Категорія

Дата

Бер 25 2020

Прп. й ісп. Теофана Сигріянського. Св. Григорія Двоєслова, папи Римського.

З книги Буття читання.

Сини ж Ноя, що вийшли з і ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батько Ханаана. Троє оцих були сини Ноя і від них заселилась уся земля. Ной почав порати землю і насадив виноградник. Та й випив він вина й і упився в своїм наметі так, що й обнажився. Побачив же Хам, родоначальник Ханаана, що батько тілом світить, та й заходився оповідати про те своїм братам на дворі. Тоді взяли Сим і Яфет накривало собі на плечі і, підступивши спинами, прикрили наготу батька свого; обличчя ж їх були обернені від нього, то й не бачили наготи батька. І прокинувся Ной від вина свого та й довідався, що вчинив з ним його підстарший син і сказав: Проклятий нехай буде Ханаан! Останнім рабом нехай він буде своїм братам! Ще й додав: Благословен Господь, Бог Сима! Нехай Ханаан буде рабом його! Нехай поширить Бог Яфета, нехай живе в шатрах Сима! А Ханаан нехай буде рабом їх. Після потопу жив Ной 350 років. Усього ж прожив Ной 950 років і аж тоді вмер. Ось потомки синів Ноя: Сима, Хама та Яфета, в яких народилися сини по потопі. Сини Яфета: Гомер, Магог, Мадай, Яван, Тувал, Мешех та Тірас. (Бут. 9:18-10:2).

 

З книги Приповідок читання.

Розумний чоловік приховує знання, а серце дурних проголошує дурноту. Рука трудящих пануватиме, лінива – платитиме дань. Журба гнобить серце людини, а добре слово її звеселяє. Друг праведника вивищує; дорога злих на манівці їх зводить. Лінивий не спече влову; найвищий скарб людини – пильність. На стежці справедливости -життя; крива дорога веде до смерти. Мудрий син любить науку, насмішник не слухає напоумлення. Із плоду уст своїх людина добро їстиме; жадання зрадників – насильство. Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; душа ж трудящих насититься. Праведник слова брехливі ненавидить, а злий поводиться безсоромно й ганебно. Безвинного в путях пильнує правда; грішника губить злоба. Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, а той бідного вдає, хоч він і пребагатий. Викуп життя людини – її багатство; бідний же загроженим не почувається. Світло праведних звеселить, а свічка злих погасне. Гордість доводить до сварки, а мудрість із тими, хто слухає пораду. (Прип. 12:23-13:10).

  • 00

    дні

  • 00

    годин

  • 00

    хвилин

  • 00

    секудн