Увага!

Сервіс "Читання Святого письма" є у стані розробки
та працює у режимі обмеженої функціональності.


[DEBUG:][1JN3.10-20;M_K14.10-42]

Перше послання Йоана Богослова

3.10-20

10. З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого. 11. Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити, 12. а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його - справедливі. 13. Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить. 14. Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває. 15. Кожен, хто ненавидить брата свого, - душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б. 16. З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти. 17. Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому? 18. Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише - ділом і правдою. 19. З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше; 20. коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає.

Євангелія від Марка

14.10-42

10. Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм. 11. Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час. 12. А першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до нього учні: "Де хочеш, щоб ми йшли й приготували, - щоб ти їв Пасху?" 13. І послав двох із своїх учнів, і сказав їм: "Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; йдіть лишень за ним, 14. і куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає: Де моя світлиця, в якій я міг би спожити з учнями моїми Пасху? 15. І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам." 16. Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху. 17. Якже настав вечір, - приходить з дванадцятьма. 18. І коли вони сиділи за столом та споживали, Ісус промовив: "Істинно кажу вам, один з вас, який їсть зо мною, мене видасть." 19. Вони засмутились і один по одному заходились його питати: "Чи не я?" 20. Він відповів їм: "Один з дванадцятьох, що вмачає зо мною руку в миску. 21. Син Чоловічий іде, як написано про нього; але горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Краще було б не родитись чоловікові тому!" 22. І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: "Беріть, це моє тіло." 23. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. 24. Та й сказав їм: "Це моя кров Завіту, що проливається за багатьох. 25. Істинно кажу вам, що не питиму вже від плоду винограду аж по той день, як новим буду його пити в Царстві Божім." 26. І, проспівавши, вийшли на гору Оливну. 27. І сказав їм Ісус: "Усі ви спокуситеся, бо написано: Вдарю пастиря, і вівці розбіжаться. 28. Та по моїм воскресінні випереджу вас у Галилеї." 29. А Петро сказав до нього: "Навіть коли й усі спокусяться, - та не я!" 30. Відповів йому Ісус: "Істинно кажу тобі, що ти сьогодні, цієї ночі, заки півень заспіває двічі, тричі мене відречешся." 31. А він ще більше твердив: "Хоч би мені прийшлося з тобою і вмерти, не відречусь я тебе!" І всі так само говорили. 32. І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, - то й каже своїм учням: "Посидьте тут, поки я помолюся." 33. І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись. 34. Потім каже до них: "Душа моя вся смутиться аж до смерти. Лишіться тут і чувайте." 35. Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година. 36. І мовив: "Авва - Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти." 37. І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: "Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години? 38. Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!" 39. І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово. 40. І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати. 41. Повернувся він утретє й каже їм: "Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам. 42. Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!"