2016-07-27СВІТОВИЙ ДЕНЬ МОЛОДІ

Без підсолоджувань. Папа сприймає молодь всерйоз

Традиція дістала своє підтвердження. Франциск, уже третій Папа Римський в історії, з’явився у «папському вікні» по вул. Францисканській, 3. Цим він продовжив традицію особистих зустрічей із молоддю, започатковану Йоаном Павлом ІІ та підтриману Бенедиктом XVI.

 

Паломники, що чекали на Святішого Отця кілька годин, виспівали весь репертуар релігійних пісень, зокрема й гімн зустрічі в Ченстохові «Авва Отче» та улюблену Йоаном Павлом ІІ «Барку» («Човен»). Молодь викликала Папу, скандуючи: «Франциск». Своє вітання Папа розпочав сказаними польською мовою словами: «Dobry wieczór!»

Довгоочікуваний гість з’явився у «папському вікні» о 21.15 за місцевим часом. Молодь вигукує вітання, радіє, кричить і пищить. А Франциск із зосередженим обличчям починає розповідати драматичну історію 27‑річного Мацєя Цєслі, талановитого графіка, який не дожив до початку СДМ, померши від раку 2 липня. І це не «дивна поведінка», це справжній стиль нинішнього Єпископа Рима.

 

Мацєй Шимон Цєсля спеціально для цьогорічного СДМ створював літургійні ризи, графічні елементи на прапорах та відзнаках паломника. Він працював як волонтер Всесвітнього дня молоді, й то саме він підготував характерні зображення двох святих покровителів Краківського СДМ, які нині повсюдно видніють у місті. «Саме в цій праці він віднайшов свою віру», — додав Папа. Сьогодні ми бачимо плоди його праці, але сам він не дожив до зустрічі зі Святішим Отцем, чиє перебування в Польщі так старався прикрасити своїм талантом.

Молодь, згромаджена поблизу палацу Краківських єпископів, слухала зосереджено. Папа пояснював їй, що життя має як прекрасну сторону, так і ту другу, в якій з’являються сум, страждання і смерть. Так, як це пізнав Мацєй. «Він віднайшов свій шлях, а його віра привела його до Ісуса, і тепер він у Небі, дивиться на нас», — вів далі Франциск. Папа заохочував  молодь відважно шукати свій власний шлях. А потім закликав: «Не бійтеся! Бог — великий, Бог — добрий! Будьте радісні! Це обов’язок тих, які йдуть за Ісусом».

 

Сумний початок розмови з молоддю під час радісного святкування СДМ був несподіванкою. Але, з іншого боку, це надзвичайно органічно пов’язується з усім цим понтифікатом. Конкретна життєва історія, яка зачіпає слухачів, потім кілька речень до роздумів — де рефлексії, переплетені з різними образами, змішуються з запитаннями та спробами відповідей, — а потім молитва. Саме таким є стиль нинішнього Єпископа Рима, і скидається на те, що цей стиль молоді цілком до смаку.

Тому що Франциск поставився до них серйозно, як до людей, дозрілих до розмови на складні теми. Без лакування, без дотримання «правил пристойності», не входячи у гладеньку балаканину привітань і поздоровлень, він одразу перейшов до того, що чого почувається покликаним як пастир. Щось, що мало бути простим вітанням, він використав для глибокої катехизи. Цим неочікуваним кроком він створив подію, в яку залучив як молодих учасників СДМ, так і людей по всьому світу. Цього вечора у багатьох домах розмовляли про історію Мацєя та крихкість нашого життя.

Ось у цьому — весь Франциск. Простий і водночас глибокий. Веселий, а при цьому схиляє до задуми. Використовує кожну нагоду, аби втягнути слухача у діалог віри. Нехай би ця розмова Папи з молоддю — розпочата так несподівано, але так прекрасно — тривала плідно на польській землі упродовж наступних днів.

Тепер уже немає сумнівів: якщо хтось стверджує, що Папа пропонує легкі розв’язання, то він або відкрито бреше, або небагато розуміє з послання Франциска. Вечірня зустріч Папи з молоддю 27 липня була вражаюча. І не тому, що Папа сипав анекдоти як з рукава. І тим більше не тому, що він старався припасти до смаку молодим. Зовсім навпаки!

Святіший Отець скерував до зібраної під «папським вікном» молоді дуже жорстке, але водночас сповнене надії послання: «Правда така, що треба освоїтися з добрими й поганими речами». Таке життя. Воно не завжди встелене трояндами, інколи воно сповнене болю, страждання і сліз.

У Мацєя Цєслі рак діагностували в листопаді минулого року. Молодий хлопець, перед яким, по‑людськи кажучи, простягалося ціле життя, раптово помер. Трагедія!

Драму цієї ситуації можна було відчути не лише на Францисканській, яка на хвилину змовкла. Багато кого в цю мить обсипало холодом.

Святіший Отець не обминав гострих кутів. Він відкрито сказав молодим людям: ви помрете. Оце новина для розспіваного веселого натовпу! Для людей перед телевізорами, для всіх, хто сподівався від Франциска… невідомо чого. Що буде повчати уряд, що буде виправляти польську Церкву, абощо.

Він же прийшов із дуже сильним посланням стосовно того, що для християнина має бути абсолютним пріоритетом: людино, твоє життя — це дорога, яка закінчиться, як закінчилося життя Мацєя, але на кінці дороги на тебе чекає Хтось, хто дає тобі нове життя.

І, як сказав Франциск, найважливіше, аби вибрати, як ми хочемо цю дорогу пройти. Якщо підемо дорогою віри — вона нас приведе до Ісуса, і, як Мацєк, будемо з Ним щасливі. Дорога невіри — це розпач, ніщо, пустка. Вибір маємо зробити ми самі.

Захист життя, солідарність з убогими, емігрантами й біженцями, турбота про довкілля, в якому ми живемо (це все Папа згадував під час офіційних виступів) це лише наслідки того одного, головного вибору. Ці справи — дуже важливі — попри все, залишаються вторинними порівняно з нашими стосунками з Ісусом. Якщо я скажу ТАК, то захочу бачити в Ньому дороговказ для своєї моральності.

Виступ Святішого Отця у «папському вікні» був сильним сигналом, що Папа Франциск — зовсім не «добрий дядечко», якого в ньому хочуть бачити деякі середовища. Він зовсім не вказує на дорогу навпростець. Він повертається до основ, а нам, здається, саме цього бракує.

 

«Папське вікно» — це найвідоміша загалові частина палацу Краківських архиєпископів по вул. Францисканській, 3. Воно розташоване на 1 поверсі — тому самому, що й каплиця, в якій Кароль Войтила приймав священицькі свячення.(Для нас це 2 поверх, ми рахуємо першим поверхом те, що в Європі називають партер.) Вечірні, неформальні зустрічі папи з молоддю, яка громадилася під славетним нині вікном, стали одним із незабутніх образів понтифікату Йоана Павла ІІ. Папа, стоячи у вікні, провадив із молодими жартівливі діалоги, співав із ними пісень, виголошував короткі повчання. Коли під час останньої подорожі до Польщі, за день до виїзду, молодь заспівала папі «Прощаймося, алілуя», сивий папа відказав: «На жаль, це вже останнє прощання».

Свою зустріч із молоддю на Францисканській Папа Франциск завершив, спільно з молодими відмовивши молитву «Радуйся, Маріє» та вділяючи зібраним благословення. На завершення він сказав: «Добраніч! Моліться за мене. Побачимося завтра».

За матеріалами: Aleteia, Gość Niedzielny, Radio Watykańskie, Stacja7  


Джерело: 
CREDO