2016-12-15НОВИЙ ХРАМ

У Мукачеві відбулося торжество – освячення собору святих рівноапостольних Кирила і Мефодія

З нагоди цієї урочистої події вже вдруге до нашої єпархії завітав Його Блаженство Леонард Кардинал Сандрі, Префект Конгрегації для Східних Церков.

Також в освячені взяли участь Преосвященний владика Мілан, єпарх Мукачівський, Високопреосвященний Архієпископ Ігор (ВОЗНЯК), Митрополит Львівський, Преосвященний владика Владика Гліб (ЛОНЧИНА), єпарх єпархії Пресвятої родини з осідком у Лондоні, апостольський візитатор для українців греко-католиків Ірландії, Преосвященний владика Мілан (ХАУТУР), єпарх Кошицький (Словаччина), Преосвященний владика Вірджіл (БЕРЧЕА), єпарх Орадей (Румунія), єпископ Мар’ян БУЧЕК, єпископ-емерит (представник глави Римо-католицької Церкви в Україні), Преосвященний владика Ніл, помічний єпископ Мукачівської греко-католицької Єпархії.

Перед собором Кардинала Леонарда зустрічав настоятель храму став. прот. Володимир Буришин разом із молоддю парафії та запросив Його Блаженство освятити новий собор та очолити святкову Літургію. На освячення нового храму з кожного деканату нашої єпархії з´їхалися понад двісті священиків та велика кількість вірників, аби разом з архієреями молитовно взяти участь у цій події.

Фотографії з події

Відео з події

У своїй промові Його Блаженство звернувся до духовенства та вірників з такими словами:
«Ваша екселенціє владико Мілане, дорогі владики, всечесніший отче-парох, високодостойні представники влади, всечесні, всечесніші отці, монахи і монахині, семінаристи, браття і сестри у Христі!

«Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров’ю вічного заповіту, Господа Нашого Ісуса, нехай Вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи у вас любе перед лицем його через Ісуса Христа, якому слава на віки вічні. Амінь». Ці прекрасні слова взяті із послання до Євреїв, яке ми тільки що чули, допоможуть зрозуміти дар, який Господь робить цій парафії. Звершуючи обряд освячення храму і престолу, Ви робите з цієї будівлі місце, де народ зібраний в ім’я Пресвятої Тройці зможе служити Богові, і в особливий спосіб у Божественній Літургії зможе почерпнути силу і поживу, причащаючись Тіла і Крові нашого Спасителя. Кров вічного завіту, яка виллялася на світ в Пасхальному таїнстві Ісуса Христа відкупляє Його, дозволяє нам жити як діти, які очікують нові небеса і нову землю, однак які зобов’язуються відтепер будувати такий світ, в якому панує мир і справедливість.

Побажання, виражене в посланні до Євреїв «хай зробить Вас досконалими у всьому доброму», базується на скелі Божої вірності, яка мала своє завершення в смерті і воскресінні Христа. Тому престіл є як наріжний камінь, відкинутий будівничими, але який Бог поклав за основу. Всі ми потребуємо впевненості та стабільності для того, щоб жити в теперішньому, щоб дозволити собі мріяти про світле майбутнє для нас і для наших дітей. На жаль, сьогоднішня реальність веде нас до сумніву, тому що бачимо навколо нас бідність, війну, тисячі наших братів, які залишилися без дому і без нічого, бачимо корупцію і різного роду поділи, розколи. Є дуже багато виражень недосконалості нашого світу і наших людських планів. Іноді навіть між учнями Господа, які вірять в Ісуса, які отримали те саме хрещення, можемо побачити розколи і суперечки: гріх нас розділяє, робить наше сприйняття ближнього негативним, оселяється спочатку в наших серцях, а як результат і в цілому світі. Всі ми недосконалі, всі ми грішні! Ще більше відкриваємо потребу опиратися на міцну скелю, якою є Бог, якщо весь світ руйнується або є проти нас, Він залишається вірним, тому що не може відректися себе самого!

Те, що ми діти Божі і сприймаємо Церкву як нашу матір, вводить нас в Тайну ще більшої єдності, в якій ми не самотні: поруч із нами ідуть багато братів і сестер, які шукають Господа із щирим серцем і моляться за нас до всіх святих. В обряді освячення престолу, в престіл кладуться мощі святих, на згадку істини нашої віри, яку ми засвідчуємо в Символі віри в часі святої Літургії. Саме життя святих, на яке нам вказують святі мощі, є для нас прикладом і підтримкою. Святі Кирило і Мефодій були насправді слугами Євангелія і через це зуміли стати творцями культури, творцями мостів єдності між Церквами і між народами.

Серцем і розумом линемо до слів св. Івана-Павла ІІ, який поставив їх Співпокровителями, Співпатронами Європи поруч зі святим Бенедиктом: «Це проголошення хоче бути свідченням необхідності проголошення Євангелія, довіреного Ісусом Христом Церквам, задля якого трудилися два брати – апостоли слов’ян. Це проголошення (Євангелія) стало життям та інструментом загального пізнання і єдності між різними народами молодої Європи, і забезпечило сьогоднішній Європі спільну духовну та культурну спадщину. Надіюся, що зникне все те, що розділює Церкви, а також народи і нації, різноманітність традицій та культури, навпаки, покажуть взаємне доповнення спільного багатства. Щоб усвідомлення цього духовного багатства, яке стало здобутком різних народів Європейського континенту, допомогло сучасному поколінню залишатися у взаємній повазі до права кожної нації і в мирі, не перестаючи служити спільному добру всього людства і майбутньому людини на землі» (Egregiae Virtutis).

Ми свідомі, що ці слова сказані 25 років тому є, як ніколи, актуальними. Збираючись для служіння Богові в цій Церкві, будемо завжди просити заступництва святих братів з Солуні для миру і єдності всіх слов’янських народів, які скористалися з їхньої проповіді, для того, щоб Європа віднайшла світло Євангелія, як критерій натхнення власних дій, кладучи в центр людину і її гідність. Служачи Божественну Літургію, будемо все більш свідомі, що ми є світло світу і сіль землі, бо такими ми стали завдяки ласці Отця небесного: просимо ласки, щоб світло і сіль Євангелія могли віддзеркалюватися в наших сім’ях, особливо для дітей і молоді, щоб вони могли мріяти і будувати краще майбутнє, а старше покоління, щоб продовжувало управляти з мудрістю, отриманою протягом років життя, на роботі, в суспільстві, щоб це світло Євангелія пронизувало багатьох мирян, зайнятих у будівництві спільного добра, з чесністю і прозорістю.

Чаша, яку я Вам дарую, хай буде знаком єдності, сопричастя та зобов’язанням молитви за всі Східні Католицькі Церкви, за братів УГКЦ, за римо-католиків, за об’єднання з братами з Православної Церкви. Хай Літургія завжди втілюється в діла милосердя, допомоги, гостинності і солідарності, згідно з тим, що завжди просить нас Святіший Отець Франциск, який не забув звернути свою думку до цієї любленої нації, і до її народу, що проявилося через збір коштів по всіх Католицьких Церквах світу для України кілька місяців тому. Марія, Мати Божа і Мати наша, святі Кирило і Мефодій оберігають завжди Вас, Вашого єпископа, його помічного єпископа, священиків, дияконів і всього святого Божого народу.

Благословіння Боже нехай зійде в особливий спосіб на всіх тих, що як доброчинці зробили можливим будівництво цього храму Божого.

Амінь»