2019-04-09ПОДІЇ, НОВИНИ, ВІЗИТ, ПЕРСОНА

Папа: Боже прощення є початком нової історії кожного з нас

Під час Великого Посту ми покликані визнати себе грішниками та просити Божого прощення. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» в неділю, 7 квітня 2019 р., розповідь святого євангелиста Івана про те, як фарисеї та книжники привели до Ісуса жінку, впійману на перелюбі, щоб Він її засудив.

Засуд і спасіння

 

За словами Святішого Отця, в цьому уривку протиставляються два підходи. З одного боку бачимо книжників і фарисеїв, які прагнуть засуду жінки, бо «почуваються захисниками Закону та його вірного застосування». Ісус, натомість, прагне спасти її, «бо уособлює Боже милосердя, яке прощаючи відкупляє, примирюючи – оновлює».

Євангелист розповідає, що коли Ісус навчав у храмі, книжники та фарисеї привели до нього жінку, впійману на перелюбі, вивели на середину й запитували Його, чи не слід її каменувати, як цього вимагав Мойсеїв закон? Автор підкреслює, що вони хотіли «випробувати Його». Як пояснив Папа, негативна відповідь дала би підставу звинувати Ісуса в недотриманні закону, а позитивна – заявити на Нього римській владі, яка заборонила народний самосуд, зарезервувавши для себе винесення вироків.

Справжня справедливість

 

«Співрозмовники Ісуса, – зауважив Святіший Отець, – замкнені на вузьких стежках легалізму та хочуть обмежити Божого Сина власною перспективою судження та засуду. Він, натомість, не прийшов у світ, щоб судити й засуджувати, але щоб спасати й принести людям нове життя».

Отож, Ісус якийсь час помовчав, а тоді нахилився і почав писати пальцем по землі, немовби нагадуючи, що «єдиним Законодавцем і Суддею є Бог», Який написав закон на камені. А тоді мовив: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь». «Таким чином, Ісус апелює до сумління цих людей: вони почувалися “поборниками справедливості”, Він же спонукає їх усвідомити власний стан грішних людей, задля якого вони не можуть посягати на право на життя чи на смерть собі подібних», – зазначив Папа, вказуючи на те, що обвинувачі, починаючи від найстарших, тобто, «найкращих знавців власної немічності», розійшлися…' «Ця подія, – додав він, – заохочує також кожного з нас усвідомити, що ми є грішниками, випустити зі своїх рук каміння паплюження та осуду, злословлення, яке, іноді, хочемо жбурнути в інших».

Залишилися двоє…

 

Врешті-решт, залишилися лише Ісус та жінка, «нещасна й милосердя», як писав святий Августин. Святіший Отець підкреслив, що Ісус – єдиний без провини, а тому єдиний, хто міг ти кинути в неї камінь, але не робить цього, бо «Бог не бажає смерті грішника, але щоб він навернувся і жив». Тож Ісус відпускає жінку, кажучи: «Іди і більше не гріши», відкриваючи їй «новий шлях, створений милосердям», який вимагає і «її зусиль більше не грішити».

«В цьому періоді Великого Посту ми покликані визнати себе грішниками і просити в Бога прощення. А прощення, у свою чергу, примирюючи та даруючи нам мир, дає нам змогу розпочати оновлену історію. Кожне справжнє навернення спрямоване до нового майбутнього, нового життя, прекрасного, вільного від гріха, великодушного. Не біймося просити прощення в Ісуса», – підсумував Папа, побажавши:

«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам свідчити всім милосердну любов Бога, Який в Ісусі прощає нас, оновлюючи наше життя та завжди даючи нам нові можливості».