2007-01-29

ДУРНЕВИЧ Теодор

Парох церкви Покров Пресвятої Богородиці (14 жовтня) в с. Жнятино Мукачівського р-ну.

Народився 8 вересня 1904 р. в сім'ї працьовитих хліборобів Юрія Дурневича і Софії Ковтун в с. Латірка Воловецького р-ну. Початкову освіту здобув у рідному селі, де дякоучитель Калинич Юрій замітив неабиякі здібності хлопця до навчання і порекомендував батькам віддати його для продовження навчання до гімназіїї.Батьки у 1920 році віддали сина для продовження навчання до Мукачівської гімназії . Із-за  важкого матеріального стану сім’ї після закінчення четвертого класу вимушений залишити гімназію попросивши дозволу на академічну відпустку  Через рік у 1925 році керівництво гімназії забезпечило  Теодора Дурневича безкоштовним місцем в „Інтернатѣ при державной реальной гимназіи въ Мукачевѣ”, а також виклопотало від „Министерства Школъ и Нар.Просвѣщенія” матеріальну допомогу і так він зміг продовжити навчання. Закінчивши Мукачівську гімназію в 1929 році , продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії.

12 липня 1933 р. під час архієрейської Служби Божої в с. Великі Лази Ужгородського р-ну єпископ Олександр Стойка рукоположив на священиків 8 богословів, Бокотей Андрія, Пея Івана, Погоріляк Петра, Пушкаш Ласлова, Ревицького Дмитра, Фельбабу Михайла, Шолтийс Золтана, серед яких був і Теодор Дурневич. Після висвячення був призначений парохом в с. Скотарське Воловецького р-ну, де він проводив не тільки душ пастирську, але також досить велику освітньо-просвітницьку працю серед селян і вірників. Про це засвідчує одна із невеликих статей у газеті: „Філія товариства „Просвіта” вела велику роботу по зміцненню національної свідомості, поліпшенню матеріального достатку селян. Зокрема Василь Могіш, учитель Грушевський і священик Дурневич допомагали простим людям тягнутися до знань і культури, вели боротьбу проти пияцтва, турбувались про духовний і національний розвиток молоді” .

Пізніше єпископ Олександр Стойка його переводить і з 1941—1945  рр. він парох у с. Кошелево Хустського р-ну. Коли в березні 1945 р. Народна Рада Закарпатської України прийняла Декрет про свободу зміни релігії, а в селах владою велася серед вірників посилена агітація щодо переходу до російського православ'я, о. Теодор Дурневич у с. Кошелево вів роз'яснювальну роботу і чинив активний опір цьому процесу. Через штучно створені владою міжконфесійні чвари о.Теодор Дурневич змушений був покинути село Кошелево, де місцева влада при активній допомозі військових і міліції силою забрали греко-католицьку церкву і все церковне майно було передано православній громаді, а священика викинули з парафіальної хати (фари).

Єпископ Теодор Ромжа у тому ж 1945 р. призначає о.Теодора парохом у с.Жнятино, яке раніше було філією с.Горонди Мукачівського р-ну. Із-за своєї активної діяльності у с.Кошелево був зарахований до неблагонадійних. Радянські власті в 1946 р., "проводячи роботу по очищенню від ворожих елементів" в нашому краї, заарештовують о. Теодора Дурневича, а обласний суд засуджує його на 10 років позбавлення волі, з поразкою в правах на п'ять років і конфіскацією належного йому майна. Пройшовши через ринки безкоштовної робочої сили в тоталітарній державі, о. Теодор опинився в одному з таборів ГУЛАГу м. Явас Мордовської АРСР, де за невідомих обставин помер 17 квітня 1954 р. Його тлінні останки спочивають у безіменній могилі далекої сибірської землі.

Його ім’я забуте владою,  бо у двох томах обласної книги „Реабілітовані історією. Закарпатська область. Книга перша.- Ужгород, 2003 і Ужгород, 2004” він зовсім не згадується. Він не є реабілітований і таким чином для нащадків о.Теодора Дурневича  правда ще не возторжествувала.

Отець Теодор Дурневич є гідний свого єпископа Теодора, бо своїм прикладом відданості Христовій Церкві і своєю мученицькою смертю, заслужив, щоб його почитали, як святого мученика. З цією метою в Мукачівській єпархії створена комісія, яка працює над тим, щоб документально  засвідчити його насильницьку смерть за віру і бездоганне чисте життя. Комісією складено робочий список священиків, який поділений на 7 груп в залежності від виду мученицької смерті. Отець Теодор Дурневич включений у ІІІ групу „Насильницька смерть в таборі ГУЛАГу”.

Дружина о. Теодора Дурневича, Олена Єнковська, народилася 1912 р. в сім'ї греко-католицького священика Андрія Єнковського й Маргарети Дем'янович у с. Кленовець Мукачівського р-ну. Після арешту чоловіка залишилася без роботи. На її плечі ліг важкий тягар по утриманню й вихованню дітей — Георгіни 1934 р.н.й Олександра 1937 р.н.