2008-06-02ЮВІЛЕЙ

У Нижньому Студеному відсвяткували 80-річчя своєї церкви

1 червня, у Неділю сліпородженного, Пресвященний владика Мілан очолив Архієрейську Службу Божу з нагоди 80-ої річниці освячення Святовознесенського храму в парафії с. Нижній Студений Міжгірського деканату. У святі взяло участь 9 священиків на чолі з Всечеснішим отцем Федором Славцем, деканом Міжгірського деканату.

Історична довідка

У 1751 році в Нижньому Студеному згадують недавно поставлену велику дерев’яну церкву св. Михаїла з трьома малими вежами (можливо бойківського стилю).

У 1801 році йдеться про стару дерев’яну церкву, що розпадається, і тому громада почала будувати нову церкву на 420 вірників, на що просила кошти з релігійного фонду.

Згідно з переказами, цю церкву переносили двічі, вона згоріла в кінці ХІХ століття. До дзвіниці, що залишилася, прибудували наву з вівтарем і таким чином споруджено нову церкву. Деревяну дзвінницю до церкви перенесли з Лісковця. Після спорудження мурованої дерев’яну церкву св. Миколая розібрали в 1928-29 роках, а дзвіницю – в кінці 1930-х років.

Матеріали на спорудження мурованої церкви почали заготовляти у 1921 році, після того, як громада на зборах, проведених о. Іваном Мустяновичем, висловилася за будівництво. Для ведення робіт було обрано раду, до якої увійшли Василь Мазур, Федір Жиган, Федір Гуйван, Федір Томинець, Дмитро Щадей та Олекса Ціфрак. Будівництво вирішили розпочати аж у кінці 1923 року і тоді вибрали раду у складі 27 осіб. Населення села поділили на п’ять категорій залежно від майнового стану. Найбагатші мали внести по 2000 чехословацьких корун і матеріали, внески інших категорій становили 1700, 1300, 700 корун і матеріали, а найбідніші здавали по можливості. Очолив раду Дмитро Щадей.

Церкву довжиною 20 метрів і шириною 10 метрів з високою вежею будували з 1924 по 1926 рік. Посвятив її єпископ Петро Гебей 26 травня 1928 року у присутності священика Євгена Медвецького та 6 монахів, що здійснювали місію в селі.

Згадують, що проект церкви зробив інженер-залізничник із Скотарського, головним майстром був угорець Янош Лешко, а дахову конструкцію клав також угорець Райк. Чотирирядний іконостас спорудив у 1946 році різьбар з Підгорян (Мукачево) Ілля Винар, а художню роботу виконав Д.В. Мешко.

У вежі – три дзвони. Найдавніший з 1821 року має напис: „Сей звон ... ізлят в Пряшеві”. Вага його 415 кг. Другий дзвін відлито 1929 року на честь св. Михайла, а третій вагою 25 кг з присвятою св. Іллі відлив Ф. Егрі.

Першим куратором був Василь Мазур. Першим священиком в цій церкві був о. Іван Мустянович. Наступниками були о. Євген Медвецький, о. Сільвай, о. Реківчак, о. Микола Анталь, о. Василь Мандзюк, о. Василь Блецко, о. Михайло Тіводор, о. Володимир  Бабич і на даний час вірників Студеного обслуговує о. Олександр Пантлик.

За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів: Видавництво «Мс», 2000.

Фотографії з події