2008-07-15НАШІ ГОСТІ

Кардинал Йоахим Майснер – на Закарпатті

Із 4 по 6 липня на запрошення Преосвященного владики Мілана, побував із візитом у Мукачівській єпархії Його Блаженство Йоахим кардинал Майснер, архієпископ Кьольна (Німеччина).
Головна мета його візиту — очолити освячення храму Святого священномученика Йосафата, архієпископа Полоцького в Ужгороді, в мікрорайоні Шахта, на будівництво якого Кельнська архідієцезія допомагала коштами. Освячення відбулося у п’ятницю, 4 липня 2008 року. Далі в програмі кардинала відбулася зустріч із заступником голови обласної державної адміністрації п. Іваном Балогою, візит на будівництво храму святих Кирила і Методія в Порошкові Перечинського деканату, де Блаженіший кардинал освятив Хрести на куполи храму.
Архієпископ Йоахим відвідав каплицю, зроблену в приміщенні колишньої фари в с. Плоске Свалявського деканату та новий храм в с. Поляна-Дисковиці. Всі ці будинки зведені на місцях, де греко-католикам не повернуто їхні історичні храми. Блаженіший кардинал взяв участь і в освяченні тимчасової каплиці в с. Стройне Свалявського району, де також греко-католицьким храмом користується православна громада.
5 липня, ввечері, кардинал Майснер відвідав будівництво храму в с. Камяниця Ужгородського району та Фестиваль молодіжної пісні в монастирі отців-василіан в с. Малому Березному, де очолив Святу Літургію та виголосив проповідь до молоді, а в неділю, 6 липня, очолив Святу Літургію в Ужгородському кафедральному соборі.

Інтерв’ю

Кардинал Йоахим Майснер: „Ваша доля — як доля Ісуса Христа”


Насамперед, Ваша Еміненціє, хочу привітати Вас у нашому краї, адже Ви вперше приїхали сюди. Якими є Ваші враження?
Я справді — вперше у вас. А доти я бував практично перед Вашим „порогом”, „воротами”, доїздив аж до Пряшева. Маю дуже багато великих вражень. Їх навіть важко передати словами. Що мені сподобалося у Вас позитивного? Ви маєте повсюди церкви маленькі. У нас, у Німеччині, церкви є великі. Великим враженням для мене було бачити, як віруючі співпереживають Літургію. Що мене негативно вразило? Проїжджаючи через закарпатські села, бачив храми, які раніше були нашими, тепер — православні.
У нас, у Німеччині, храми, на жаль, не будуються. Дуже рідко з’являється щось нове.
Цікаво, чому „на жаль”?

Така ситуація сьогодні. А про те, що є тут, я знав теоретично. Але коли бачиш таке на власні очі, це сприймається по-особливому...
Як Ви гадаєте, Ваша Еміненціє, доки така ситуація буде тривати в нас, на Вашу думку?
Я не є пророком. Я лише два дні перебуваю тут, тому не можу ніяких прогнозів робити. Проте хочу сказати отаке: ті храми, що були католицькими, сьогодні, на жаль, не є католицькими. Коли бачу такі церкви, згадую слова з Євангелії святого Іоана: „Я прийшов до своїх, але свої мене не прийняли...” І от наші храми є біля нас, із нами, але — не наші. Це є наше, але, на жаль, ми не можемо цим користуватися. Ваша доля — як доля Ісуса Христа.
Ви мали вчора зустріч із обласною владою. Якою, на Вашу думку, має бути влада у співпраці з Церквою?
Ми детально на дану тему не спілкувалися. Це не був візит політика, який відвідує іншого політика. Я приїхав, як єпископ до іншого єпископа, тож разом із владикою Міланом відвідав вашого політика. Ми мали більше розмову про культурні зв’язки, економічну ситуацію... Дуже боляче спостерігати, коли багато безробітних, яких не бракує і за рубежем. Ми говорили трохи і про цю конфліктну ситуацію. Моя думка така: держава повинна бути тут ідеологічно нейтральною. Держава, звичайно, має бути відповідальною за справедливість і право.
Ви так гарно в ці дні зверталися до наших вірників теплим німецьким словом „lieben” (любі, улюблені). Чи відрізняються чимось, на Вашу думку, закарпатці від вірників у інших країнах? Може, Ви щось відчули...
Один священик сказав мені, що закарпатці є дуже терплячими. На жаль, багато з них мають численні важкі проблеми. Закарпаття часто перебувало під владою різних сил. І завжди, можна сказати, „рахунок” повинні були люди платити. І от саме це зробило цих людей вірними, відданими, віруючими. Це є гарним ключовим словом.
Розмовляла Мирослава Мацо
Його Блаженство вдало використав влучну тавтологію, назвавши закарпатців „нашими вірними віруючими”. Ця коротенька розмова (наш високий гість практично не мав часу на розмови, адже встиг побувати в стількох закарпатських селах, де будуватимуться нові храми) в Малоберезнянській обителі, де кардинала зустріло понад 150 молодих вірників єпархії, є також свідченням того, що Його Еміненція почував себе на Закарпатті — як у колі родинному. Власне таку думку Його Еміненція продублював у кафедральному соборі 6 липня на недільній Святій Літургії, коли владика Мілан висвятив двох священиків, випускників УжБА, на пресвітерів Івана Шетелю та Руслана Габрина. Архієпископ Кельнський Йоахим побажав, аби ми всі разом, обмінюючись дарами, відбудовували Тіло Христове — святу Церкву...