2009-01-10ПРОБЛЕМА

Різдвяні Літургії на вулиці

Вже вкотре лазівська греко-католицька громада молиться на Різдво на морозі. От і цього року 7 січня об 11.30 за місцевим часом владика Мілан розпочав Архієрейську Службу Божу у селі Великі Лази Ужгородського району. (Фото з Літургії).

Минув ще один рік, в який так і не було виконано рішення суду про почергове моління у церкві, що була побудована як греко-католицька і до 1949 року належала вірникам-греко-католикам. Інших до того часу в селі і не було.

На другий день Різдва, на свято Собору Пресвятої Богородиці, 8 січня вранці Преосвященного владику Мілана зустрічали вірники села Бенедиківці біля їх старовинного храму, в якому вони не можуть молитися. Владика Мілан вже вп’яте відправляє з ними Різдвяну Архієрейську Службу Божу надворі біля хреста. Мороз і туман діяли так, що одяг та обличчя покривалися інієм. Владика Мілан закликав до любові, прощення і християнського примирення. (Фото з Літургії).

На Службі Божій був присутній і знімав на відео брат у вірі Джек із Пассаікської єпархії (США). Він був дуже здивований, що наші вірники не можуть молитися у жодній із 5 церков Ракошинської селищної ради.

Історичні довідки:

Дві попередні дерев’яні церкви у Великих Лазах згоріли (остання стояла в теперішньому присілку Диньковцях, те місце дотепер називають Церковним).

Теперішня церква є типовою мурованою спорудою. Будували церкву, крім лазівчан, жителі філій - Глибокого, Циганівців, Підгорба, а каміння возили, як розповідають, аж із Сімерок. Основний камінь посвятили в 1823 році, а в 1835 році освятили готовий храм. У 1829 році турню і дахи перекрили бляхою.

Місцевий священик Михайло Дзуровчик (1904 - 1975) був арештований органами НКВД в 1949 році і засуджений на 25 років каторги.

У 17 столітті у Бенединівцях вже була своя парохія і дерев’яна церква, яка стояла ще в 1788 році. 1751 року згадують добру дерев’яну церкву без образів, з двома дзвонами. На початку 20 століття Бенедиківці з населенням 450 осіб греко-католицького віросповідання були філією Руського.

Теперішня церква - типова мурована споруда. У 1906 році церкву розмалював художник Бейла Гавриїл Мігалі за 3000 крон, після чого 11 листопада її посвятили. У 1938 році в церкві збудовано хори за планом Андрія Васька, кошторис якого становив 12 200 крон. Дзвони встановили на металевій конструкції. Найдавніший дзвін відлив Ференц Вальзер у Будапешті в 1879 році. Біля церкви - два майстерно різьблені дерев’яні хрести. На могилах збереглося кілька дерев’яних профільованих хрестів.

За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів: Видавництво «Мс», 2000.