2009-08-19ВІДПУСТ

На Цегольні на Спаса освячено фундамент нової церкви

19 серпня на свято Преображення Господнього відбувся велелюдний відпуст у парафії на Цегольні в м. Ужгороді. Перед початком Архієрейської Служби Божої діти квітами і віршами вітали Преосвященного владику Мілана та гостя Преосвященного владику Томаша (Галіса), єпископа дієцезії міста Жиліна,що у Словаччині. Були присутні майже 20 священиків. На подвір’ї зібралася велика кількість вірників, які спільним співом і молитвою прославляли Господа.

Під час Святої Літургії владика Мілан висвятив у єреї випускника УжБА диякона Василя Боржавича. Також було поставлено в диякони Юрія Пайтина з Білок, випускника УжБА. 

Цьогорічне храмове свято стало знаковим для цегольнянської громади, бо за рік на подвір’ї, де вони молилися майже два десятки років під відкритим небом, уже постав фундамент нової церкви. Тож цього дня цей фундамент було освячено. 

Наприкінці Служби Божої владика Мілан подякував усім жертводавцям і благодійникам, а також вручив два ордени Андрія Бачинського та Архієрейські грамоти тим, хто найбільне допоміг цій парафії у розбудові нового храму.  Завершилася Літургія освяченням овочів та фруктів.

Згадали у це свято і ревного пастиря цієї парафії митрофорного протоєрея Георгія Федаку, котрий помер у квітні цього року і похований на церковному подвір’ї. На його могилі було відслужено панахиду.

Вл. інф.

Фотографії з відпусту

Історична довідка

Парохіяльна Церква Преображення Господнього на вулиці Цегольнянській в Ужгороді була збудована 1802 року (М. Лучкай записав у своїй «Історії карпатських русинів», що наву з вівтарем було споруджено в 1781 році, а в 1787 році було оновлено вежу). Місце купила цісарська скарбниця від сім’ї Долинаїв. Цісар як патрон церкви фінансував будівництво. План церкви створив придворний архітектор Йосип Фрідман, а для спорудження храму багато попрацював тодішній парох Іван Шустай. У 1805 році прихід налічував 2372 вірників. Повністю закінчив спорудження церкви намісник Іван Ляхович. Біля церкви було закладено чудовий сад, розарій та квітники.

1897 року церкву оновлено: турню покрито бляхою, розмальовано хори, стіни зовні побілено і прибудовано сакристію. Можливо, якраз тоді відомий художник Ігнатій Рошкович намалював вівтарну ікону. Під храмом були поховання парохів та жертводавців церкви.

Останнього греко-католицького пароха Цегольнянської церкви Данила Бачинського-сина було заарештовано 1949 року і засуджено на 10 років каторги.

У радянський період храм, згідно з актом від 17 лютого 1949 року, передали православним. У 1959 році його закрили, вежу розібрали, забілили розпис Й. Бокшая й облаштували тут обчислювальний центр університету. 1991 року почалася відбудова церкви для православної громади.
Греко-католики ж моляться на подвір’ї церкви біля каплиці Михайла Лучкая.

М. Лучкай був греко-католицьким священиком, відомим істориком, лінгвістом, перекладачем, культурним та громадським діячем Закарпаття. Він похований біля Преображенської церкви, в якій служив. Силами учнів Ужгородської гімназії було встановлено меморіальну таблицю з написом: « Тут похоронений о. Михайло Лучкай (1787 – 1843) – автор першої руської граматики і карпаторуський будитель. 15 мая 1927 р.»

1989 року колектив Ужгородського училища прикладного мистецтва відреставрував і розмалював капличку, що була страшенно занедбана. Відтоді тут почалися регулярні греко-католицькі богослужіння.

За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів: Видавництво «Мс», 2000.