2007-01-10

КОВТЮК Франціск

Помічний священик Ужгородської Преображенської церкви (Цегольнянська)

Народився 16 жовтня 1914 р. в с. Галоч Ужгородського р-ну в сім'ї Стефана Ковтюка і Юліанни Пунько. Початкову освіту отримав у рідному селі.Батьки у 1926 році віддали його для продовження навчання в Ужгородську гімназію .Восьмий клас гімназії закінчив в 1934 році , але свідоцтво про середню освіту отримав у 1937 р.  і продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії.

12 липня 1941 р. єпископ Мукачівської Греко-Католицької єпархії Олександр Стойка в Ужгородському кафедральному храмі рукоположив на священика Ковтюк Франциска разом ще з дев'ятьма богословами (Гавашій Адальберт, Гойдич Стефан, Греньо Михайло, Гуга Йосиф, Добра Дезидерій, Дулишкович Віктор, Ковордані Георгій, Пуза Микола  і Ченгері Іван) . Після висвячення єпископ призначив його помічним священиком в Ужгород-Цегольнянську церкву, де він працював до початку 1949 року.

Після "визволення" м. Ужгорода 27 жовтня 1944 р. нові можновладці  вже  15 червня 1945 р.зазарештовують пароха Преображенської церкви у м.Ужгород Євгена Отрутая і нові владарі починають  цікавиться особою о.Франціска, з ним часто проводять улесливі бесіди, обіцяючи золоті гори, спершу щоб умовити його перейти до російського православ'я, але ім не вдавалось його волю зламати.

На початку 1949 р. працівники місцевої влади і КДБ,- їх було тринадцятеро, - за підтримки озброєних охоронців увірвались у кафедральний храм і єпископські приміщення, а також до квартир, де проживала сім'ї д-ра о. Елемира Ортутая і Ковтюк Франціска. Обі сім'ї було виселено з єпископської палати не дивляись на те, що на дворі була зима і, що в кожній із цих сімей було по четверо малолітніх дітей. Місцева влада навіть не потурбувалась пр місце проживання цих сімей, вони свмі були вимушені шукати собі притулок.Але світ не без добрих людей і їм вдалось знайти притулок для своїх сімей.  Отцю Франциску було заборонено виконувати будь-яку душпастирську роботу. Щоб утримувати сім’ю старався влаштуватись на роботу, але як місцева влада, так і працівники КДБ старались бути цьому завжди на перепоні.Влаштувавшись на роботу його дуже скоро звільнювали.

Коли й після цього він не погодився поступитися своїми релігійними переконаннями, працівники Ужгородського КДБ 18 вересня 1950 р. заарештовують, а Закарпатський обласний суд на підставі ст. 54-4 і 54-10 ч. 2 КК УРСР 29 листопада 1950 р. засуджує його на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Після суду, пройшовши тюрми-розподільники, був вивезений у табори ГУЛАГу м. Воркути, де його праця використовувалася на лісорозробках і різних будівництвах. З місць позбавлення волі повернувся додому в Ужгород 1956 р. Тут розпочав підпільну душпастирську роботу по обслуговуванню духовних потреб греко-католицьких вірників у місті та на його околиці. Помер 25 липня 1973 р. на 59-му році життя і 33-му році свого душпастирства в м. Ужгород.

На підставі ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Ковтюка реабілітовано 6 квітня 1992 р.

Дружина о. Франціска Ковтюка, Йолана Пергач, народилася 14 листопада 1918 р. в с. Галоч Ужгородського р-ну. Закінчила Ужгородську вчительську семінарію. Померла 25 червня 1978 р. на 60-му році життя в с. Галоч Ужгородського р-ну.