2010-06-02РЕЛІКВІЇ

Мощі святої Терезки від Дитятка Ісуса – у кафедральному соборі

Від 5 квітня до 10 червня мощі однієї з найшанованіших католицьких святих – Терези від Дитятка Ісуса –- вперше знаходилися на теренах України. Реліквії побували у кількох десятках великих і малих міст, у тому числі 6 червня їх привезли до Ужгорода. Окрім римо-католицького храму, того ж дня їх виставили для почитання і в Хрестовоздвиженському кафедральному греко-католицькому соборі.

Одразу по закінченні Архієрейської Літургії від кафедрального собору розпочався Євхаристійний хід по старовинному центру Ужгорода. Процесія, до якої долучилися духовенство і вірники греко- і римо-католицької Церкви, на чолі з владикою Міланом пронесла вулицями обласного центру Пресвяті Дари і повернулася до собору.

Близько 13.00 мощі св. Терезки занесли до кафедрального собору. Цілий день безліч вірників приходили до храму, щоб прикластися до них і попросили святу Терезку про своє заступництво. А після вечірньої Служби Божої греко-католики процесійно перенесли реліквію до римо-католицької церкви.

Фотографії з події

У нашому кафедральному соборі знаходиться бічний престол, присвячений святій Терезі. Престол виготовлений художником Йосипом Бокшаєм у 30-х роках ХХ століття. Блаженний священномученик Теодор Ромжа був великим шанувальником цієї святої, оскільки вона є патроном колегії Руссікум, у якій він навчався.

Свята Тереза народилась 2 січня 1873 року у французькому містечку Алансон, була дев’ятою дитиною у глибоко віруючій родині Луї та Зелі Мартен. До Кармелю, де вже знаходились її старші сестри, Тереза вступила у 15 років. Про дозвіл на вступ до монастиря з суворим статутом у такому ранньому віці Тереза під час аудієнції особисто просила у Папи Римського.

Перебуваючи у Кармелі, свята Тереза відкриває власний духовний шлях – малу дорогу духовного дитинства. Цей шлях цілковитої довіри Господу, дорогу "малих справ" Тереза описує у кількох рукописах, зроблених за проханням настоятельки. Пізніше вони лягли в основу книги "Історія однієї душі".

Помирає Тереза 30 вересня 1897 року від туберкульозу,у неповні 25 років, останні 9 років життя не залишала кармелітського монастиря у Ліз’є. Внутрішнє життя святої Терези було настільки прихованим, що незадовго до її смерті хтось з сестер у монастирі щиро знизував плечима: "що писати про неї у після смертному циркулярі?" Втім, "Історія однієї душі", яка вийшла через рік після смерті святої і відразу стала бестселером.

Папа Римський Пій ХI, який канонізував Терезу у 1925 р., назвав її "найбільшою сучасною святою". 1927 року він оголосив святу Терезу покровителькою місій, на рівні з св. Франциском Ксаверієм. 1997 року Папа Іван Павло ІІ настільки високо оцінив Терезину "малу дорогу" , що оголосив святу Терезу від Дитятка Ісуса і Пресвятого Обличчя Вчителем Вселенської Церкви. До неї цього титулу удостоїлись лише дві жінки – св. Тереза Авільська (реформаторка ордену кармелітів) і св. Катерина Сієнська.

Проте після смерті мощі святої побували у десятках країн, практично в усьому світі. Вони побували під каналом Ла-Манш та навіть у космосі, відомі численні випадки зцілень і чудес за посередництвом святої.