2011-06-28СВЯТКУВАННЯ

Другий день перебування кардинала Сандрі:

27 червня в Ужгородській богословській академії ім. Блаженного Теодора Ромжі владика Мілан та ректор академії митрофорний протоієрей Тарас Ловска відкрили наукову конференцію, присвячену 100-літтю від дня народження блаженного священномученика Теодора, 75-літтю його ієрейських свячень та 10-річчю беатифікації. З вітальним словом до присутніх звернувся Кардинал Леонардо Сандрі (фотографії).

Доповідачі, детально висвітлюючи кожен свою тему, акцентували увагу на постаті владики-мученика, зазначивши, що якби не подвиг блаженного Теодора та священиків-ісповідників віри, які воліли зазнати жахіть сталінських таборів, але не зрадили Христа, котрі стали фактично послідовниками свого владики, не змогла б існувати Церква в нашому краї. З доповідями виступили: отець Даниїл Бендас («Життя і діяльність Теодора Ромжі у спогадах його сучасників», Магдалина Штеля («Архівні документи про діяльність єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Ромжі, спрямовану проти переслідування Уніатської Церкви в Закарпатті у другій половині 40-х років ХХ ст.»), отець Василь Носа («Додаток до біографії Блаженного священомученика Теодора Ромжі»), отець Василь Зейкан («Роль політичного фактору в утворенні та консолідації церковної схизми на Закарпатті в першій половині ХХ ст.»). Після доповідей присутні мали змогу задати питання доповідачам, що викликало цікаву дискусію, яка не припинялася навіть під час перерви на каву.

В академії також було відкрито виставку відомого в краї художника Василя Скакандія, в творчості якого є чимало сакральних тем, а серед них не бракувало відомих дерев’яних храмів Закарпаття. Митця щиро привітав Кардинал Леонардо Сандрі, а художник подарував архієреєві альбом із репродукціями власних картин.

Відвідав поважний гість із Риму і Мукачево (фотографії). В Успенському соборі Його Еміненція Кардинал Леонардо Сандрі уділив вірникам, які чекали на нього в переповненому храмі, Апостольське благословення та передав вітання від Святішого Отця Бенедикта XVI. Потім оглянув будівництво храму святих Кирила і Мефодія, яке триває в мікрорайоні Росвигово. Згодом Префект Конгрегації для Східних Церков мав зустріч із представниками влади Закарпатської області та після обіду відвідав монастир отців Чину святого Василія Великого.

Ввечері того дня семінаристи мали змогу поспілкуватися із Кардиналом. Звертаючись до майбутніх богословів, його Еміненція сказав: «Всі знаємо причину нашої зустрічі тут, в Ужгороді... Сьогодні на конференції було представлено героїчну постать владики Теодора. Десять років тому я супроводжував Святішого Отця Івана Павла II під час його візиту в Україну, коли Теодора Ромжу було проголошено блаженним. Є багато моментів з його життя, які потрібно пізнати і підкреслити. Можемо сказати, що це пастир, який дбав про своє стадо, який його плекав, давав свої сили для нього і вкінці віддав своє життя, і тому це є дійсно герой. Якою була тайна життя цієї особистості – владики Теодора Ромжі? Я думаю, що він був несамовито закоханий в Ісуса Христа. Це була його сила, яка йому допомагала перенестися через всі труднощі, котрі він зустрічав…

Не знаю, чи ви пізнали той «час мовчання», переслідування Церкви, який закінчився після 1989 року, тому що більшість із вас народилися вже в часі свободи. Ви отримали вже Церкву, яка вийшла з катакомб і почала відновлюватись. Ви є спадкоємцями тої великої минувшини і тих переслідувань, тієї історії, і можете жити вже в цьому часі, коли Церква відновлюється... І ми всі очікуємо, що з семінарії в Ужгороді будуть виходити священики, які будуть закохані в Ісуса Христа, які будуть дійсно Його любити і будуть на дорозі до святості. Святість, до якої всі ми є покликані, та від якої ми всі є досить далеко через наші гріхи та наш егоїзм…

Сподіваємося, що семінарія в Ужгороді буде також місцем глибокої формації, формації у вірності та вірі, яку ми отримали, щоб виходили звідси нові Ромжі. Може, Господь нас збереже від пролиття крові, від мучеництва, але, як говорить святий Августин, «кожен день є нашим мучеництвом». Кожного дня маємо жертвувати Господу в жертву наше тіло і нашу душу, тобто все наше єство. Це наше побажання всім вам…

Бачу на ваших обличчях радість, що ви тут знаходитеся, що ви послухали голос Господа, що ви пішли за Ним, щоб забезпечити для Мукачівської Церкви майбутнє, повне благодаті і святості...»

Вл. інф.