2012-03-03ПАРАФІЯ

У селі Крива вшанували пам’ять о. Михайла Мозара

Перед початком Святої Чотиридесятниці, у Сиропусну неділю, владика Мілан з архієрейським візитом відвідав Свято-Покровську парафію с. Крива Хустського вікаріату. Перед храмом владику з вітальним словом зустрічав протоієрей Михайло Погоріляк, а молодь парафії з караваєм та квітами привітала єпископа.

Архієрейську Службу Божу з владикою Міланом співслужили вікарій Хустського вікаріату митр. прот. Тарас Ловска, настоятель храму прот. Михайло Погоріляк та о. Степан Самборський. Багато людей перед початком Великого посту приймали Святу Тайну Покаяння, яку уділяли отці василіани.

У свому архіпастирському слові Преосвященний владика звернувся до вірних: “Сьогодні, у Сиропусну неділю, згадуємо світлої пам’яті о. Михайла Мозара, який до 1949-го року, до ліквідації нашої Церкви, був добрим пастирем у цій парафії Покрова Пресвятої Богородиці. Я дуже радо прийняв запрошення бути разом з вами, щоб подякувати Господеві за світлий приклад такого доброго пастиря і мученика, яким був о. Михайло. Дякуємо Господеві, що дав ласку пройти нашій Церкві дорогою мучеництва.

Сьогодні перед Великим постом є також неділя прощення та неділя приготування. Свята Мати Церква дає нам духовні настанови. У вчорашньому та сьогоднішньому Євангеліях ми чули читання, як ми маємо провести цей піст. Існують різні духовні поради, але найкраще говорить нам Слово Боже: ми не повинні судити того, хто їсть, або того, хто не їсть. Любов до Господа та людей повинна очищуватися через те, що ми чогось відрікаємося, щось робимо.

Наше покаяння повинно бути насамперед внутрішнім. Воно не має бути напоказ, не повинно бути чимось, щоб хвалитися. Це повинен кожен із нас усвідомлювати. Не дивімося на чужі гріхи, але на власні. Фарисей був засуджений не за добрі вчинки, але він пішов додому невиправданий тому, що дивився не на свої гріхи, а на чужі. Дорогі мої! Це не дорога навернення, це не дорога прощення, це дорога, яка веде до самоутвердження, сомовиправдання. Для такої релігії непотрібно Бога. Людина думає, що вона сама себе спасе, а це не є християнством. Нам потрібно однозначно бачити Ісуса Христа як єдиного Спасителя світу, як мого, як твого Спасителя.

Ісус Христос є нашим Спасителем! Ми не можемо спасти самі себе, але ми можемо бути спасенними, коли приймаємо це спасіння, яке заслужив нам Ісус Христос через своє страждання, через свою смерть на хресті, через своє воскресіння.

Дорога Великого посту, яка є перед нами, має нам допомогти розпізнати правду про нас. Ця правда є зовсім інша, ніж та, яку ми б хотіли побачити. Це є сходження, щоб побачити, який я недосконалий, щоб я пізнав, що Бог дійсно мене любить. Ми розпочинаємо цей Великий піст сьогоднішньою вечірньою, наприкінці якої будемо простити пробачення один від одного. І рушаємо в дорогу, яка є дуже важлива.”

В часі Літургії було уділено дияконські свячення піддиякону Борису Старості, випускнику УжБА. Після Літургії молодь піснями та віршами про о. Михайла Мозара вшанувала 57-у річницю його мученицької смерті.

Вл. інф.

Фотографії з події