2007-01-09

МАТЕЙЧА Юрій

Парох церкви св. Архангела Михаїла (21 листопада) в с. Шаланки Виноградівського р-ну

Народився 17 лютого 1888 р. в сім'ї хліборобів Івана Матейчі та Юліанни Товт в с. Чеголд (Угорщина). Здобувши початкову освіту і виявивши здібності до навчання, продовжує вчитися в Сатмарській гімназії. Після здобуття середньої освіти, відчуваючи покликання до духовного життя, поступив в Ужгородську духовну семінарію.

19 грудня 1915 р. єпископ Мукачівської Греко-Католицької єпархії Антоній Папп в Ужгородському кафедральному храмі висвятив на священика 13 богословів: Голомб Йосифа, Дем’янович Віктора, Дрогобецького Юлія, Єлеш Корнелія, Іванчо Юлія, Камінського Михайла, Коссей Омуляна, Товт Андрія, Товт Миколу, Ференчик Едмунда, Хома Віктора, Легеза Федора ЧСВВ, серед яких був і Матейча Юрій . Після висвячення єпископ призначає його помічним священиком у м. Берегово, де о. Матейча працював з 1916 по 1919 рр. У 1919 р. він став парохом у с. Шаланки Виноградівського р-ну.

Визнаючи його ревну душпастирську роботу, єпископ Олександр Стойка відзначає його в 1935 р. титулом почесного намісника (декана). В 1941 р. був нагороджений хрестом національної оборони. З 1943 по 1949 рр. о. Матейча був намісником (деканом) Вилоцького деканату. На початку 1949 р. місцева влада заборонила о. Юрію виконувати душпастирську роботу. Непокірного священика, який відмовився возз'єднатися з російським православ'ям, працівники КДБ 25 липня 1949 р. заарештовують, а 14 жовтня Закарпатський обласний суд засуджує на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна.

Отець Стефан Бендас згадує, що після засудження його(о.Стефана Бендаса) помістили у камеру № 25, а 26 серпня 1949 р. відправили у Львівську тюрму-розподільник і після нього"... жильцями цієї камери були оо. Юрій Матейча, Микола Бобіта і Йосиф Карпинець" . Пізніше о. Юрія Матейчу через тюрми-розподільники міст Львова і Києва вивезли в табори ГУЛАГу м. Воркути, де його безкоштовна праця використовувалась у вугільних шахтах, а пізніше — на різних поверхневих і будівельних роботах.

Важка й виснажлива робота підірвала здоров'я, і о. Юрія Матейчу було відправлено в табір для інвалідів та хворих в м. Абез Комі АРСР. З місць позбавлення волі повернувся додому 17 травня 1956 р. У 1956 — 1962 рр. проживав на утриманні своїх дітей у с. Ільниця та в с. Шаланки. Хвороба, здобута в таборах ГУЛАГу, прогресувала.

І 16 вересня1962 р. на 75-му році життя і 47-му році свого душпастирства о. Юрій Матейча помер у смт. Ільниця. Його тлінні останки поховані на цвинтарі в с. Шаланки. Згідно ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. прокуратура Закарпатської області реабілітувала о. Юрія Матейчу 5 травня 1992 р.

Дружина о. Юрія Матейчі, Олена Шлепковська, народилася 24 липня 1896 р. в сім'ї греко-католицького священика Олександра Шлепковського і Анни Бочовської у с. Бодрогсердогель (Угорщина). Вийшовши заміж 25 листопада 1915 р. за  богослова, майбутнього священика, стає йому опорою в житті й роботі. Після арешту чоловіка залишилася без роботи. Проживала на утриманні дітей в Ільниці й Шаланках. Померла 6 липня 1968 р. на 72-му році свого життя у с. Шаланки, де й похована. Разом з чоловіком виховали і поставили на ноги чотирьох дітей: Юрія (священик), Івана-Олександра, Єву (дружина греко-католицького священика о. Павла Медвецького), Миколу.