2012-07-21ВІДНОВА

Освятили відновлену Данилівську церкву

На празник святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, 18 липня, Преосвященний владика Мілан з архіпастирським візитом відвідав с. Данилово Хустського деканату. Цього дня для мешканців не тільки Данилова, а й усього нашого краю відбулася визначна подія – освячення відновленої старовинної дерев’яної церкви Святого Миколая , датованої 1779 роком, яка є пам’яткою архітектури.

Приїзд владики сповіщали на всю околицю старовинні дзвони. Перед храмом владику зустрів настоятель храму прот. Юрій Бундзяк з молоддю. Дерев’яна церква не вмістила всіх вірників, які прийшли на свято, тому багато людей стояло на вулиці. Перед початком Літургії, яку з владикою співслужили 12 священиків, було освяченно відновлений храм.

На жаль, за часів комуністичної влади церква, яка є пам’яткою архітектури, була закрита і пристосована під хлів, де тримали овець. Майже всі старовинні ікони з храму та іконостасу було вкрадено. Нині ж дякуємо Богу, що храм відновлений та відремотований, і можемо знову возносити хвалу нашому Господу Богу.

Після завершення Літургії владика ногородив архієрейськими грамотами благодійників храму та подякував всім, котрі доклали зусиль до цієї благородної справи.

Історична довідка

Данилівська готична церква – наймолодша серед готичних церков Хустщини. Згідно з записом на дверях, збудована 14 травня 1779 р. і є, можливо, найгарніша.

Церква має дивовижні пропорції. Композиція форм підкреслює стрімкий злет вежі з дуже високим шпилем. Споруда двозрубна, тридільна, збудована з дубових колод. Зруб нави з бабинцем має опасання і високий двосхилий дах. Значно менший вівтарний зруб вкрито стрімким дахом. На західному фасаді бабинець продовжений закритим ґанком з аркоподібними прорізами. Такі ж віконця має вівтар. Вікна нави – квадратні, зґартовані кованими «готичними» прутами з вигнутими «вусиками». Над ґанком, вище опасання влаштовано відкриту галерею.

Мотив аркади повторено в формі голосниць під шатром вежі. Всередині дерев’яна ажурна арка відділяє бабинець з плоским перекриттям від нави та вівтаря, перекритих високими коробовими склепіннями.

За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів:
Видавництво «Мс», 2000.