2007-01-04

САБОВ Йосиф

САБОВ Йосиф — парох церкви Покров Пресвятої Богородиці (14 жовтня) у с. Кострино Великоберезнянського р-ну

Народився 21 квітня 1924 р. в сім'ї греко-католицького священика Андрія Сабова і Софії Яцкович у м. Ужгород. Здобувши середню освіту в Ужгородській гімназії, у 1943 р. поступив в Ужгородську духовну академію.

Після закінчення богословських студій 14 вересня 1947 р. Йосиф Сабов разом із богословами Мироном Бескідом, Іваном Гаджею, Андрієм Глебою, Йосифом Головачем, Іваном Лелекачем і Стефаном Федором в Ужгородському кафедральному храмі був возведений в духовний сан і рукоположений єпископом-ординарієм Мукачівської греко-католицької єпархії, преосвященним Теодором Ромжею. Молодого щойно висвяченого священика єпископ призначив у с. Кострино Великоберезнянського р-ну. Тут він проводив свою душпастирську працю в 1947 — 1949 рр.

Коли о. Йосиф починав свою душпастирську роботу, то місцева влада в співпраці з КДБ пробують вести роз'яснювальну роботу з метою підготовки молодого священика до возз'єднання з російським православ'ям. Отець Йосиф Сабов таких сподівань не виправдав, і йому заборонили виконувати душпастирську роботу, а також виселили з сім'єю із парохіяльного будинку. На постійну державну роботу влаштуватися не міг. Щоб утримувати сім'ю, йому доводиться працювати на тимчасових і малооплачуваних роботах. Працівники КДБ 26 березня 1950 р. заарештовують, а обласний суд 20 травня засуджує о. Йосифа Сабова на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна.

Після суду був відправлений через Львівську тюрму-розподільник у табори ГУЛАГу міст Омськ і Караганда. З місць позбавлення волі повернувся додому в м. Берегово 8 липня 1955 р. У 1956 р. йому вдається влаштуватися робітником Тересвянського консервного заводу, де працював до 26 січня 1958 р. У лютому 1958 р. влаштувався робітником на Берегівському меблевому комбінаті, де працював до смерті.

Помер о. Йосиф 11 липня 1972 р. на 49-му році життя і 25-му році свого душпастирства в м. Ужгород. Похований у м. Берегове. Свого олтарного брата таємно хоронили оо. Йосиф Легеза, Йосиф Кампов, Стефан Бендас, Євген Пасулька, Віктор Шуба, Василь Похіл. Михайло Тербан, Дезидерій Гарайда, Павло Медвецький, Микола Васовчик та Іван Міня.

На підставі ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Йосифа Сабова реабілітовано 5 серпня 1992 р.

Дружина о. Йосифа Сабова, Олена Ковач, народилася 2 грудня 1923 р. в сім'ї греко-католицького священика Костянтина Ковача і Олени Медвецької в с. Латірка Воловецького р-ну. В сім'ї виховувалося троє дітей: Олена (дружина Василя Костя), Петро і Костянтин. Син Костянтин продовжив сімейну традицію. Навчаючись у підпільній духовній семінарії під керівництвом о. д-ра Елемира Ортутая, вивчав теологічні предмети. 2 серпня 1986 р. з дозволу єпископа-ординарія Іоанна Семедія був рукоположений на священика помічним єпископом Мукачівської єпархії Йосифом Головачем у с. Доманинці (1976 р. приєднано до м. Ужгорода) в квартирі помічного єпископа. Отець Костянтин був парохом в с. Дийда Берегівського р-ну, а в лютому 2003 р.єпископ Мілан Шашік призначив його парохом у м.Виноградово і протопресвітером (деканом) Виноградівського р-ну.