2013-02-14ПІСТ

Великий Піст – шлях повернення до Бога усім своїм серцем

Папа Венедикт XVI з нагоди початку Великого Посту за Григоріанським календарем

Усім своїм серцем повернутися до Бога. Такою була тема проповіді Папи Венедикта XVI, виголошеної в переповненій базиліці Святого Петра у Ватикані під час Служби Божої, яку він очолив 13 лютого 2013 р. з нагоди Попільної середи – початку Великого Посту в Церкві латинського обряду. Це була остання велика літургійна відправа цього понтифікату, тому й не дивно, що вона зібрала численних вірних усіх станів.

Перед початком Святої Меси відбулася покаянна процесія, а під час богослуження Святіший Отець звершив обряди Попільної середи, в яких відображається покута, духовне очищення душі та наближення її до Господа, шлях повернення до Бога з чистим серцем та новим духом. Попіл на голову Святішого Отця наклав кардинал Анджело Комастрі, архипресвітер Ватиканської базиліки.

Папа зазначив, що згідно з давньою римською традицією, це покаянне богослуження мало відбутися в базиліці святої Сабіни, «але обставини спонукали зібратися у ватиканській базиліці», біля гробу святого Петра. «Для мене, – додав він, – це слушна нагода, в той час, коли я готуюся завершити Петрове служіння, щоб всім подякувати, особливо, вірним Римської дієцезії, та просити про окрему згадку в молитвах».

Коментуючи біблійні читання, які прозвучали під час Літургії Слова, Венедикт XVI сказав, що вони пропонують нам вказівки, які, з Божою допомогою, повинні стати нашою поведінкою під час Чотиридесятниці. Насамперед, це могутній заклик пророка Йоіла: «Так говорить Господь: поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі» (2,12). Фраза «усім своїм серцем», як пояснив Святіший Отець, вказує на те, що це повернення – від центру наших думок і почуттів, від коріння наших рішень та вчинків, супроводжуване жестом повної та радикальної свободи. Та чи можливе таке повернення до Бога? «Так, тому що існує сила, яка не перебуває у нашому серці, але виривається з серця Самого Бога. Це – сила Його милосердя», – сказав Папа, додаючи, що це повернення можливе, тому що є Божим ділом і плодом віри в Його милосердя.

Однак, це повернення стає конкретною дійсністю в нашому житті лише тоді, коли «Господня благодать проникає до його глибини та потрясає його». Покаянним жестом у ці часи було розривання одежі, натомість пророк закликає: «Роздеріть серце ваше, а не одежу». «Дійсно, також і в наші дні багато-хто готовий “роздирати одежу” перед обличчям скандалів та несправедливості, – звісно, вчиненими іншими людьми, – але мало-хто, здається, готовий працювати над своїм “серцем”, над своїм сумлінням, над своїми намірами», – зауважив Папа.

Далі Венедикт XVI сказав, що оте «поверніться до мене всім своїм серцем» є закликом, зверненим не лише до окремих людей, але також – до спільноти. Вимір спільноти є суттєвим елементом віри та християнського життя, бо Христос прийшов, «щоб зібрати разом Божих дітей, що були розпорошені». Віра є вірою Церкви, про що слід пам’ятати і слід цим жити. Важливим є також свідчення віри та християнського життя кожного з нас та наших спільнот, щоб показати обличчя Церкви, яке іноді буває спотвореним. «Особливо маю на увазі провини проти єдності Церкви, поділи в церковному тілі», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що переживання Великого Посту долаючи індивідуалізм та взаємне поборювання, є смиренним та цінним знаком в очах тих, хто далекий від віри чи до неї байдужий.

«Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння», – писав святий Павло в другому Посланні до Коринтян. Слово «тепер», повторюване кілька разів, вказує на те, що не можна змарнувати цей момент. Бог пропонує нам примирення і воно має височезну ціну, «ціну хреста, піднесеного на Голготі, на якому прибитий Божий Син, що став людиною». «Згадане “повернутися до Бога всім серцем” на нашому великопосному шляху проходить через хрест, через наслідування Христа на дорозі, яка веде до Голготи, до цілковитого дарування себе», – сказав Венедикт XVI, додаючи, що цей шлях – це постійне перемагання егоїзму та замкненості, відкриваючи місце для Бога.

В уривку з Євангелії від святого Матея прозвучало повчання Ісуса про три «фундаментальні практики», якими є милостиня, молитва та піст, і які, за словами Папи, є «традиційними вказівками на шляху Чотиридесятниці», щоб відповісти на заклик «повернутися до Бога усім своїм серцем». Ісус навчає, що визначником справжності кожного релігійного акту є «якість та істинність взаємин з Богом». Тому Він викриває релігійне лицемірство, поведінку задля людського ока, яка шукає схвалення та оплесків. «Справжній учень не служить собі чи “публіці”, але своєму Господу, великодушно та у простоті», – наголосив Святіший Отець, додаючи, що наше свідчення тоді буде ефективнішим, коли менше «шукатимемо своєї слави та усвідомимо, що нагородою праведника є Сам Господь Бог».

«Дорогі брати й сестри, сповнені довіри та радості розпочинаймо великопосний шлях. Нехай же могутньо залунає у нас самих заклик до навернення, “повернутися до Бога всім своїм серцем”, приймаючи Його благодать, яка вчиняє нас новими людьми, з тією вражаючою новизною, якою є участь в самому житті Ісуса. Отож, нехай ніхто з нас не буде глухим до цього заклику», – сказав Венедикт XVI наприкінці проповіді, після якої розпочався покаянний обряд накладення попелу.

Інформація "Радіо Ватикан"