2014-02-28КОНФЕРЕНЦІЯ

Ужгородська греко-католицька семінарія – одна з найстаріших в Україні

В рамках Міжнародної наукової конференції «400 років католицької освіти на теренах Мукачівської єпархії», яку з 28 лютого по 1 березня проводить Мукачівська греко-католицька єпархія, відбуляся прес-конференція.

На зустріч із журналістами прийшли владика Ціріл Васіль, секретар Конгрегації Східних Церков (Рим, Італія), владика Мілан, єпископ Мукачівський, архімандрит Петро-Павло Береш, д-р, ректор Ужгородської богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі, а також о. Юрій Орос та  о. Василь Підгірський, викладачі УжГКБА.

На зустрічі йшлося про те, що конференція, яка б торкалася історичних витоків, становлення та розвитку католицької освіти і шкільництва на теренах Мукачівської єпархії, проводиться вперше. Тому й не дивно, що беруть у ній участь одні з провідних фахівців щодо згаданої тематики з України, Італії, Словаччини, Польщі та Угорщини.

Справді, роль Католицької Церкви у формуванні інтелектуального середовища протягом століть на території Мукачівської єпархії, а передусім у м. Ужгороді, була визначальною. Ще у 40-х роках 17 століття тут почала діяти гімназія, в той час перенесена єзуїтами з Гуменного. Пізніше, у 1778 в стінах Ужгородського замку відкривається духовна семінарія, яка постала на базі перенесеної з Мукачева теологічної школи. Це, разом із церковною півце-учительською семінарією, до середини ХХ століття були єдині установи, що надавали освіту середнього та вищого рівня в Ужгороді. Тут готували кадри для праці у сільських та приходських школах, де здобували основну освіту мешканці краю. Тож не можна оминути того факту, що Ужгородська греко-католицька богословська академія імені Блаженного Теодора Ромжі – одна з найстаріших в Україні.

На прес-конференції також намагалися окреслити і сучасний стан католицької освіти на теренах Мукачівської єпархії. Розпочали з переліку освітніх закладів. Окрім УжГКБА, де навчаються, а також проходять семінарійну формацію 78 студентів, діють дяківська школа, катехитичний інститут, іконописна школа, греко-католицький ліцей ім. О. Стойки в Карачині і три дитячі садки (у Перечині, Королеві і Братові). У порівнянні з періодом до ліквідації Церкви – дуже мало. На жаль, досі вища теологічна освіта не визнана в Україні. Також, на думку владики Мілана, Церква мала б мати можливість засновувати загальноосвітні школи, котрі б фінансувалися державою і провадили б християнську формацію. Сьогодні це дуже важливо, бо Церква може вплинути на формування світогляду молодого покоління: вона протиставляє язичницькому розумінню людини в сьогоднішньому світі християнську антропологію, захищає юдео-християнське коріння Європи.