Дата

Лип 15 2020 - Лип 19 2020

Положення чесної ризи Пресвятої Владичиці нашої Богородиці у Влахерні.

Апостол: 1 Кор. 127 зач.

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 2, 9 – 3, 8.

9. Браття, чого око не бачило й вухо не чуло,
що на думку людині не спало,
те приготовив Бог тим, що його люблять.

10. Нам же Бог об’явив те Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. 11. Хто бо з людей знає, що в людині, як не дух людський, який у ній? Так само й того, що в Бозі, ніхто не знає, крім Духа Божого. 12. Ми ж прийняли не духа світу, а Духа, що від Бога, щоб знати, що нам дароване Богом; 13. про це ми й говоримо не мовою, якої нас навчила людська мудрість, а якої навчив Дух: 14. духовні речі духовними словами навчаючи. Тілесна людина не приймає того, що від Духа Божого походить; це глупота для неї, і вона не може його зрозуміти, воно бо оцінюється Духом. 15. Духовна ж людина судить усе, але її ніхто не судить.

16. Хто бо пізнав думку Господню,
щоб його навчати?
Ми ж маємо думку Христову.

1. Та й я, брати, не міг до вас говорити як до духовних, але як до тілесних, як до немовляток у Христі. 2. Я молоком поїв вас, не їжею, бо не могли її їсти, та й тепер ще не можете, 3. бо ви ще тілесні. Коли між вами зависть та суперечки, хіба ви не тілесні і не поводитесь як звичайні люди? 4. Бо коли хто каже: Я Павлів, а інший: Я Аполлосів, хіба ви не звичайні люди? 5. Що таке Аполлос? Що Павло? Слуги, через яких увірували, і то як кому дав Господь. 6. Я посадив, Аполлос поливав, але Бог дав зріст, 7. так що ні той, хто садив, є чимось, ні той, хто поливав, але Бог,що дає зріст. 8. І хто садить, і хто поливає – одно; але кожний отримає свою нагороду згідно з своїм трудом.

 

Євангеліє: Мт. 53 зач.

Євангеліє від Матея 13, 31-36.

31. Сказав Господь притчу оцю:

Царство небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік і посіяв на своїм полі. 32. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться па його гілках.

33. Ще іншу притчу оповів їм:

Царство небесне схоже на закваску, яку бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.

34. Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого, 35. щоб збулося сказане пророком:

Уста мої відкрию в притчах,
оповім тайни, сховані від початку світу.

36. Тоді він відіслав народ і прийшов додому.

  • 00

    дні

  • 00

    годин

  • 00

    хвилин

  • 00

    секудн