Прп. Касіяна.
З книги Буття читання.
Як Ноєві було 500 років, він породив Сима, Хама та Яфета. І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки, побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав. І сказав Господь: Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років. Були ж того часу велетні на землі – були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини. Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі, і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко; і сказав: Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх. Та Ной здобув ласку в очах Господніх. (Бт. 5, 32-6, 8).
З книги Приповідок читання.
Пильнуй, мій сину, заповіді батька твого, не відкидай навчання матері твоєї. Прив’яжи собі до серця їх, назавжди, повісь собі на шию. Бо заповідь – то світильник, а навчання – світло; повчальні докори – дорога життя. Коли ходитимеш, вона буде тебе водити, як ляжеш, буде чатувати над тобою, а як пробудишся, буде з тобою розмовляти, щоб зберегти тебе від злої жінки, та від облесливости язика чужої. Не пожадай у твоїм серці її вроди, і не давай себе звести її морганням, бо задля повії можна зубожіти до куска хліба, тим часом, як замужня на дороге життя полює. Чи ж можна в пазуху вогню набрати так, щоб одежа не згоріла? Або чи можна по жару ходити так, щоб не опеклися ноги? Отак воно з тим, хто до дружини ближнього вчащає: хто б її не торкнувся, не буде той безвинним. До злодія не ставляться з презирством, якщо вкрав, щоб попоїсти, коли був голодний. Та як упіймають, усемеро заплатить; усе, що має в хаті, мусить він віддати. Хто перелюбствує, тому ума бракує; сам себе губить, хто це чинить. Він стусанів і ганьби набереться, сором його не зітреться ніколи. Бо ревнощі запалять лютість у серці мужа, і він не пощадить у день помсти. Ніякого він викупу не прийме, нічим не вдовольниться, хоча б і як ти помножив дари. Мій сину! Зберігай мої слова, заповіді мої сховай у себе. (Прип. 6, 20-7, 1).
Останні коментарі