Св. Атанасія Великого, архиєп. Олександрійського.

Апостол: Ді. 27 зач.

Діяння Апостолів 10, 44 – 11, 10.

44. В тих днях Петро ще говорив ці слова, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову. 45. Вірні з обрізання, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган, 46. бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався:

47. – Чи може хто відмовити для хрищення цим, що, як і ми, одержали Святого Духа?

48. І велів, щоб їх христили в ім’я Ісуса Христа. Тоді вони просили його зостатись у них кілька днів.

1. Апостоли й брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. 2. Як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього, 3. кажучи:

– Чого увійшов єси до необрізаних і їв з ними?

4. Петро почав їм викладати за порядком усю справу, кажучи:

5. – Я був у місті Яффі й молився, і бачив у захопленні видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, сходила з неба й наблизилась до мене. 6. Приглянувшись до неї пильно, зауважив я і побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. 7. Почув я і голос, що говорив до мене: «Встань, Петре, заколи і їж!» 8. Та я озвався: «Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста». 9. І вдруге голос мені відповів з неба: «Що Бог очистив, ти не погань». 10. Це сталося тричі, і знову все було взяте на небо.

Євангеліє: Йо. 30 зач.

Євангеліє від Йоана 8, 21-30.

21. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

– Я відходжу, і ви мене шукатимете, і в грісі вашім помрете. Куди я йду, ви не можете прийти.

22. Юдеї казали:

– Чи не вб’є він, бува, себе самого, коли каже: куди я йду, ви не можете прийти?

23. Далі додав:

– Ви – здолу, я – згори. Ви – з цього світу, я – не з цього світу. 24. Тому я сказав вам: помрете у гріхах ваших; бо коли не увіруєте, що я єсьм, помрете у ваших гріхах.

25. Вони йому сказали:

– Хто ти?

Ісус відповів їм:

26. – Я той, що говорив до вас спочатку. Багато маю я про вас сказати й осудити. Та той, хто послав мене, правдивий, і що я чув від нього, те у світі говорю.

27. Вони не збагнули, що він їм про Отця говорив. 28. Тоді Ісус мовив до них:

– Коли ви Сина чоловічого піднесете вгору, тоді взнаєте, що я єсьм і що від себе не чиню нічого, але як навчив мене Отець мій, говорю. 29. Той, хто послав мене – зо мною і не лишив мене самого, бо я завжди чиню те, що йому до вподоби.

30. Коли він говорив так, численні увірували в нього.

Поширити в Facebook