Свв. сорок п’ятьох мчч., що в Нікополі Вірменському. Прп. Антонія Печерського, Київського. Свв. братів-мчч. Франціска, Мутія і Рафаїла, і тих, що з ними, убитих у Дамаску.
Апостол: 1 Кор. 138 зач.
Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 7, 24-35.
24. Браття, хай кожний лишиться перед Богом у стані, в якому був покликаний.
25. Щождо дівиць, я наказу Господнього не маю, але даю мою пораду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір’я. 26. Гадаю, отже, що за теперішніми клопотами воно добре, тобто що людині добре так бути. 27. Зв’язався єси з жінкою? Не шукай розв’язатись. Розв’язаний від жінки? Не шукай жінки. 28. Однак, коли оженився, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, такі зазнають тілесного горя, мені ж вас жалко.
29. Ось що, брати, кажу: Час короткий. Хай, отже, ті, що мають жінок, живуть, немов би не мали, 30. і ті, що плачуть, немов би не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не набували, 31. і ті, що користуються цим світом, немов би не користувались, проходить бо видимий світ цей.
32. Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві; 33. а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці, і він розділений. 34. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові. 35. Кажу вам це на вашу користь, не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.
Євангеліє: Мт. 61 зач.
Євангеліє від Матея 15, 12-21.
12. Того часу приступили до Ісуса учні й кажуть йому:
– Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?
13. Ісус озвався:
– Кожна рослина, яку не посадив мій Отець небесний, буде вирвана з корінням. 14. Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.
15. Тоді Петро заговорив до нього й каже:
– З’ясуй нам ту притчу.
16. Він відповів:
– То ви також без розуму ще й досі? 17. Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить? 18. А те, що з уст виходить, іде з серця і сквернить людину; 19. із серця бо виходять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства. 20. Це сквернить людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.
21. Ісус вийшов звідти й пішов в сторони тирські та сидонські.
Останні коментарі