Життя Церкви – це в першу чергу життя літургійне. Протягом своєї історії  святі мужі Церкви, натхнені Святим Духом сформували для нас прекрасну літургійну спадщину, котру ми маємо обов’язок практикувати та оберігати. В даній рубриці подаємо для загального вжитку літургійні тексти згідно обрядової традиції нашої Мукачівської єпархії, для їх подальшого використання в парафіях.

Тексти подані у вигляді брошур (PDF та Doc форматів), для зручності друку.

Потрібні шрифти:

Вересень

  • 14/1.IX Пн
  • 15/2.IX Вт
  • 16/3.IX Ср
  • 17/4.IX Чт
  • 18/5.IX Пт
  • 19/6.IX Сб
  • 20/7.IX Нд
  • 21/8.IX Пн
  • 22/9.IX Вт
  • 23/10.IX Ср
  • 24/11.IX Чт
  • 25/12.IX Пт
  • 26/13.IX Сб
  • 27/14.IX Нд
  • 28/15.IX Пн
  • 29/16.IX Вт
  • 30/17.IX Ср

Нача1ло їндi1кта, си1рэчь но1вагw лёта. 

И# па1мzть преподо1бнаго о3тца2 на1шегw Сmмеw1на сто1лпника: И# ма1тере є3гw2 Ма1рfы: И# собо1ръ пресвzты1z Богоро1дицы, и3же въ Міаси1нахъ: И# свzта1гw му1ченика А#іfала2: И# свzты1хъ му1ченицъ четы1редесzти же1нъ: И# свzта1гw А#мму1на діа1кона, u3чителz и5хъ: И# свzты1хъ му1чєникъ, Каллi1сты, Е#vо1да и3 Е#рмоге2на, самобра1тій. И# па1мzть пра1веднагw Їису1са, сы1на Наvи1на.

Заввага: Перший день Церковного року має ряд особливостей в уставі і складає виняток із багатьох правил, тобто має свій особливий і неповторний устав Богослужень.

На великій Вечірні: Катизма 1-а, Блаже1нъ мужъ:1-й антифон. На Гдcи, воззва1хъ: стихири на 10: 3 стихири Індикта та 7 стихир прп. Симеона, Сла1ва: прп. Симеона, И# нhнэ: Індикта. Вхід. Прокімен дня.

3 Паремії (2 Індикту та 1 святому): 

Перша Паремія: Іс. 61,1- 9.

Друга Паремія: Лев. 26,3-12,14-17,19-20,22-24.

Третя Паремія: Муд. 4,7-15.

На стиховні: стихири Індикта, Сла1ва: прп. Симеона, И# нhнэ: Індикта. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар Індикта, Сла1ва: тропар прп. Симеона, И# нhнэ: тропар Собора Пресвятої Богородиці. Відпуст великий, дня.

Тропа1рь їндi1кта, гла1съ в7:

ВсеS твaри Содётелю, / временA и3 лBта во своeй влaсти положи1вый, / благослови2 вэнeцъ лёта блaгости ТвоеS, Го1споди, / сохранsz въ ми1рэ лю1ди и3 грaдъ Тв0й, / моли1твами Богоро1дицы, и3 спаси1 ны.

Тропа1рь преподо1бнаго, гла1съ а7:

Терпёніz ст0лпъ бhлъ є3си2, / ревновaвый прaoтцємъ, преподо1бне, / Јwву во страстeхъ, ЇHсифу во и3скушeніихъ, / и3 безпл0тныхъ жи1тельству, / сhй въ тэлеси2, СmмеHне џтче нaшъ, / моли2 ХристA Бо1га спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Тропа1рь Богоро1дицы, гла1съ в7:

. Рaдуйсz, њбрaдованнаz Богоро1дице Дёво, / пристaнище и3 предстaтельство р0да человёческагw, / и3зъ Тебе2 бо воплоти1сz и3збaвитель мjра: / є3ди1на бо є3си2 Ма1ти и3 Дёва, / присноблагословeннаz, и3 препрослaвленнаz, / моли2 ХристA Бо1га, ми1ръ даровaти всeй вселeннэй.

Конда1къ їндi1кта, гла1съ в7:

Въ вhшнихъ живhй, ХристE Царю2, / всёхъ ви1димыхъ и3 неви1димыхъ Тв0рче и3 Зижди1телю, / и4же дни2 и3 нHщи, временA и3 лBта сотвори1вый, / благослови2 нhнэ вэнeцъ лёта, / соблюди2 и3 сохрани2 въ ми1рэ грaдъ и3 лю1ди Тво‰, многоми1лостиве.

Конда1къ преподо1бнаго, гла1съ в7:

Вhшнихъ и3щSй, вhшнимъ совокуплszйсz, / и3 колесни1цу џгненную ст0лпъ содёлавый: / тёмъ собесёдникъ ѓнгелwмъ бhлъ є3си2, преподо1бне, / съ ни1ми ХристY Бо1гу молsсz непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони повсякденні/. Тропар Індикта (гл. 2, Всеz2 тва1ри:), Сла1ва: кондак Індикта (гл. 2, Въ вы1шнихъ живы1и:), И# нhнэ: кондак храму (у храмі святих гл. 6 Застyпнице христіа1нъ: або, якщо такий звичай, гл. 2 Въ моли1твахъ неусыпа1ющую:). Прокімен Індикта (гл. 3, Ве1лий Гдcь на1шъ:). Алилуя гл. 4-й зі стихами Індикта.

Апостол: Індикта – до Тимотея, зач. 282 (1 Тм. 2,1-7), та рядовий – до Галатів, зач.202 (Гл.2,11-16).

Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 2, 1-7.

1. Сину Тимотею, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяка за всіх людей, 2. за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно жити з усією побожністю та пристойністю. 3. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, 4. який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. 5. Один бо Бог, і один посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус, 6. що видав себе самого як викуп за всіх; і він є доказом цього, посланим у відповідний час, 7. для чого я був поставлений проповідником та апостолом, – правду кажу, не обманюю, – учителем поган у вірі й правді.

Послання Апостола Павла до Галатів 2, 11-16.

11. Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. 12. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. 13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. 14. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?

15. Ми з роду юдеї, не грішники з поган; 16. та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.

Євангеліє: Індикта – Луки, зач.13 (Лк. 4,16-22), та рядове – Марка, зач.21 (Мр.5,24-34).

Євангеліє від Луки 4, 16-22.

16. В той час прийшов Ісус у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу і встав, щоб читати. 17. Йому подали книгу, він найшов місце, де було написано:

18. Господній Дух на мені,

бо він мене помазав.

Послав мене нести добру новину бідним,

звіщати полоненим визволення,

сліпим прозріння,

випустити пригноблених на волю,

19. оповістити рік Господнього помилування.

20. Згорнувши книгу, він віддав її слузі й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити:

– Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.

22. Всі свідчили про нього і дивувались словам ласки, які виходили з уст його...

Євангеліє від Марка 5, 24-34.

24. Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. 25. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, 27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. 28. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». 29. І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. 30. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав:

– Хто доторкнувся до моєї одежі?

31. Учні його сказали йому:

– Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?

32. І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. 33. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. 34. Він їй сказав:

– Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.

Причасний Індикта Благослови1ши вэне1ць:. Відпуст найменший, дня.

 

(для скачування брошур натисніть на відповідний варіант)

1/14 вересня, Літургійна брошура для друку pdf

1/14 вересня, Літургійна брошура для друку doc

Свzта1гw му1ченика Ма1манта: И# преподо1бнагw о3тца2 на1шегw Їwа1нна по1стника, патріа1рха Кwнстантi1нz гра1да.

 

На Божественній Літургії: Антифони повсякденні. Тропарі, Прокімен, Алилуя, Причасний та

відпуст дня.

Апостол до Галатів, зач.204 (Гл.2,21-3,7).

Послання Апостола Павла до Галатів 2, 21 - 3, 7.

21. Браття, я не відкидаю Божої благодаті: бо коли оправдання через закон, тоді Христос умер даремно.

1. О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, у яких перед очима був зображений Ісус Христос розп'ятий? 2. Одне лиш хочу від вас знати: чи ви прийняли Духа, виконуючи діла закону, чи тому що повірили проповіді? 3. Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом? 4. Невже ви стільки терпіли марно? Коли б лиш марно! 5. Чи той, хто дає вам Духа і творить чудеса між вами, робить це завдяки ділам закону, чи тому що ви повірили проповіді? 6. Як Авраам увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання, 7. знайте, що ті, що мають віру – правдиві діти Авраама.

Євангеліє Марка, зач.22 (Мр.6,1-7).

Євангеліє від Марка 6, 1-7.

1. Одного разу прийшов Ісус у свою батьківщину, і слідом за ним пішли його учні. 2. Як же настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувалися, кажучи:

– Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? 3. Хіба він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його – хіба не тут між нами?

4. І брали йому це за зле. Але Ісус промовив до них:

– Нема пророка без пошани, як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі. 5. І не міг зробити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки; 6. І дивувався їх невірству. І ходив кругом по селах і навчав.

7. Покликав він дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.

Тропaрь мyченика, глaсъ д7:

Мyченикъ тв0й, Го1споди, Мaмантъ, / въ страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый, / t Тебє2 Бо1га нaшегw: / и3мёzй бо крёпость Твою2, / мучи1телей низложи2, / сокруши2 и3 дeмwнwвъ немощны2z дeрзwсти: / тогw2 моли1твами, Христе2 Бо1же, спаси2 дyшы нaшz.

Тропaрь свzти1телz, глaсъ д7:

Прaвило вёры, и3 џбразъ кр0тости, / воздержaніz ўчи1телz / kви1 тz стaду твоемY, ћже вещeй и4стина: / сегw2 рaди стzжaлъ є3си2 смирeніемъ высHкаz, / нищет0ю бог†таz, / џ§е Їwaнне, моли2 ХристA Бо1га, / спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Конда1къ мyченика, глaсъ г7:

Жезл0мъ, свsте, t Бо1га тебЁ дaннымъ, / лю1ди тво‰ ўпаси2, на пaжитехъ живон0сныхъ: / ѕвёри же неви6димыz и3 неукроти6мыz / сокруши2 подъ н0ги  тS пою1щихъ: / ћкw вси2, и4же въ бэдaхъ, / предстaтелz тS тeпла, Мaманте, и4мутъ.

Конда1къ свzти1телz, глaсъ г7:

Сосyдъ боже1ственный воздержaніz, / богaтство некрaдомо благочeстіz показaлсz є3си2, Їwaнне блажeнне, / въ безстрaстіи ўzсни1въ житіE твоE: / трeбующыz њбогати1въ ми1лостынею џтче преподо1бне, / ХристA Бо1га моли2, даровaти нaмъ вeлію ми1лость.

Свzта1гw свzщенному1ченика А#нfi1ма, е3пi2скопа Нікомидi1йскагw: И# преподо1бнагw о3тца2 на1шегw Fеоктi1ста спо1стника вели1кагw Е#vfv1міа.

 

На Божественній Літургії: Антифони повсякденні. Тропарі, Прокімен, Алилуя, Причасний та відпуст дня.

Апостол до Галатів, зач.207 (Гл.3,15-22).

Послання Апостола Павла до Галатів 3, 15-22.

15. Браття, по-людському говорю, навіть людського заповіту, ствердженого як слід, ніхто не може скасувати чи до нього що додати. 16. Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: потомкам, немов би говорилося про багатьох, але про одного: і твоєму потомкові, яким є Христос. 17. Кажу бо це: заповіту, що був стверджений Богом, закон, що прийшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати і, таким чином, знести обітницю. 18. Бо коли б насліддя було від закону, воно не було б більш від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю.

19. Навіщо ж тоді закон? Його додано з причини переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника. 20. Посередника ж нема, коли є хто один; а Бог один. 21. Хіба тоді закон проти обітниць Божих? Зовсім ні. Бо якби даний був закон, що міг оживляти, тоді справді від закону було б оправдання. 22. Але Писання все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.

Євангеліє Марка, зач.23 (Мр.6,7-13).

Євангеліє від Марка 6, 7-13.

7. В той час покликав Ісус дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами. 8. І наказав їм, щоб нічого не брали на дорогу, крім самої палиці, ні хліба, ні торбини, ні грошей у гаманець; 9. щоб обувалися в сандали й не вдягалися в дві одежі.

10. І говорив їм:

– До якого б дому ви не ввійшли, там пробувайте аж поки не вийдете звідти. 11. А коли в якому місці вас не приймуть і не слухатимуть вас, виходячи звідтіль обтрусіть і порох з ваших ніг на свідоцтво їм.

12. Вони вийшли і проповідували покаяння, 13. виганяли численних бісів і намащували олією чимало хворих та оздоровлювали їх.

 

Тропaрь свzщенному1ченика, глaсъ д7:

И# нрaвwмъ причaстникъ, / и3 прест0лwмъ намёстникъ ґпо1столwмъ бhвъ, / дэsніе њбрёлъ є3си2, богодухновeнне, / въ видёніz восх0дъ: / сегw2 рaди сл0во и4стины и3справлsz, / и3 вёры рaди пострадaлъ є3си2 дaже до кр0ве, / свzщенномyчениче А#нfjме: / моли2 ХристA Бо1га, / спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Тропaрь преподо1бнагw, глaсъ и7:

Слeзъ твои1хъ течeньми пустhни безпл0дное воздёлалъ є3си2, / и3 и5же и3зъ глубины2 воздыхaньми, / во сто2 трудHвъ ўплодоноси1лъ є3си2, / и3 бhлъ є3си2 свэти1льникъ вселeннэй, / сіsz чудесы2, Fеоктjсте џтче нaшъ: / моли2 ХристA Бо1га спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Конда1къ свzщенному1ченика, глaсъ д7:

Во свzщeнницэхъ благочeстнw пожи1въ, / и3 мучeніz пyть скончaвъ, / јдwльскаz ўгаси1лъ є3си2 служє1ніz, / поб0рникъ бhвъ твоемY стaду, богомyдре. / Тёмже тS и3 почитaемъ нhнэ тaйнw, вопію1щи: / t бёдъ и3збaви нaсъ твои1ми моли1твами, / приснопaмzтне А#нfjме.

Конда1къ преподо1бнагw, глaсъ д7:

Въ по1стницэхъ присовокупи1всz вели1кому Е#vfv1мію, / въ по1двизэхъ я4кw а4нгель на земли2 яви1сz, / о3чища1z, преподо1бне, сердца2 вёрныхъ, / боже1ственными зна1меньми повсегда2: / сегw2 ра1ди любо1вію, / Fеоктjсте, тz2 почита1емъ.

Свzта1гw свzщенному1ченика Вавv1лы, е3пи1скопа вели1кіz А#нтіохi1и: И# тріе1хъ младе11нецъ ўченикw1въ є6гw2. И# свzта1гw проро1ка и3 богови1дца Мwmсе1а.

 

На Божественній Літургії: Антифони повсякденні. Тропарі, Прокімен, Алилуя, Причасний та відпуст дня.

Апостол до Галатів, зач.208 (Гл.3,23-4,5).

Послання Апостола Павла до Галатів 3, 23 - 4, 5.

23. Браття, раніш ніж прийшла віра, ми були замкнені під охороною закону, очікуючи віри, що мала відкритися, 24. так що закон був нашим виховником аж до Христа, щоб ми вірою оправдалися. 25. Як уже прийшла віра, ми вже більш не під виховником, 26. бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса. 27. Всі бо ви, що у Христа христилися, в Христа одягнулися. 28. Нема юдея ні грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ні жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі. 29. А коли ви Христові, ви потомство Авраама, наслідники за обітницею.

1. Кажу бо: доки наслідник – малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього, 2. але стоїть під опікунами та домоправителями до призначеного батьком часу. 3. Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу. 4. Коли ж сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.

Євангеліє Марка, зач.25 (Мр.6,30-45).

Євангеліє від Марка 6, 30-45.

30. В той час aпостоли вернулися до Ісуса й розповіли йому про все, що робили й чого навчали. 31. Він їм каже:

– Ідіть самі одні осторонь, десь на самоту, і відпочиньте трохи.

Бо тих, що приходили й відходили, так було багато, що вони не мали часу навіть що перекусити. 32. І відплили вони човном у відлюдне місце самі одні. 33. Але їх бачили, як вони відпливали, і багато пізнали їх, і пішки збіглись туди з усіх міст, і випередили їх. 34. Вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними, бо вони були немов вівці, що пастуха не мають. І він навчав їх чимало.

35. А коли була вже пізня година, приступили до нього його учні й кажуть:

36. – Місце самотнє тут, і час уже пізній. Відпусти їх, хай підуть в околишні слободи й села та куплять собі що їсти.

37. А він відповів їм:

– Дайте ви їм їсти.

Вони йому кажуть:

– Хіба піти нам та купити хліба за двісті динаріїв і дати їм їсти?

38. Він каже їм:

– Скільки хлібів маєте? Підіть і подивіться.

Довідавшись, вони кажуть:

– П'ять хлібів і дві риби.

39. І велів їм посадити всіх гуртками на зеленій траві. 40. І посідали гуртками по сотні та півсотні. 41. Узяв він п'ять хлібів і дві риби і, звівши очі на небо, благословив і розломив хліби, і став роздавати учням, щоб клали перед ними, і розділив дві риби між усіма. 42. І їли всі і наситилися. 43. І назбирали окрушин хліба повних дванадцять кошів та рештки риби. 44. Тих же, що їли, було п'ять тисяч чоловік.

45. Зараз же заставив учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, поки він не відпустить народу.

 

Тропaрь свzщенному1ченика, глaсъ д7:

И# нрaвwмъ причaстникъ, и3 прест0лwмъ намёстникъ ґпо1столwмъ бhвъ, / дэsніе њбрёлъ є3си2, богодухновeнне, / въ видёніz восх0дъ: / сегw2 рaди сл0во и4стины и3справлsz, / и3 вёры рaди пострадaлъ є3си2 дaже до кр0ве, / свzщенномyчениче Вавv1ло: / моли2 ХристA Бо1га, / спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Тропaрь проро1ка, глaсъ в7:

На высотY добродётелей / возшeлъ є3си2, прор0че Мwmсeе: / и3 сегw2 рaди спод0билсz є3си2 ви1дэти слaву Бо1жію, / скриж†ли благод†тныz зак0на пріsтъ, / и3 начертaній благодaть въ себЁ носS, / и3 прор0кwвъ, бhлъ є3си2 честнaz похвалA / и3 благочeстіz вели1кое тaинство.

Конда1къ свzщенному1ченика, глaсъ и7:

Ћкw благочeстіz проповёдника, / и3 страдaльцєвъ ўтверждeніе, / Це1рковь слaвитъ тS, ВавЂло слaвне, / њсвэщaема днeсь: / но ћкw и3мёz дерзновeніе ко Го1споду, / въ ми1рэ совершeннэмъ величaющыz и3 восхвалsющыz тS, / сохрани1ти ХристY моли1сz, / q многострадaльне.

Кондaкъ прор0ка, глaсъ в7:

Ли1къ прор0ческій, съ Мwmсeемъ и3 А#арHномъ, / весeліемъ днeсь весели1тсz, / ћкw конeцъ прор0чествіz и4хъ на нaсъ и3сп0лнисz: / днeсь сіsетъ Кре1стъ, / и4мже нaсъ спaслъ є3си2 тёхъ моли1твами, / ХристE Бо1же, поми1луй нaсъ.

Свzта1гw проро1ка Заха1ріи, о1тца2 честна1гw Їоанна предте1чи. И# преподо1бныz ма1тере на1шеz Тере1зии я3же во Кальку1ти.

(Пам’ять її святкується 5 вересня за григоріанським календарем, що від 1900 по 2099 роки відповідає 23 серпню за юліанським календарем.)

 

На Божественній Літургії:Антифони повсякденні. Тропарі, Прокімен, Алилуя, Причасний та відпуст дня.

Апостол до Галатів, зач.210 (Гл.4,8-21).

Послання Апостола Павла до Галатів 4, 8-21.

8. Браття, не знаючи Бога, ви служили богам, що не були богами. 9. Тепер же, коли ви пізнали Бога чи, краще кажучи, коли Бог пізнав вас, як ви можете вертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як колись, хочете знову служити? 10. Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки! 11. Боюсь за вас, чи не працював я коло вас даремно.

12. Благаю вас, брати, будьте як я, бо і я такий, як ви. Ви мене нічим не образили. 13. Ви знаєте, як я через недугу тіла проповідував вам перший раз євангеліє, 14. і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною і не відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса. 15. Де ж вона, тепер та ваша радість? Свідчу вам, що якби можна було, ви були б вирвали собі очі і мені дали б! 16. Невже я вам став ворогом, говорячи вам правду? 17. Та ті нещиро вас ревнують; вони вас хочуть від нас відвернути, щоб ви про них дбали. 18. Воно добре – ревнувати, але у добрім, і завжди, не лиш тоді, коли я між вами. 19. О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос у вас не зобразиться! 20. Хотів би я бути серед вас тепер і змінити мою мову, бо сам не знаю, що мені з вами робити.

21. Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ви не знаєте закону?

Євангеліє Марка, зач.26 (Мр.6,45-53).

Євангеліє від Марка 6, 45-53.

45. Одного разу заставив Ісус учнів сідати в човен і плисти поперед нього на той бік до Витсаїди, поки він не відпустить народу. 46. Відпустивши їх, пішов на гору молитись.

47. Як настав вечір, човен був серед моря, а він сам один на землі. 48. Коли ж побачив, як вони втомилися веслуючи, бо вітер їм був противний, пішов до них близько четвертої сторожі ночі, ідучи по морю, і хотів минути їх. 49. Вони ж, побачивши, як він ступає по морю, гадали, що то примара, і закричали. 50. Усі бо уздріли його й занепокоїлись, а він вмить заговорив до них, кажучи:

– Будьте мужні: це я, не бійтесь!

51. І ввійшов до них у човен, і ущух вітер. Вони в собі вельми здуміли, понад міру, 52. бо не розуміли чуда з хлібами – серце в них було нечуле.

53. І, перепливши, прибули вони в землю генесаретську й причалили.

 

Тропaрь проро1ка, глaсъ д7:

Свzщeнства nдeждею њбложeнъ, премyдре, / по зак0ну Бо1жію всесожжє1ніz прі‰тна / свzщеннолёпнw приноси1лъ є3си2: Захaріе, / и3 бhлъ є3си2 свэти1льникъ и3 зри1тель тaйныхъ, / знaмєніz въ тебЁ благодaти носS ћвственнw всемyдре, / и3 мечeмъ ўбіeнъ бhвъ въ хрaмэ бо1жіи, / Христ0въ прор0че, / съ Предтeчею моли2, спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ прор0ка, глaсъ г7:

Прор0къ днeсь и3 свzщeнникъ вhшнzгw, / Захaріа предложи2, Предтeчевъ роди1тель, / трапeзу своеS пaмzти, вBрныz питaz: / питіе2 бо прaвды всBмъ раствори1въ, / сегw2 рaди скончавaетсz ћкw бжcтвенный таи1нникъ бо2жіz благодaти.

Воспомина1ніе бы1вшагw чуде1се въ Колосса1ехъ, є5же є4сть въ Хw1нэхъ, t а3рхістрати1га Міхаи1ла: И# свzта1гw му1ченика Е#vдоxi1а, и3 и5же съ ни1мъ: И# преподо1бнагw о3тца1 на1шегw А#рхi1ппа.

 

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони повсякденні/. Тропарі, Прокімен, Алилуя, Причасний та відпуст дня.

Апостол до Коринтян, зач.132 (1 Кр.4,17-5,5).

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 17 - 5, 5.

17. Браття, я послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній церкві. 18. Деякі возгодріли, наче б я не мав прийти до вас уже більше. 19. Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і пізнаю не лиш слова загорділих, але й діла їх. 20. Бо Царство Боже не у словах, але у вчинках. 21. Чого хочете: щоб я прийшов до вас з палицею чи з любов'ю та духом лагідности?

1. Скрізь чути, що між вами є розпуста, і то така розпуста, якої і між поганами нема: хтось має за жінку батькову жінку! 2. Ви ж наповнилися гордощами, хоч повинні б сумувати, щоб виключити з-посеред себе того, хто допустився цього вчинку. 3. Бо я, неприявний тілом, але присутній духом, уже засудив того, хто таке вчинив, так, якби я був присутній, 4. коли в ім'я Господа нашого Ісуса зберетесь ви і дух мій, силою Господа нашого Ісуса, 5. щоб видати такого сатані на погибіль тіла, щоб спасся дух у день Господній.

Євангеліє Матея, зач.97 (Мт.24,1-13).

Євангеліє від Матея 24, 1-13.

1. Того часу приступили до Ісуса учні його, щоб показати йому храмові будівлі. 2. Він у відповідь сказав їм:

– Чи бачите все це? Істинно кажу вам: не лишиться тут камінь на камені, який не був би перевернений.

3. І коли він сів на Оливній горі, його учні приступили до нього насамоті й питали:

– Скажи нам, коли це буде і який буде знак твого приходу й кінця світу?

4. Ісус у відповідь мовив їм:

5. – Глядіть, щоб ніхто не звів вас. Багато бо прийде в моє ім'я, що будуть казати: я Христос, і зведуть багатьох. 6. Ви почуєте про війни та воєнні поголоски; глядіть же, не тривожтесь, бо треба, щоб це все сталось, але це ще не кінець. 7. Народ бо на народ повстане і царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях, 8. та все це – початок страждання.

9. Тоді видадуть вас на муки й уб'ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени мого ради. 10. Багато тоді спокусяться і видаватимуть один одного й будуть ненавидіти один одного. 11. Чимало лжепророків устане і зведуть багато людей. 12. Тому, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне. 13. Але хто витримає до останку, той спасеться.

 

Тропaрь а3рхістрати1га, глaсъ д7:

Небeсныхъ в0инствъ А#рхістрати1же, / м0лимъ тS при1снw мы2 недост0йніи, / да твои1ми моли1твами њгради1ши нaсъ / кр0вомъ кри1лъ невещeственныz твоеS слaвы, / сохранsz нaсъ припaдающихъ прилёжнw, и3 вопію1щихъ: / t бёдъ и3збaви нaсъ, / ћкw чиноначaльникъ вhшнихъ си1лъ.

Тропaрь му1ченика, глaсъ д7:

Мyченикъ тв0й, Го1споди, Е#vдоxi1й, / въ страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый, / t Тебє2 Бо1га нaшегw: / и3мёzй бо крёпость Твою2, / мучи1телей низложи2, / сокруши2 и3 дeмwнwвъ немощны2z дeрзwсти: / тогw2 моли1твами, Христе2 Бо1же, / спаси2 дyшы нaшz.

Кондaкъ а3рхістрати1га, глaсъ в7:

Ґрхістрати1же бо1жій, служи1телю божeственныz слaвы, / ѓнгелwвъ начaльниче, и3 человёкwвъ настaвниче, / полeзное нaмъ проси2, и3 вeлію ми1лость, / ћкw безпл0тныхъ ґрхістрати1гъ.

Кондaкъ му1ченика, глaсъ и7:

Небе1сное богaтство собрaвъ, / и3 ни1щымъ сіE принeсъ, / расточи1лъ є3си2, и3 дaлъ є3си2 ѓлчущымъ хлёбъ тв0й: / и3 сегw2 рaди жи1знь нетлённую стzжaвъ, / Христ0вымъ и3сповёданіемъ просіsлъ є3си2: / тёмже мyжествовавъ, и3 зак0ннw пострадaвъ, / вэнeцъ пріsлъ є3си2 t Бо1га трудHвъ твои1хъ, / страстотeрпче Е#3vдоxjе, / моли2 Христа2 Бо1га, / грэхHвъ њставлeніе даровaти на1мъ.

15-а неділя по Зісланні Святого Духа, гл. 6-й. Неділя перед Воздвиженням Чесного та Животворящого Хреста.

Предпра1зденство Рождества2 пресвzты1z Богоро1дицы: И# свzта1гw му1ченика Сwзо1нта.

На великій Вечірні: Катизма 1-а, Блаже1нъ мужъ: – ціла. На Гдcи, воззва1хъ: стихири на 10: 4 стихири недільні 6-го гласа, 3 стихири предпразденства та 3 стихири мч. Созонта, Сла1ва: предпразденства, И# нhнэ: Богородичен-догмат 6-го гласа. Вхід. Прокімен дня. На стиховні: стихири недільні 6-го гласа, Сла1ва: и6 нhнэ: предпразденства. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар недільний 6-го гласа, Сла1ва: тропар мч. Созонта, И# нhнэ: тропар предпразденства. Відпуст великий, недільний.

На недільній Утрені: На Б0гъ Г0сподь: тропар недільний 6-го гласа /2 рази/, Сла1ва: тропар мч. Созонта, И# нhнэ: тропар предпразденства. Сідальні недільні 6-го гласа. Після А$нгелскій соб0ръ: та малої єктенії – іпакой недільний 6-го гласа. Степенна недільна 6-го гласа. Прокімен недільний 6-го гласа.

Євангеліє (4-е воскресне) Луки, зач. 112 (Лк. 24,1-12). 

Канон (скорочено): ірмоси воскресного канону 6-го гласа та тропарі  канону предпразденства (без ірмосів). Катавасія Кре1стъ начерта1въ:. По 3-й пісні: кондак та ікос предпразденства та кондак та ікос мч. Созонта, потім сідальний мч. Созонта, Сла1ва: и6 нhнэ: сідальний предпразденства. По 6-й пісні: кондак та ікос недільні 6-го гласа. На 9-у пісню Вели1читъ з Честнёйшую:. По 9-й пісні: і по Свz1тъ Гдcъ Бг7ъ на1шъ: 4-й воскресний світильний, Сла1ва: світильний мч. Созонта, И# нhнэ: світильний предпразденства. На Хвали1те: 8 стихир недільних 6-го гласа, Сла1ва: 4-а євангельська стихира, И# нhнэ: Преблагослове1нна:. Славосло1віе вели1кое. Після Трисвятого тропар Воскре1съ и6зъ гро11ба: на 6-й глас. Відпуст великий, недільний.

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони недільні/. Тропар недільний 6-го гласа, тропар предпразденства, Сла1ва: кондак недільний 6-го гласа, И# нhнэ: кондак предпразденства. Прокімен неділі перед Воздвиженням Спаси2, Го1споди, лю1ди твоz6:. Алилуя гл. 1-й зі стихами неділі перед Воздвиженням.

Тропaрь предпра1зденства, глaсъ д7:

T к0рене Їессeева, / и3 t чрeслъ Дави1довыхъ, / богоoтрокови1ца Маріaмъ раждaетсz днeсь нaмъ. / Рaдостію бо рaдуютсz всsчєскаz и3 њбновлsютсz, / срaдуйтесz кyпнw не1бо и3 землS, / восхвали1те ю5 nтeчєствіz kзhкwвъ: / Їwакjмъ весели1тсz, и3 А$нна торжествyетъ, зовyщи: / непл0ды раждaетъ Богоро1дицу, / и3 питaтельницу жи1зни нaшеz.

Тропaрь му1ченика, глaсъ д7:

Мyченикъ тв0й, Го1споди, Сwзо1нт, / въ страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый, / t Тебє2 Бо1га нaшегw: / и3мёzй бо крёпость Твою2, / мучи1телей низложи2, / сокруши2 и3 дeмwнwвъ немощны2z дeрзwсти: / тогw2 моли1твами, Христе2 Бо1же, / спаси2 дyшы нaшz.

Кондaкъ предпра1зденства, глaсъ д7:

Дэ1ва днeсь, и3 Богоро1дица Марjа, / черт0гъ безконeчный небе1снагw ЖенихA, / раждaетсz t непл0дове, / Бо1жіимъ совётомъ: колесни1ца Сл0ва благоукрашaетсz. / На сіe бо преднаречeсz, боже1ственнаz двeрь, / и3 Ма1ти сyщіz Жи1зни.

Кондaкъ му1ченика, глaсъ в7:

И$стиннаго и3 богомyдраго му1ченика, / страдaльца благочeстіz и3скyснаго, / сошeдшесz днeсь, велеглaснw восхвaлимъ / СозHнта таи1нника благодaти, / и3сцэлeній дaтелz богатёйшаго: / м0литъ бо Христа2 Бо1га њ всёхъ нaсъ.

Апостол: рядовий – до Коринтян, зач.176 (2 Кр.4,6-15),

Друге Послання апостола Павла до Коринтян 4,6-15

6 Бо Бог, який сказав: «Нехай із темряви світло засяє», - він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа. 7 А маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. 8 Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; 9 нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені. 10 Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним. 11 Нас бо ввесь час живими віддають на смерть із-за Ісуса, щоб і життя Ісуса було явним у нашім смертнім тілі. 12 І так смерть діє в нас, а життя у вас. 13 Та мавши той самий дух віри, про який написано: «Я вірував, тому й говорив», - то й ми віримо, тому й говоримо; 14 бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, - воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами. 15 Бо все це ради вас, щоб розмножена благодать через багатьох збагатила подяку на славу Божу.

та неділі перед Воздвиженням до Галатів, зач. 215 (Гл. 6,11-18).

Послання Апостола Павла до Галатів 6, 11-18.

11. Браття, гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. 12. Ті, що хочуть похвалятися, що вони гарні тілом, силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа. 13. Бо навіть обрізані, не зберігають закону, але хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. 14. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп'ятий і я – світові; 15. бо ні обрізання, ні необрізання є чимсь, але нове сотворіння. 16. На всіх тих, що ходитимуть за цим правилом, мир і милосердя на них і на Ізраїля Божого.

17. А втім, віднині нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса.

18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати. Амінь.

Євангеліє: рядове – Матея, зач.92 (Мт.22,35-46),

Євангеліє від Матея 22,35-46

35 І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи: 36 “Учителю, котра найбільша заповідь у законі?” 37 Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: 38 це найбільша й найперша заповідь. 39 А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. 40 На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.” 41 Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх: 42 “Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.” 43 Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом, 44 кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги. 45 Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?” 46 І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.

та неділі перед Воздвиженням Івана, зач. 9 (Ів. 3,13-17).

Євангеліє від Йоана 3, 13-17.

13. Сказав Господь: Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий. 14. І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, 15. щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним.

16. Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним. 17. Бо Бог не послав у світ Сина, щоб світ засудити, але щоб ним спасти світ.

 

Причасний неділі Хвали1те Гдcа съ небе1съ:. Відпуст найменший, недільний. 

Рождество2 пресвzты1z Влады1чицы на1шеz Богоро1дицы и3 приснодёвы Марi1и.

Колір риз - синій.

На великій Вечірні: Катизма 1-а, Блаже1нъ мужъ: – 1-й антифон. На Гдcи, воззва1хъ: стихири свята на 8, Сла1ва: и6 нhнэ:свята. Вхід. Прокімен дня.

3 Паремії свята:

Перша Паремія:Бут. 28,10-17.

Друга Паремія: Єз. 43,27-44,4.

Третя Паремія: Прип. 9,1-11.

На Литії: стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ:свята. На стиховні: стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ:свята. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар свята/3 рази/ та благословення хлібів, пшениці, вина та олії. Відпуст великий, зі згадуванням свята Хрcто1съ и4стинный Бг7ъ на1шъ, моли1твами пречи1стыz своеz2 Ма1тере, є6zже рождества дне1сь торжестве1нный пра1здникъ свётлw соверша1емъ:.

На святковій Утрені: На Б0гъ Г0сподь: тропар свята /2 рази/, Сла1ва: и6 нhнэ: тропар свята. Сідальні свята. Полієлей. Величання свята. Післяполієлейний сідальний свята. Степенна – 1-й антифон 4-го гласа, T ю4ности моеz2:. Прокімен свята.

Євангеліє свята:Луки, зач. 4 (Лк. 1,39-49.56).

Після 50-го псалма обидва припіви Богородиці та стихира свята.

Канон(скорочено): Ірмоси обох канонів свята. Катавасія Крcтъ начерта1въ:. По 3-й пісні: сідальний свята, Сла1ва: и6 нhнэ:той самий сідальний свята. По 6-й пісні: кондак та ікос свята. На 9-у пісню: замість Вели1читъ з Честнёйшую: співаємо святкові припіви Велича1й:. По 9-й пісні: світильний свята /2 рази/,Сла1ва:и6 нhнэ: інший світильний свята. На Хвали1те: 4 стихири свята,Сла1ва: и6 нhнэ:свята.Славосло1віе вели1кое. Після Трисвятого тропар свята. Відпуст великий, зі згадуванням свята.

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони повсякденні (3-й, за нашим звичаєм, з приспівом: Спаси1 ны, Сн7е бж7ій, моли1твами Богоро1дицы, пою1щыz Ти2: Аллилу1іа, аллилу1іа, аллилу1іа)/. Після малого входу, за нашим звичаєм, співаємо: Пріиди1те поклони1мсz и6 припаде1мъ ко Хрcту, спаси1 ны, Сн7е бж7ій, моли1твами Богоро1дицы, пою1щыz Ти2: Аллилу1іа, аллилу1іа, аллилу1іа. Тропар свята, Сла1ва: и6 нhнэ: кондак свята. Прокімен та Алилуя свята.

Тропaрь глaсъ д7:

Рождество2 ТвоE Богоро1дице Дёво, / рaдость возвэсти2 всeй вселeннэй: / и3зъ Тебє1 бо возсіS Со1лнце прaвды, Христ0съ Бо1гъ нaшъ, / и3 разруши1въ клsтву, дадE благословeніе, / и3 ўпраздни1въ смeрть, / даровA нaмъ жив0тъ вёчный.

Кондaкъ глaсъ д7:

Їwакjмъ и3 А$нна поношeніz безчaдства, / и3 А#дaмъ и3 Е$vа t тли2 смeртныz свободи1стасz / Пречи1стаz, во свzёмъ рождествЁ Твоeмъ. / То2 прaзднуютъ и3 лю1діе твои2, / вины2 прегрэшeній и3збaвльшесz, / внегдA звaти Ти2: / непл0ды раждaетъ Богоро1дицу, / и3 питaтельницу жи1зни нaшеz.

Апостол до Филип’ян, зач. 240 (Фл. 2,5-11).

Послання Апостола Павла до Филип’ян 2, 5-11.

5. Браття, плекайте ті самі думки в собі, що були в Христі Ісусі. 6. Він, бувши в Божій природі, не вважав за непорушний привілей свою рівність із Богом, 7. але зовсім зменшив себе самого, прийнявши вигляд слуги і ставши подібним до людини. 8. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, і то смерти хресної. 9. Тому його возніс високо і дав йому ім'я, що над усяке ім'я, 10. щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонялося на небі, на землі й під землею, 11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос – Господь на славу Бога Отця.

Євангеліє Луки, зач. 54 (Лк. 10,38-42;11,27-28).

Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28.

38. В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. 39. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:

– Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.

41. Озвався Господь до неї і промовив:

– Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. 42. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.

27. Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:

– Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. 28. Він озвався:

– Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.

Замість Дост0йно: співаємо Велича1й душе2 моz2 t непло1дове: та 9-й ірмос канону Чу1жде ма1теремъ:. Причасний свята. Відпуст найменший, зі згадуванням свята.

Після Божественної Літургії слідує Мирування.

 

21/8 вересня, брошура для друку PDF

21/8 вересня, брошура для друку DOC

Свzты1хъ и3 пра1ведныхъ богоoтє1цъ Їоакi1ма и3 А$нны: И# свzта1гw му1ченика Севиріа1на.

 

На повсякденній Вечірні: На Гдcи, воззва1хъ: стихири на 6: 3 стихири свята та 3 стихири святих, Сла1ва: и6 нhнэ: свята. Прокімен дня. На стиховні: стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ: свята. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар святих,  Сла1ва: и6 нhнэ: тропар свята. Відпуст малий, зі згадуванням свята та святих.

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони повсякденні (3-й, за нашим звичаєм, з приспівом: Спаси1 ны, Сн7е бж7ій, моли1твами Богоро1дицы, пою1щыz Ти2: Аллилу1іа, аллилу1іа, аллилу1іа)/. Після малого входу, за нашим звичаєм, співаємо: Пріиди1те поклони1мсz и6 припаде1мъ ко Хрcту, спаси1 ны, Сн7е бж7ій, моли1твами Богоро1дицы, пою1щыz Ти2: Аллилу1іа, аллилу1іа, аллилу1іа. Тропар свята, Сла1ва: и6 нhнэ: кондак свята. Прокімен та Алилуя свята. 

Тропaрь богоoтє1цъ, глaсъ а7:

И$же въ зак0ннэй благодaти, прaведни бhвше, / младeнца богодaннаго породи1ша нaмъ, Їwакjмъ и3 Ѓнна. / Тёмже днeсь свётлw торжествyетъ, / вeселw прaзднующи, / Боже1ственнаz Це1рковь, / честнyю вaшу пaмzть, / слaвzщи Бо1га: / воздви1гшаго р0гъ спасeніz нaмъ / въ домY Давi1довэ.

Тропaрь мyченика, глaсъ д7:

Мyченикъ тв0й, Го1споди, Севиріа1н, / въ страдaніи своeмъ вэнeцъ пріsтъ нетлённый, / t Тебє2 Бо1га нaшегw: / и3мёzй бо крёпость Твою2, / мучи1телей низложи2, / сокруши2 и3 дeмwнwвъ немощны2z дeрзwсти: / тогw2 моли1твами, Христе2 Бо1же, / спаси2 дyшы нaшz.

Кондaкъ богоoтє1цъ, глaсъ г7:

Рaдуетсz нhнэ А$нна, / непл0дства разрэши1вшисz соyзъ, / и3 питaетъ Пречи1стую, созывaющи вс‰ воспёти, / даровaвшаго t чрeва є3S человёкwмъ / є3ди1ну Ма1теръ и3 неискусомyжную.

Кондaкъ мyченика, глaсъ а7:

До1блестію души2 вооруже1нъ, богому1дре, / и3зда1лъ є3си2 себе2 къ разли6чнымъ му1камъ, / любо1вію распала1емъ Влады1ки, пребога1те: / тэ1мже w3бличи1лъ є3си2 мучи1телей неи1стовство, Севиріа1не, / и3 вэне1цъ t Бо1га пріz1лъ є3си2 побёды нетлённый.

 

Апостол до Галатів, зач.212 (Гл.5,11-21).

Послання Апостола Павла до Галатів 5, 11-21.

11. Браття, коли ще проповідую обрізання, то чого мене брати ще переслідують? Тоді був би кінець спокусі, що від хреста! 12. Коли б то вже себе зовсім покалічили ті, що вас баламутять!

13. Ви бо, брати, покликані до волі, аби лише ваша воля не стала причиною, щоб жити за тілом, але любов'ю служіть один одному. 14. Увесь бо закон міститься у цій одній заповіді: люби ближнього твого, як себе самого. 15. Коли ж ви між собою гризетеся та їсте один одного вважайте, щоб ви один одного не з'їли!

16. Знову кажу: духом ходіте, і похотей тіла не будете чинити; 17. бо похоті тіла проти духа, і похоті духа проти тіла; вони противні одне одному, так що ви не можете робити, що хотіли б. 18. Коли ж вас водить дух, ви не під законом. 19. Учинки тіла явні: розпуста, нечистота, розгнузданість, 20. бовванопоклонство, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгода, єресі, 21. зависть, пияцтво, гульня і таке інше, про що я вас попереджаю, як я вже й раніше казав, що ті, які так чинять, царства Божого не унаслідять.

Євангеліє Марка, зач.28 (Мр.7,5-16).

Євангеліє від Марка 7, 5-16.

5. Одного разу питали Ісуса книжники та фарисеї:

– Чому твої учні не живуть за переданнями старших і їдять немитими руками?

6. Він відповів їм:

– Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано:

Народ цей устами мене почитає,
серце ж їхнє далеко від мене;
7. та вони марно мене почитають,
навчаючи наук – наказів людських.

8. Занедбавши заповідь Божу, притримуєтеся людського передання: миєте глечики та кухлі й ще багато в тому роді.

9. І сказав їм:

– Як ви хитро-мудро відкидаєте заповідь Божу, щоб берегти ваше передання. 10. Мойсей бо наказав: шануй батька твого й матір твою, і хто проклинає батька або матір – смерть такому! 11. А ви твердите: коли хто батькові чи матері скаже – корван, тобто священний дар є те, чим ви мали б користатися від мене, – 12. тому не даєте більше змоги зробити що для батька-матері. 13. Таким чином, касуєте слово Боже вашим переданням, яке ви самі завели. І іншого такого чините чимало.

14. І прикликавши знову народ, промовляв до нього:

15. – Слухайте мене всі й розумійте! Нема нічого зовнішнього для людини, що, входячи в неї, могло б її осквернити; те, що виходить з людини, те осквернює людину. 16. Хто має вуха слухати, хай слухає.

Замість Дост0йно: співаємо Велича1й душе2 моz2 t непло1дове: та 9-й ірмос канону Чу1жде ма1теремъ:. Причасний свята. Відпуст найменший, зі згадуванням свята та святих.

Свzты1хъ му1чєницъ Минодw1ры, Митродw1ры и3 Нmмфодw1ры.

І прп. Піо з П’єтралчіни.

 

На Божественній Літургії:Все так само як 22/9 вересня, лише:

Апостол до Галатів, зач.214 (Гл.6,2-10).

Послання Апостола Павла до Галатів 6, 2-10.

2. Браття, носіте тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа. 3. Як хто гадає, що він є чимсь, бувши нічим, обманює себе самого. 4. Кожен нехай добре провіряє своє діло, і тоді матиме чим хвалитися тільки в собі, а не в іншому. 5. Кожний бо власний тягар нестиме,

6. Хто вчиться слова, хай ділиться своїм добром з тим хто його навчає. 7. Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто сіє, те й жатиме. 8. Хто бо сіє в тілі, той з тіла жатиме зотління; хто ж сіє в дусі, той від духа жатиме життя вічне. 9. Робімо добро без утоми; у свою пору, як не підупадемо, жатимемо. 10. Отже, поки маємо час, робімо добро всім, а зокрема братам у вірі.

Євангеліє Марка, зач.29 (Мр.7,14-24).

Євангеліє від Марка 7, 14-24.

14. В той час Ісус, прикликавши народ, промовляв до нього:

15. – Слухайте мене всі й розумійте! Нема нічого зовнішнього для людини, що, входячи в неї, могло б її осквернити; те, що виходить з людини, те осквернює людину. 16. Хто має вуха слухати, хай слухає.

17. І коли він увійшов до хати, дальше від народу, учні спитали його про притчу. 18. Він каже їм:

– І ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що входить у людину ззовні, не може її осквернити? 19. Воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть на належне йому місце.

20. Таким чином, він об'явив чистими всі страви. Сказав, що те, що виходить з людини, те осквернює людину. 21. З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, душегубство, 22. перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, гордість, безум. 23. Уся ця погань виходить із нутра й осквернює людину.

24. І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хто про те, але не міг окритися.

 

Тропaрь мyченицъ, глaсъ д7:

Му1къ треволнє1ніz и3 го1ркую сме1рть, / на вёчную жи1знь свzтhz му1ченицы / до1брэ и3змэни1сте, / на суди1щи нечести1вихъ три2 дBвы, / Тро1ицу несозда1нную и3сповёдавше: / є3z1же ра1ди мече1мъ закла1ны, / закла1нному Ѓгнцу нhнэ послёдуете, / молz1щесz w3 почита1ющихъ / свzту1ю ва1шу па1мzть.

Кондaкъ мyченицъ, глaсъ д7:

За Тро1ицу терпэли1внw страдaльчествовавшыz, / многок0зненнаго врагA побэди1сте, / брaтски њблeкшесz ду1хомъ: / тёмже водвори1стесz съ пzтьми2 дёвами, / въ небе1сномъ страстотє1рпицы черт0зэ, / и3 со ѓнгелы всецарю2 / въ весeліи непрестaннw предстоитE.

Преподо1бныz ма1тере на1шеz Fеодw1ры а6леxандрi1йскіz.

 

На Божественній Літургії: Все так само як 22/9 вересня, лише: 

Апостол до Ефесян, зач.216 (Еф.1,1-9).

Послання Апостола Павла до Ефесян 1, 1-9.

1. Павло, волею Божою апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі і вірним у Христі Ісусі: 2. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенням у Христі.

4. Бо в ньому нас вибрав перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові. 5. Він призначив нас наперед для себе на те, щоб ми стали його синами через Ісуса Христа, за вподобанням своєї волі, 6. на хвалу слави своєї благодаті, якою він обдарував нас у своїм возлюбленім Сині. 7. У ньому маємо відкуплення його кров'ю, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті, 8. яку він вилляв на нас щедро у всій мудрості та розумі. 9. Він, за своїм благоволінням, дав нам пізнати тайну своєї волі.

Євангеліє Марка, зач.30 (Мр.7,24-30).

Євангеліє від Марка 7, 24-30.

24. І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хто про те, але не міг окритися. 25. Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшися про нього, прийшла і впала йому до ніг. 26. Була ж та жінка поганка, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки. 27. Він відповів їй:

– Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей і кинути щенятам.

28. Вона ж озвалась і каже йому:

– Так, Господи, але й щенята їдять під столом кришки по дітях.

29. І сказав їй:

– За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки.

30. Вернулася вона до свого дому й найшла, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов.

 

Тропaрь преподо1бныz, глaсъ и7:

Въ тебэ2, мaти, и3звёстнw спасeсz є4же по образу, / пріи1мши бо крeстъ, послёдовала є3си2 ХристY, / и3 дёющи ўчи1ла є3си2 презирaти ќбw пл0ть, прех0дитъ бо: / прилэжaти же њ души2 вeщи безсмeртнэй. / Тёмже и3 со ѓнгелы срaдуетсz, / препод0бнаz FеодHро, дyхъ тв0й.

Кондaкъ преподо1бныz, глaсъ в7:

Тёло твоE постaми и3знури1вши, / бдёнными моли1твами ТворцA ўмоли1ла є3си2  њ грэсэ2 твоeмъ, / ћкw да пріи1меши совершeнное прощeніе: / и3 пріsла є3си2 њставлeніе, / пyть покаsніz показaвши.

Tда1ние пра1здныка Рождества2 пресвzты1z Влады1чицы на1шеz Богоро1дицы и3 приснодёвы Марi1и. 

Свzта1гw свzщенному1ченика А#vтоно1ма.

По причині відання празника Різдва Пресвятої Богородиці, служба свщмч. Автонома співається 11 вересня.

 

На Божественній Літургії: Все так само як 22/9 вересня, лише: 

Апостол до Ефесян, зач.217 (Еф.1,7-17).

Послання Апостола Павла до Ефесян 1, 7-17.

7. Браття, маємо відкуплення кров’ю Христовою, відпущення гріхів, згідно з багатством його благодаті, 8. яку він вилляв на нас щедро у всій мудрості та розумі. 9. Він, за своїм благоволінням, дав нам пізнати тайну своєї волі, яку був ухвалив наперед, 10. щоб, коли настане повнота часів, здійснити її: зібрати у Христі під однією головою все, небесне і земне.

11. У ньому ми також стали наслідниками, призначеними наперед заміром того, хто все чинить за радою своєї волі, 12. щоб ми були на хвалу його величі, ми, що вже раніш були нашу надію поклали на Христа. 13. У ньому й ви, – почувши слово правди, благовість вашого спасіння, в яке ви повірили, – були позначені печаттю обіцяного Святого Духа, 14. що є завдатком нашого насліддя для повного визволення викуплених, на хвалу його величі.

15. Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса і про любов до всіх святих, 16. не перестаю дякувати за вас у моїх молитвах, 17. щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа мудрости та об'явлення, щоб його пізнати добре

Євангеліє Марка, зач.32 (Мр.8,1-10).

Євангеліє від Марка 8, 1-10.

1. В той час, як знову була сила народу, а не мали що їсти, закликав учнів і каже їм:

2. – Жаль мені цих людей, ось вони уже три дні зі мною, і не мають що їсти. 3. Коли відпущу голодних додому, ослабнуть у дорозі; деякі бо з них прийшли здалека.

4. Учні йому відповіли:

– Звідкіль хто міг би нагодувати їх хлібом тут у пустелі?

5. Він спитав їх:

– Скільки маєте хлібів?

– Сім, – відповіли.

6. Тоді він велів народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, розламав їх і дав учням, щоб роздавали, і вони роздавали народові. 7. Мали вони також кілька рибок; він благословив їх і наказав теж роздати. 8. І вони їли й наситились, і зібрали сім кошів кусків, що зостались. 9. Було їх яких чотири тисячі. І відпустив їх. 10. Ввійшовши відразу в човен з учнями, прибув у Далманут-край.

 

Тропaрь свzщенному1ченика, глaсъ д7:

Ћкw свzти1телz преподо1бна, / и3 страда1льца вёрна, / Це1рковъ чту1щи, сла1витъ свzту1ю твою2 па1мzть, / и3 вёрнw созыва1етъ пра1здновати, Ґvтоно1ме /  свэти1льниче всекра1сный, / и3 Тро1ицы ўго1дниче, / моли2 w3 на1съ є3ди1наго человэколю1бца Бо1га.

Кондaкъ свzщенному1ченика, глaсъ в7:

Божeствєннаz, премyдре, / непор0чнэ тайноводи1лъ є3си2, / жeртва пріsтнаz бhлъ є3си2, / богоблажeнне: Христ0ву бо пи1лъ є3си2 чaшу, / преслaвне, свэти1льниче всемjрный, / молS непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

Субота перед Воздвиженням Чесного та Животворящого Хреста. 

Па1мzть w3бновле1ніz хра1ма свzта1w Христа2 и3 Бо1га на1шегw воскресе1ніz: И# препра1зднство Воздви1женіz честна1гw и3 животворz1щагw Креста2: И# свzта1гw свzщенному1ченика Корни1ліа со1тника.

 

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони повсякденні/. Тропар оновлення храму, тропар предпразденства, Сла1ва: кондак оновлення храму, И# нhнэ: кондак предпразденства. Прокімен оновлення храму гл. 4-й До1му твоему2:. Алилуя гл. 2-й зі стихами оновлення храму. 

Тропaрь w3бновле1ніz, глaсъ д7:

Ћкоже вhшніz твeрди благолёпіе, / и3 ни1жнюю споказaлъ є3си2 красотY свzтaгw селeніz слaвы ТвоеS, Го1споди, / ўтверди2 сіE во вёкъ вёка, / и3 пріими2 н†ша въ нeмъ непрестaннw приноси6маz Тебэ2 молє1ніz, / Богоро1дицею, всёхъ животE и3 воскресeніе.

Тропaрь свzщенному1ченика, глaсъ д7:

И# нрaвwмъ причaстникъ, / и3 прест0лwмъ намёстникъ ґпо1столwмъ бhвъ, / дэsніе њбрёлъ є3си2, богодухновeнне, / въ видёніz восх0дъ: / сегw2 рaди сл0во и4стины и3справлsz, / и3 вёры рaди пострадaлъ є3си2 дaже до кр0ве, / свzщенномyчениче Корни1ліе, / моли2 ХристA Бо1га, / спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Тропaрь предпра1зднства, глaсъ д7:

Животворsщій Кре1стъ ТвоеS бла1гости, / є3г0же даровaлъ є3си2 нaмъ недостHйнымъ, Го1споди, / Тебэ2 прин0симъ въ моли1тву, / спаси2 лю1ди, и3 грaдъ Тв0й молsщійсz, / Богоро1дицею, є3ди1не человэколю1бче.

Кондaкъ w3бновле1ніz, глaсъ в7:

Њбновлє1ніz ду1ха въ сердцaхъ / и3 просвэщeніе внyтрєннимъ дaруй, / вёрою совершaющымъ свzщє1ннаz њбновлє1ніz хрaма д0му Твоегw2, / є3мyже благоволи1лъ є3си2 создaтисz, / въ ТвоE боже1ственное и4мz, / є3ди1не во свzтhхъ прославлsемый.

Кондaкъ свzщенному1ченика, глaсъ д7:

Нача1токъ свzтhй тz2 Це1рковь / t я3зы6къ пріz1тъ, / просвэща1ющаго сію добродётельными твои1ми дэz1ньми, / свzщеннотаи1нниче богому1дре Корни1ліе.

Кондaкъ предпра1зднства, глaсъ и7:

Kви1сz дне1сь t нёдръ земнhхъ спасе1нное дре1во, / въ це1ркви че1стнw возноси1мое а3рхіере1евыма дла1нма: / вселе1ннаz покланz1ющисz со стра1хомъ цэлу1ет, / и4мже спаси2 на1съ, Го1споди.

 

Апостол: суботи перед Воздвиженням до Корінтян, зач.126 (1 Кр.2,6-9),

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 2, 6-9.

6. Браття, ми говоримо про мудрість між досконалими, не про мудрість цього віку, ні про мудрість князів цього віку, що зникають; 7. але говоримо про мудрість Божу тайну, закриту, що Бог призначив перед віками нам на славу; 8. її ніхто з князів цього віку не пізнав, бо якби були пізнали, Господа Слави б не розп'яли, 9. але, як написано:

Чого око не бачило й вухо не чуло,
що на думку людині не спало,
те приготовив Бог тим, що його люблять.

та оновлення храму до Євреїв, зач.307 (Євр.3,1-4).

Послання Апостола Павла до Євреїв 3, 1-4.

1. Браття святі, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиерея, якого ми визнаємо вірою, Ісуса, 2. вірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі. 3. Бо він удостоївся остільки вищої слави понад Мойсея, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок. 4. Усякий бо дім хтось, будує, той же, що збудував усе – Бог.

Євангеліє: суботи перед Воздвиженням Матея, зач.39 (Мт.10,37-11,1),

Євангеліє від Матея 10, 37 - 11, 1.

37. Сказав Господь: Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той мене недостойний. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той мене недостойний.

38. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний. 39. Хто своє життя зберігав, той його погубить; а хто своє життя погубить задля мене, той його найде.

40. Хто вас приймав, той мене приймає; хто ж мене приймає, той приймає того, хто мене послав.

41. Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду, і хто приймає праведного, тому що він праведний, той одержить праведничу нагороду. 42. Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної води, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди.

1. Коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати і проповідувати по їхніх містах.

та оновлення храму Матея, зач.67 (Мт.16,13-19).

Євангеліє від Матея 16, 13-19.

13. В той час, прийшовши в околицю Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів:

– За кого мають люди Сина чоловічого?

14. Ті відповіли:

– Одні за Івана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків.

15. – На вашу ж думку, – каже до них, – хто я?

16. Озвався Симон Петро і заявляє:

– Ти – Христос, Син Бога живого.

17. У відповідь Ісус сказав до нього:

– Щасливий ти, Симоне, сину Йони, бо не тіло й кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. 18. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро-Скеля і на цій скелі збудую мою Церкву й адові ворота її не подолають. 19. Я дам тобі ключі царства небесного, і що ти зв'яжеш на землі, буде зв'язане на небі; і те, що ти розв'яжеш на землі, буде розв'язане на небі.

Причасний оновлення храму Гдcи возлюби1хъ:. Відпуст найменший, дня.

16-а неділя по Зісланні Святого Духа, гл. 7-й.

 Всеми1рное Воздви1женіє честна1гw и3 животворz1щагw Креста2.

В цей день, з огляду на неділю, замість строгого посту є воздержання.

Колір риз – темно-червоний (бордовий) або фіолетовий.

Цей празник являється єпархіальним відпустом в Ужгородському Хрестовоздвиженському Кафедральному соборі.

Заввага! Перенесення чесного Хреста з жертовника на Престіл відбувається після малої Вечірні або перед великою Вечірнею наступним чином: Ієрей з дияконом стають перед проскомидійним жертовником, де лежить на покритому воздухом дискосі чесний Хрест з віночком, а за ним стають два свічконосці з запаленими свічками. Диякон кадить чесний Хрест і промовляє: Благослови2, влади1ко:, ієрей починає: Благослове1нъ Богъ нашъ: (якщо нема диякона, то ієрей сам кадить і по кадженню проголошує Благослове1нъ Бо1гъ на1шъ:). І продовжується “начало обичноє”, і по Џтче на1шъ: хор співає тропар Спаси2, Го1споди:, Сла1ва: и6 нhнэ: кондак Вознесы1йсz:. Ієрей, вклонившись чесному Хресту, бере його обома руками і, оперши його собі на голові, обертається та, випереджуваний двома свічконосцями й супроводжуваний дияконом, що кадить чесний Хрест, переносить його на Престіл. Свічконосці й диякон стають поблизу закритих Царських дверей (не виходячи зі святилища), а ієрей підходить до Престолу і кладе на нього чесний Хрест, перед яким запалюють свічку. У кінці ієрей вклоняється та починається велика Вечірня з литією, як звичайно.

На великій Вечірні: Катизма 1-а, Блаже1нъ мужъ: – ціла. На Гдcи, воззва1хъ: стихири свята на 8, Сла1ва: и6 нhнэ: свята. Вхід. Прокімен дня. 

3 Паремії свята:

Перша Паремія: Вих. 15,22-27; 

Друга Паремія: Прип. 3,11-19; 

Третя Паремія: Іс. 60,11-16. 

На Литії: стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ: свята. На стиховні: стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ: свята. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар свята /3 рази/ та благословення хлібів, пшениці, вина та олії. Відпуст великий, свята Хрcто1съ и4стинный Бг7ъ на1шъ, моли1твами пречи1стыz своеz2 Ма1тере, си1лою честна1гw и6 животворz1щагw Креста2, є6гwже дне1сь всемi1рное воздви1женiе свётло пра1зднуемъ:.

На святковій Утрені: На Б0гъ Г0сподь: тропар свята /2 рази/, Сла1ва: и6 нhнэ: тропар свята /1 раз/. Сідальні свята. Полієлей. Величання, болгарський приспів та післяполієлейний сідальний свята, Сла1ва: и6 нhнэ: сідальний той самий. А$нгелскій соб0ръ: не співається. Степенна – 1-й антифон 4-го гласа, T ю4ности моеz2:. Прокімен свята.

Євангеліє Івана, зач. 42 (Ів.12,28-36). 

Після Євангелія священик співає Воскресе1ніе Христо1во ви1дэвше:. 50-й Псалом, звичайні припіви та стихира свята. Канон та катавасія свята. По 3-й пісні: сідальний свята, Сла1ва: и6 нhнэ: сідальний той самий. По 6-й пісні: кондак та ікос свята. На 9-у пісню: замість Вели1читъ з Честнёйшую: співаємо святкові припіви Велича1й:. По 9-й пісні Свz1тъ Гдcъ Бг7ъ на1шъ: не співається, лише: світильний свята /2 рази/, Сла1ва: и6 нhнэ: інший світильний свята. На Хвали1те: 4 стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ: свята. Славосло1віе вели1кое. 

Під час великого славослів’я відбувається винесення чесного Хреста з Престола на тетрапод наступним чином: 

Під час співання хвалительних стихир священик одягає всі священичі одежі. Коли хори співають велике славослів’я, ієрей виходить Царськими дверима до тетраподу, бере Євангеліє і відносить Його на Престіл. Прийнявши кадильницю, кадить тричі чесний Хрест, віддає кадильницю дияконові і, вклонившись низько, бере чесний Хрест обома руками та, оперши його собі на голові, Хрестом до людей, виходить випереджуваний двома свічконосцями і дияконом, що кадить чесний Хрест, обходить Престіл з правого боку, виходить північними дверима і стає перед Царськими дверима позаду диякона, і там очікує закінчення славослів’я і Трисвятого. По їх закінченні диякон, а якщо його нема, то сам ієрей голосно виголошує: Прему1дрость, про1сти, а народ починає співати тропар Спаси2, Гдcи:. Потім священик і диякон обертаються, йдуть і стають перед тетраподом, обходячи його правою стороною: спочатку свічконосці, за ними диякон з кадильницею, а на кінці – ієрей. Ієрей кладе чесний Хрест на тетрапод і кадить його з чотирьох боків. По співі тропаря і кадженні чесного Хреста ієрей бере Його обома руками і, стоячи перед тетраподом обличчям до сходу, співає поважно і радісно перше прохання єктенії Поми1луй насъ, Бо1же: а потім починає помалу схиляти голову до землі, наскільки можливо. Хор починає співати тихим і смиренним голосом Гдcи, поми11луй /100 разів (але найменше 12 разів)/, в кінці співу Гдcи, поми11луй ієрей випрямившись благословляє Хрестом в сторону сходу, відходить на південний бік тетраподу і, дивлячись на північ, співає друге прохання єктенії і творить піднесення та благословення на зразок першого. Так само робить зі східного боку на захід і з північного на південь, і знову, з західного на схід, співаючи з кожного боку прошення єктенії і творячи піднесення та благословення на зразок першого, а хор після кожного прошення співає Гдcи, поми11луй11: /100 разів (але найменше 12 разів)/. І співається Сла1ва: и6 нhнэ: та кондак Вознесы1йсz:, під час чого ієрей кладе чесний Хрест на тетрапод і по закінченні кондака починає співати Кресту2 твое1му:, що повторює потім народ 2 рази. Всі вклоняються чолом до землі (роблять великий поклін) після кожного відспівування Кресту2 твое1му:. Тепер починають співати хресні стихири Пріиди1те вёрніи:, а ієрей вклоняється, цілує чесний Хрест і, знову вклонившись, стає на своєму місці, чекаючи доки й інші священнослужителі поклоняться і поцілують чесний Хрест. Після цього всі разом з ієреєм вклоняються і входять до святилища. Інші священнодостойники, а після них і люди, підходять і цілують по одному чесний Хрест, вклоняючись перед і після цього. По закінченні хресних стихир диякон, якщо є, а якщо немає, то сам ієрей співає дві звичайні єктенії: Поми1луй на1съ, Бо1же: та Испо1лнимъ: і все інше до кінця, як звичайно на Утрені.

Відпуст великий, свята. 

На Божественній Літургії: Антифони та вхідне свята. Тропар свята, Сла1ва: и6 нhнэ: кондак свята. Замість Трисвятого співаємо Кресту2 твое1му:. Прокімен та Алилуя свята. 

Тропaрь, глaсъ д7:

Спаси2, Го1споди, лю1ди Тво‰, / и3 благослови2 достоsніе ТвоE, / побBды благовёрнымъ лю1демъ на сопроти6вныz дaруz, / и3 Тво‰ сохранsz Крест0мъ Твои1мъ лю1ди.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Вознесhйсz на Кре1стъ в0лею, / тезоимени1тому твоемY н0вому жи1тельству, / щедрHты Тво‰ дaруй, ХристE Бо1же, / возвесели2 си1лою Твоeю люде1й Твоёхъ, / побBды даS и4мъ на супостaты, / пос0біе и3мyщымъ ТвоE nрyжіе ми1ра, / непобэди1мую побёду.

 

Апостол до Корінтян, зач. 125 (І Кр. 1,18-24). 

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 1, 18-24.

18. Браття, слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо:

Знищу мудрість мудрих,
і розум розумних зведу нінащо.

20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, 23. ми проповідуємо Христа розп'ятого – ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. але для тих, що покликані – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу силу і Божу мудрість.

Євангеліє Івана, зач.60 (Ів.19,6-11.13-20.25-28.30-35). 

Євангеліє від Йоана 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.

В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи:

6. Візьми і розпни його!

Каже їм Пилат:

– Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому.

7. Юдеї йому відповіли:

– У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим.

8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові:

– Звідкіля ти?

Ісус не дав йому одвіту.

10. Каже йому Пилат:

– Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп'яти тебе?

11. Відповів Ісус:

– Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх.

13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв:

– Ось цар ваш.

15. Ті закричали:

– Геть! Геть із ним! Розпни його!

Пилат каже їм:

– Царя вашого розп'яти?

Первосвященики відповіли:

– Нема у нас царя, крім кесаря!

16. І видав його їм на розп'яття.

17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп'яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп'ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.

25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:

– Жено, ось син твій.

27. Потім каже до учня:

– Ось мати твоя.

І від тієї хвилини учень узяв її до себе.

28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив:

– Жажду.

30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав:

– Совершилось.

І схиливши голову, віддав духа.

31. Тому що то була п'ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп'яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода.

35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.

Замість Дост0йно: співаємо Велича1й душе2 моz2 пречестны1й: та 9-й ірмос канону Та1инъ є6си2 Богоро1дице:. Причасний свята. Відпуст найменший, свята.

Після Божественної Літургії слідує Мирування.

Свzта1гw великому1ченика Ніки1ты.

 

На великій Вечірні:На Гдcи, воззва1хъ: стихири на 6: 3 стихири свята та 3 стихири велмч. Микити,Сла1ва:велмч. Микити, И# нhнэ:свята. Вхід (з огляду на великий прокімен).Великий Прокімен гл. 7-йБо1гъ на1шъ на небеси2:На стиховні: стихири свята, Сла1ва:велмч. Микити, И# нhнэ:свята. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар велмч. Микити, Сла1ва: и3 нhнэ: тропар свята. Відпуст великий, свята з поминанням святого.

На Божественній Літургії:Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони свята як у попразденство/. На малому вході співаємо: Пріиди1те поклони1мсz и6 припаде1мъ ко Хрcту, спаси1 ны, Сн7е бж7ій, пло1тію распны1йсz на Крестэ2, пою1щыz Ти2: Аллилу1іа, аллилу1іа, аллилу1іа. Тропар свята, Сла1ва: и6 нhнэ: кондак свята. Замість Трисвятого співаємо Кресту2 твое1му:. Прокімен та Алилуя свята.

Тропaрь великому1ченика, глaсъ д7:

Кре1стъ Христ0въ, ћкw нёкое nрyжіе ўсeрднw воспріи1мъ, / и3 къ борeнію врагHвъ притeклъ є3си2, / и3 за ХристA пострадaвъ, / послэди2 nгнeмъ свzщeнную твою2 дyшу Го1споду прeдалъ є3си: / toнyдуже и3 дарHвъ и3сцэлeніz  t Негw2 спод0билсz є3си2 пріsти, / великому1ченниче Ніки1то: / моли2 ХристA Бо1га, / спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ великому1ченика, глaсъ в7:

Прeлести посёкъ держaву стоsніемъ твои1мъ, / и3 побёды пріи1мъ вэнeцъ во страдaльчествэхъ твои1хъ, / со ѓнгелы, слaвне, рaдуешисz, / Ніки1то тезоимени1те, / съ ни1ми ХристA Бо1га молS непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

 

Апостол до Ефесян, зач.219 (Еф.1,22-2,3).

Послання Апостола Павла до Ефесян 1, 22 - 2, 3.

22. Браття, Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа усе підкорив йому під ноги й поставив його вище над усе, як голову Церкви, 23. яка є його тілом, повнота того, що виповнює все у всьому.

1. І ви були мертві вашими провинами й гріхами, 2. в яких ви колись за звичаєм цього світу жили, за владою князя повітря, духа, що діє тепер у синах непослуху. 3. Між ними й ми всі колись жили в наших похотях тілесних, виконуючи примхи тіла і природних нахилів, і ми були з природи дітьми гніву, як і інші.

Євангеліє Марка, зач.48 (Мр.10,46-52).

Євангеліє від Марка 10, 46-52.

46. Того часу, як Ісус виходив з Єрихону, син Тимея – Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він, кажучи:

– Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

48. Багато хто сварив його, щоб мовчав, та він кричав ще більше:

– Сину Давидів, змилуйся надо мною!

49. Ісус спинивсь і каже:

– Покличте його!

Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього:

– Бадьорися! Устань, він кличе тебе.

50. Тоді він, скинувши верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51. Ісус, звернувшись до нього, каже:

– Що хочеш, щоб я зробив тобі?

Сліпий йому каже:

– Учителю мій – щоб я прозрів!

52. Сказав Ісус до нього:

– Іди, віра твоя спасла тебе.

І негайно прозрів той, і пішов дорогою за ним.

Замість Дост0йно: співаємо Велича1й душе2 моz2 пречестны1й: та 9-й ірмос канону Та1инъ є6си2 Богоро1дице:. Причасний свята. Відпуст найменший, свята з поминанням святого.

Свzты1z великому1ченицы Е#vфи1міи всехва1льныz.

 

На Божественній Літургії: Все так само як 28/15 вересня, лише:

Апостол до Ефесян, зач.222 (Еф.2,19-3,7). 

Послання Апостола Павла до Ефесян 2, 19 - 3, 7.

19. Браття, ви не чужинці більше і не приходні, але співгромадяни святих і домашні Божі, 20. збудовані на підвалині апостолів і пророків, а наріжним каменем – самим Ісус-Христом. 21. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте у святий храм у Господі; 22. на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.

1. Ось чому я, Павло, в'язень Христа Ісуса за вас, поган... 2. Ви, гадаю, чули про служіння Божої ласки, яке він дав мені для вас, 3. тобто що він дав мені в об'явленні знати тайну, як я вище описав вам коротко. 4. Коли це прочитаєте, зможете збагнути, як я розумію Христову тайну. 5. Вона бо у минулих поколіннях не була відкрита синам людським, як тепер Духом відкрита святим апостолам і його пророкам, 6. тобто що погани мають доступ до такого самого насліддя і що вони члени того самого тіла, і що мають участь у тій самій обітниці в Христі Ісусі через євангеліє. 7. Я став його слугою за даром благодаті, якою Бог наділив мене діянням своєї сили.

Євангеліє Марка, зач.50 (Мр.11,11-23).

Євангеліє від Марка 11, 11-23.

11. В той час увійшов Ісус у Єрусалим, у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію.

12. На другий день, коли вони виходили з Витанії, зголоднів він. 13. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не найде чого на ній, та підійшовши до неї, окрім листя не найшов нічого, бо ще не була пора смоков. 14. І звернувшись до смоковниці, промовив:

– Нехай ніхто повіки не їсть плоду з тебе!

Учні його чули це.

15. Приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус став виганяти тих, що продавали й купували в храмі; він перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, 16. і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. 17. Навчав він їх і казав їм:

– Хіба не написано: дім мій домом молитви назветься для всіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!

18. Почули це первосвященики й книжники й шукали, як би його погубити, але боялися його, бо ввесь народ дивувався його науці. 19. А як настав вечір, він вийшов за місто.

20. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. 21. Тоді Петро, згадавши, каже йому:

– Учителю, дивися, смоковниця, що прокляв єси, усохла.

22. Ісус у відповідь сказав їм:

– Майте віру в Бога. 23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так.

 

Тропaрь великому1ченицы, глaсъ д7:

Ѓгница твоS, Їису1се, Е#vфи1міа / зовeтъ вeліимъ глaсомъ: / ТебE, женишE м0й, люблю2, / и3 ТебE и4щущи страдaльчествую, / и3 сраспинaюсz, и3 спогребaюсz крещeнію ТвоемY, / и3 страждY Тебє2 рaди, / ћкw да ца1рствую въ Тебэ2, / и3 ўмирaю за ТS, / да и3 живY съ Тоб0ю: / но ћкw жeртву непор0чную пріими1 мz съ люб0вію пожeршуюсz Тебэ2. / ТоS моли1твами, ћкw ми1лостивъ, / спаси2 дyшы нaшz.

Кондaкъ великому1ченицы, глaсъ д7:

Во страдaльчествэ твоeмъ д0брэ подвизaласz є3си2, / и3 по смeрти ны2 њсвzщaеши чудeсъ точeньми, всехвaльнаz. / Тёмже твоE ўспeніе свzт0е поeмъ, / вёрою притекaюще въ боже1ственный хрaмъ тв0й, / да и3збaвимсz недyгwвъ душeвныхъ, / и3 чудeсъ благодaть почерпeмъ.

Свzты1z му1ченицы Софi1и, и3 тре1хъ є6z2 дще1рей: Вёры, Наде1жды и3 Любве2.

 

На Божественній Літургії: Все так само як 28/15 вересня, лише:

Апостол до Ефесян, зач.223 (Еф.3,8-21).

Послання Апостола Павла до Ефесян 3, 8-21.

8. Браття, мені, найпослідущому з усіх святих, була дана ця благодать: благовістити поганам незбагненне багатство Христа 9. і навчити всіх про здійснення тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який сотворив усе; 10. щоб об'явилася тепер началам і властям небесним через Церкву безконечна мудрість Божа, 11. згідно з відвічною постановою, що Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім, 12. в якому маємо сміливість і повний надії доступ через віру в нього. 13. Тому благаю вас не падати духом у моїх стражданнях, які терплю за вас, бо вони ваша слава.

14. Ось чому я згинаю мої коліна перед Отцем, 15. від якого бере ім'я всяке отцівство на небі й на землі, 16. щоб він дав вам за багатством своєї слави скріпитись у силі через його Духа, для зросту внутрішньої людини, 17. і щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, і ви закорінені й утверджені у любові, 18. могли зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина, 19. і пізнати любов Христову, що вища над усяке уявлення, і, таким чином, сповнились усякою Божою повнотою.

20. Тому ж, хто може зробити багато більше, ніж те, чого ми просимо або що ми розуміємо за діючою в нас силою, 21. йому слава в Церкві та у Христі Ісусі по всі роди на віки віків. Амінь.

Євангеліє Марка, зач.51 (Мр.11,23-26).

Євангеліє від Марка 11, 23-26.

Сказав Господь своїм учням:

23. Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так. 24. Тому й кажу вам: усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так. 25. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте що проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який на небі, простив вам провини ваші. 26. Коли ж ви не простите, і Отець ваш, що на небі, не простить провин ваших.

 

Тропaрь му1ченицъ, глaсъ д7:

Торжеству1етъ Це1рковь перворо1дныхъ и3 свесели1тсz, / пріе1млz ма1терь w3 ча1дэхъ веселzщуюсz, / я4же бо, я4кw му1дрости тезоимени1таz, / тро1йственнымъ богосло1вскимъ добрбодётелємъ равночи1сленныz породи2, / ты6z съ му1дрыми дёвами зри1тъ / ўневэсти1вшыzсz жениху2 Бо1гу и3 Сло1ву: / съ не1ю и3 мы2 духо1внэ въ па1мzти и4хъ свесели1мсz, глаго1люще: / Тро1ицы побw1рницы, Вёро, Любве2 и Наде1ждо, / въ вёрэ, любви2 и6 наде1ждэ ўтвержда1йте на1съ.

Кондaкъ му1ченицъ, глaсъ а7:

Софjи честнhz свzщeннэйшыz вBтви, / Вэ1ра и3 Надeжда и3 Любо1вь показaвшесz, / мyдрость nбуи1ша є4ллинскую благодaтію, / и3 пострадaвше, и3 побэдонHсицы kви1вшесz, / вэнцeмъ нетлённымъ t всёхъ Владhки / ХристA ўвzз0шасz.

Жовтень

  • 1/18.ІХ Четвер
  • 2/19.ІХ П’ятниця
  • 3/20.ІХ Субота
  • 4/21.ІХ НЕДІЛЯ

Преподо1бнагw o6тца1 на1шегw Е#vме1ніа, є3пi1скопа Гортv1нскагw, чудотво1рца. И# преподо1бныz ма1тере на1шеz Тере1зии t дитz1ты Їи7са я3же во Лизие2.

 
page16image31049984

На Божественній Літургії: Все так само як 28/15 вересня, лише:

Апостол до Ефесян, зач.225 (Еф.4,14-19).

 

Євангеліє Марка, зач.52 (Мр.11,27-33).

Свzты1хъ му1ченикъ Трофi1ма, Савва1тіа и3 Дорmмедо1нта.

 

На Божественній Літургії: Все так само як 28/15 вересня, лише:

Апостол до Ефесян, зач.226 (Еф.4,17-25).

 

Євангеліє Марка, зач.53 (Мр.12,1-12).

Суббw1та, по Воздви1женію честна1гw Крcта2. 

Ст7а1гw Великому1ченика Е#vста1fіz Плакi1ды, и6 жены2 є6гw2 Татіаны, и6 ча1дъ и4хъ: А#га1піz и6 Fеопi1ста.

 

На Божественній Літургії: Все так само як 28/15 вересня, лише:

Апостол: суботи по Воздвиженню – до Корінтян, зач.125 (1 Кр.1,26-29),

 

та рядовий – до Корінтян, зач.156 (1 Кр.14,20-25).

 

Євангеліє: суботи по Воздвиженню – Івана, зач.30 (Ів.8,21-30).

 

та рядове – Матея, зач.104 (Мт.25,1-13).

Недэлz з7i–z (17) по Соше1ствiи Свzта1го Ду1ха, гл. 8-й. 

Недэлz, по Воздви1женію честна1гw Креста2.

Tда1ние пра1здныка Воздви1женіz честна1гw и3 животворz1щагw Креста2.

И# свzта1гw а3по1стола Кодра1та, и4же въ Магнисi1и.

 

Заввага!

• По причині отданія празника, служба ап. Кодрата співається 5 жовтня/22 вересня.

• Служба свята співається із дня самого празника, 27/14 вересня

 

На великій Вечірні:Катизма 1-а Блаже1нъ мужъ: – ціла. На Гдcи, воззва1хъ: стихири на 10: 4 стихири недільні 8-го гласа та 6 стихир свята, Сла1ва: свята, И# нhнэ: Богородичен-догмат 8-го гласа. Вхід. Прокімен дня. На стиховні: стихири недільні 8-го гласа, Сла1ва: и3 нhнэ: свята. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар недільний 8-го гласа, Сла1ва: и3 нhнэ: тропар свята. Відпуст великий, недільний.

 

На недільній Утрені: На Б0гъ Г0сподь: тропар недільний 8-го гласа /2 рази/, Сла1ва: и3 нhнэ: тропар свята. Сідальні недільні 8-го гласа. Після А$нгелскій соб0ръ: та малої єктенії – іпакой недільний 8-го гласа. Степенна пісня недільна 8-го гласа. Прокімен недільний 8-го гласа.

Євангеліє (6-е воскресне) Луки, зач.114 (Лк.24,36-53).

Канон (скорочено): ірмоси воскресного канону 8-го гласа та тропарі канону свята (без ірмосів). Катавасія Крес1 тъ начертав1ъ:. По 3-й пісні: кондак й ікос свята, опісля – сідальний свята, Слав1 а: и6 нhнэ: сідальний свята. По 6-й пісні: кондак та ікос недільні 8-го гласа. На 9-у пісню: Велич1 итъ з Честнэйшую:. По 9-й пісні: Свzт1ъ Гдъc Бгъ7 наш1ъ: і 6-й воскресний світильний, Слав1а: и6 нhнэ: світильний свята. На Хвалит1е: стихири на 8: 4 стихири недільні 8-го гласа та 4 стихири свята (3 хвалительні стихири свята з наславником та двома своїми припівами), Слав1а: 6-а євангельська стихира, И# нhнэ: Преблагословен1на:. Славослов1іе велик1ое. Після Трисвятого тропар Воскрес1ъ из6ъ гроб1а: на 8-й глас. Відпуст великий, недільний.

 

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони свята як у попразденство/. На малому вході співаємо: Пріиди1те поклони1мсz и6 припаде1мъ ко Хрcту, спаси1 ны, Сн7е бж7ій, пло1тію распны1йсz на Крестэ2, пою1щыz Ти2: Аллилу1іа, аллилу1іа, аллилу1іа. Тропар недільний 8-го гласа та тропар свята, Сла1ва: кондак недільний 8-го гласа, И# нhнэ: кондак свята. Замість Трисвятого співаємо Кресту2 твое1му:. Прокімен спочатку недільний 8-го гласа, а потім свята. Алилуя 8-го гласа зі стихами 8-го гласа та свята.

Апостол: неділі по Воздвиженню – до Галатів, зач. 203 (Гл.2,16-20),

 

та рядовий – до Корінтян, зач.182 (2 Кр.6,16-7,1).

 

Євангеліє: неділі по Воздвиженню – Марка, зач.37 (Мр.8,34-9,1),

 

та рядове – Матея, зач.62 (Мт.15,21-28).

 

Замість Дост0йно: співаємо Велича1й душе2 моz2 пречестны1й: та 9-й ірмос канону Та1инъ є6си2 Богоро1дице: Причасний недільний Хвали1те Гдcа съ небе1съ: та свята. Відпуст найменший, недільний.