Співчуття Апостольського Нунція з приводу смерті Владики Мілана Шашіка

Далі публікуємо послання Апостольського Нунція, Його Високопреосвященства Архієпископа Клаудія Ґуджеротті, скероване Його Преосвященству Владиці Кир Нілу Юрію Лущаку, O.F.M. з приводу смерті Його Преосвященства Владики Мілана Шашіка, С.М., яка настала 14 липня:

Ваше Преосвященство,

Через обмеження, яких має дотримуватися дипломатичний персонал Святого Престолу у зв’язку з пандемію, що триває, ніхто з представників Апостольської Нунціатури не зможе взяти фізичну участь у похоронах дорогого співбрата, Єпископа Мілана, який передчасно і неочікувано зник для наших земних очей. 

Відтак, цими рядкам я виражаю мої почуття, які переповнюють мене в цю хвилину.  

Ваше Преосвященство, Ви влучно вказали на центральний аспект характеру та покликання, за який так любили Єпископа Мілана: його батьківство, його пастирська любов, яка провадила його до виконання цілковито несподіваного у його житті служіння. Церква візантійського обряду в Мукачеві потребувала батька: і він погодився стати ним, незважаючи на національність та обряд, в якому він народився та служив. Він став усім для усіх, щоб спасти усіх. Син того Місійного Згромадження, діяльність якого присвячена найбільш відкинутим людям і високо оцінена сьогодні Церквою в Україні. Він погодився  впродовж багатьох років служити у Апостольській Нунціатурі, залишивши по собі добру пам’ять та пошану, про яку я, як і мої попередники, з вдячністю свідчу.   

Пізніше Провидіння покликало його пов’язати своє служіння зі славною Мукачівською Єпархією візантійського обряду. Він зробив це з ревністю та щедрістю, ніколи не шкодуючи сил і здоров’я для блага душ.

Ви вірно пригадали, Ваше Преосвященство, скільки він зробив задля зростання цієї Нареченої, з якою нерозривно Господь Ісус з’єднав його. Він завжди робив це з апостольською ревністю, незважаючи на значні труднощі.

І це була не звичайна діяльність, але відповідь на покликання Господа, любов якого він відчував і залучав до неї інших, всіх довірених йому у цій любові дітей.  

Мене вразило та зворушило його прохання уділити йому таїнство Єлеопомазання перед останніми відвідинами лікарні. Безперечно, він мав інтуїцію, що Господь його скоро покличе до Себе. З притаманною йому спонтанністю та безпосередністю він прагнув віддати себе в Його руки. Так він і помер, намагаючись не завдавати клопоту, з скромністю і простотою, що характеризували його існування. Напевно, коли він прибув до дому Бога, назустріч йому вийшов блаженний мученик, єпископ Теодор Ромжа, гордість цієї землі та ваш потужний захисник.

Сьогодні Святий Отець Франциск долучається до Вашого плачу, Ваше Преосвященство, плачу священників, богопосвячених осіб, тих, котрі прямують Неокатехуменальною Дорогою в цій Єпархії, усіх вірних без винятку, яких він вважав частиною власного життя.

В той самий час, Святіший Отець приєднується до певності Воскресіння, що була стимулом до дії та твердою надією єпископа Мілана.

До цих почуттів страждання, але також і повної довіри до Господа життя, приєднуюся я та всі співробітники Папського Представництва в Україні.

Отець Єпископ Мілан, в тебе було багато планів, щодо дорученого тобі божого люду: допомагай з висот, щоб вони дійшли до завершення, ти ж будь близько та даруй близькість Бога Отця всім тим, які відчувають себе сиротами без тебе.

Ми віримо та ревно молимося, щоб ти, очищений від людських слабкостей у вогні любові Христа, єлеєм котрого ти хотів, щоб було помазане твоє тіло та благодать якого позначила б твою душу, був прийнятий в обійми Отця та став утішителем та заступником для усіх вірних цієї Єпархії в різноманітних і часом скрутних обставинах  життя.

Всім їм Святіший Отець сердечно уділяє Апостольське Благословення, запоруку втіхи, сердечної близькості та глибокої поваги.

Вічна пам’ять, Владико!

16 липня 2020 р.

Архієпископ Клаудіо Ґуджеротті
Апостольський Нунцій