Історія створення МГКЄ

Сьогодні Свою повчальну притчу про блудного сина Господь Ісус розповідає для кожного з нас, щоб обнадіяти через можливість покаяння і навернення, що у нашому житті ще не все втрачено. Адже якщо навіть такому невдячному синові, який передчасно забрав спадок батька і розтратив його, живучи розпусно, Господь дарує прощення, то і ми можемо сподіватися на Божу милість. Власне, Христос і розповідає цю історію, щоб наочно показати безмежну любов Небесного Отця до кожного з нас. Звичайно, Бог дає нам вибір, але варто бути відповідальними у своїх діях, бо не все, що ми можемо чинити, буде нам на користь. Коли ми прагнемо свободи, Бог дарує нам її. Коли шукаємо Любові, Господь щедро наповняє нас нею, бо і сам є Любов. Та коли хтось віддається на служіння розпусті, це руйнує і саме тіло, яке покликане стати храмом Святого Духа, і нищить людську душу. Та як би низько ми не падали, маємо пам’ятати одну важливу істину: Господь нас, які завжди маємо в собі Його образ, безмежно любить. І як тільки зажадаємо піднятися з «болота» наших гріховних залежностей, страхів і жалів та зробимо крок у напрямку до Бога, Він, який завжди чекає на нас, сам вийде назустріч, як люблячий Батько, щоб знову прийняти в Своїх обіймах уже воскреслого сина чи дочку, повертаючи нам власну гідність – бути людиною, із образом і подобою свого Отця. Амінь!

О. Давид Шпанюк МСПБ

Улюблені! Коли ненависть засліплює очі, така людина не відає, куди рухатись. Але прощення і любов, з Божого милосердя, дозволяють нам ходити у світлі, адже Сонцем Правди для нас є Христос. Якщо ми піддаємося гріховним пристрастям, то через них біси мають до нас доступ і роблять нас рабами гріха, вводячи у царство темряви. Та якщо ми приймаємо любов Божу, то вона преображає наше життя. Достатньо невеликого вогника віри, щоб розвіяти велику пітьму розпачу і розчарувань. Приймаймо Слово Боже з вірою, адже як Христос звільнив від бісівського поневолення жінку-блудницю, так Він здатний і нас, заблуканих у темряві страхів та пожадливостей, вивести до світла Божої Любові. Молімося, щоб Господня рука розвіяла темряву над нашим народом, щоб ми з радістю зустрічали жаданий світанок нового дня, осяяного Божою присутністю!

О. Давид Шпанюк МСПБ 

Життя кожної людини має багато своїх клопотів і турбот, а ще воно наповнене усілякими гріхами. Гріх краде від нас радість життя у Бозі, а також позбавляє вічного життя, приготованого для нас люблячим Батьком. Та милосердний Господь дарує нам радість спасіння через таїнство Покаяння. Отримати ж дар прощення може тільки той, хто щиро визнає перед Богом свою гріховність і уповає на Божу милість. Не виправдовуймо самі себе власною гординею, адже Христос, як «примирення за наші гріхи», зробив це за нас на хресті. Ми лиш маємо з вірою і вдячністю це прийняти. Отже, чуваймо в молитві, щоб коли «запіє півень» і з’явиться «пан дому», ми не проспали цю найважливішу зустріч усього нашого життя, щоб нам, приспаним гріхами, не розминутись із нашим Спасителем.

о. Давид Шпанюк МСПБ

Улюблені у Христі! Христа розпинали ті, серцями якими заволодів лукавий. Але яким є наше життя? Хіба гріховні пристрасті, які виходять із нашого серця, не стають катами Христовими?! Та любов і довготерпеливість Господа дарує нам шанс на спасіння. Лиш пам’ятаймо Слово Боже, що день Господній «прийде, як злодій»: не знаємо коли. Але якщо ми залишимось вірними Богові, то цей день Божого приходу не окраде нас зненацька, а, згідно Божої обітниці, перемінить нас до нового життя. Лиш будьмо чуйними до голосу нашого Господа, щоб ми могли впізнати Його присутність при дверях наших сердець і впустити Його у власне життя, щоб удостоїтись увійти до Царства Божого ще тут, на землі.

о. Давид Шпанюк, МСПБ

Господь у Своїй безмежній Любові до людини попереджає нас про спокуси цього світу, які можуть похитнути навіть тих, хто є вірний Богові. Голоси неправдивих месій та лжепророків і досі лунають звідусіль, намагаючись переконати нас, що через ворожбитство, передбачення і магію вони володіють якоюсь силою. Та нам, і так уже возлюбленим нашим Отцем, не варто слухатися таких голосів. Не варто захоплюватися тими, хто з очима, повними перелюбу, «розкоші дня за щастя вважають», бо обіцяючи волю, вони самі є рабами гріховних пристрастей, джерелами безводними. І коли Христос перелічує жахливі наслідки мерзоти запустіння святого місця, то нехай наші серця ніколи не стануть порожніми і безбожними. Молімося, щоб, попри усі спокуси цього світу, наші серця пізнавали і приймали справжнього Спасителя, який не узалежнює нас, а звільняє від облуди, і робить вільними бути співтворцями власного життя. 

о. Давид Шпанюк, МСПБ

Улюблені у Христі брати та сестри! Ми знаємо, що правдивим пророкам Святим Духом була відкрита правда про прихід Месії. Ми читаємо Слово Боже про те, що при всесвітньому потопі Господь змилувався над Своїм вірним слугою Ноєм, проповідником правди, і заради нього – над ще сімома душами. Ми, християни, віримо, що нашою Правдою, у якій ми маємо стояти, є наш Господь Ісус, як Він сам себе відкриває нам. Можливо, заради цієї Правди нам також доведеться перетерпіти, постраждати від своїх ближніх, обманених лукавим. Але мужаймось, адже «Господь знає, як визволяти побожних від спокуси». Він з любові до нас щедро наповняє нас Святим Духом, щоб ми могли давати гідну відсіч ворогу людських душ і, уникаючи всякої омани, лишатися вірними нашому правдивому Богу.

О. Давид Шпанюк, МСПБ