Парафія Зіслання Святого Духа

Малий Березний вперше згадується в документах місцевого монастиря. Монастир відіграв значну роль у релігійному житті регіону. Існує версія щодо постання монастиря. В її основі лежить легенда, що місце, на якому побудовано Малоберезнянський монастир, раніше було сільським цвинтарем. Граф Другет з Гуменного, володар Ужгородської домінації, куди належали й землі Малого Березного, хотів на цьому місці побудувати господарські будівлі. Коли викопували фундаменти, то знайдено тіло однієї багато одягненої дівчини, яке було нетлінне. Після цього випадку родина Другетів припинила свої наміри і замість господарських будівель на тому місці побудувала каплицю, в якій малоберезнянський парох деколи проводив Службу. Пізніше до цього місця прийшов з Галичини один законник Чину святого Василія Великого. Тут він облаштував собі келію, в якій став постійно проживати. В каплиці проводив літургію, навчав хлопчиків грамоти, а із милостині підтримував своє життя.

У 1733 році, відбулося об’єднання усіх монастирів на Закарпатті в одну провінцію Василіанського Чину. Першим головним настоятелем став тодішній ігумен Мукачівського монастиря о. Григорій Булко, ЧСВВ. Тоді ж ченці Мукачівського монастиря Чину святого Василія Великого у великій кількості прибули до Малого Березного, заклали монастир, який був добудований у 1742 році. При монастирі було збудовано церкву. У 1764 році в церкві встановлено іконостас, вирізьблений пряшівським різьбарем. Разом з ним працювали місцеві майстри Юрій Плебанович і Тирон Франц та стропківський різьбяр Мартин Духновський.

За даними 1825 року у 85 будинках тут проживало 787 душ. Географічний словник Угорщини станом на 1837 рік називає цифру 751 жителів, з яких 701 греко-католиків, З0 римо-католиків і 20 євреїв.

У 1861 році ігумен Малоберезнянського монастиря Іриней Зелнія перебудував церкву й монастир. Також побудовано каплицю на честь Діви Марії Люрдської.

Із квітня 1932 року монастирський храм розмальовував художник Йосип Бокшай . До того, аби монастирська церква у Малому Березному була розмальована цим художником, найбільше спричинилися о. Полікарп Булик, ЧСВВ – тодішній новопризначений настоятель Малоберезнянського монастиря, а також о.Онуфрій Бурдяк, ЧСВВ, який був настоятелем цього монастиря до призначення о. П. Булика. Посвячення вже розмальованої церкви відбулося 21 вересня 1932 року на свято Різдва Пресвятої Богородиці, яке здійснив тодішній єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Олександр Стойка.

Восени 1944 року Закарпаття зайняли уже радянські війська, а в 1947 році усі монастирі ЧСВВ насильно ліквідували. Монахи були ув’язнені, зокрема, останній Малоберезнянський ігумен о. Микола Шепа, якого в 1948 році засудили на двадцятип’ятирічне ув’язнення. Знищено теж і церкву, скинуто хрести та дзвони. У 1948 р. приміщення монастиря віддали Ужгородському університету, студенти якого кожного літа відбували тут практику. Церкву перетворено на спортивний зал. В лютому 1958 року відкрито школу-інтернат для розумово відсталих дітей. Монастирські приміщення перероблено під класи і пристосовано для потреб цієї школи. З церкви зроблено господарський склад і понищено розписи на стінах. У 1973 році поруч з церквою побудовано новий навчальний корпус.

У 1989 році розпочалися старання у справі відродження діяльності монастиря. У 1991 році офіційно зареєстровано церкву, а парохом призначено о. Бориса Краснобродського, ЧСВВ. У 1993 році ігуменом цього монастиря був призначений нововисвячений священик о. Павло Райчинець ЧСВВ, який сюди прибув з Імстичівського монастиря. На початку він разом з двома братами замешкав у малому будиночку поруч з монастирем. Згодом, в 1994 році вони відзискали для себе чотири кімнати і перейшли жити до монастирського корпусу. 24 липня 1994 року монахам передано північне монастирське крило. Через рік Міністерство України у справах національностей, міграції та культів видало монастиреві свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної організації.

У 1997 році остаточно були звільнені усі монастирські приміщення.

Разом з відновою монастиря, велися також реставраційні роботи в монастирській святині. Але, оскільки цінні розписи не вдалося відреставрувати, церкву наново розмалював художник Михайло Приймич. З робіт Йосипа Бокшая залишилося тільки кілька образів, які знаходяться в церковній каплиці. В церкві встановлено іконостас роботи місцевого різьбяра Йосипа Волосянського на протязі 1997 – 2003 років.

У 1998 році, ігумен монастиря о. Павло Райчинець ЧСВВ та отці Борис Краснобродський ЧСВВ і Мелетій Малинич ЧСВВ, перевезли до Малоберезнянського монастиря старовинну Ікону Мукачівської Божої матері, яку василіани переховували протягом «підпілля». Цю ікону, яка була написана у 1453 році, Папа Пій ХІ – на прохання тодішнього єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії владики Петра Гебея – у 1926 році подарував для Мукачівського монастиря братів василіан. Ікону було привезено з Риму, через Відень до Ужгорода, а потім до Мукачівського Успенського собору. Урочисте перенесення ікони Божої Матері на Чернечу гору відбулося в Неділю Всіх Святих 27 червня 1926 року за участю великої кількості вірників та духовенства. У 2006 році з нагоди святкування 80 – річчя перенесення чудотворної ікони Божої Матері з Риму до Мукачева, копія ікони, яка зараз знаходиться в Успенському соборі міста Мукачева обійшла всі парафії Мукачівської греко-католицької єпархії. Також Святий Престол надав нашій єпархії право святкувати кожного року 16 липня свято чудотворної ікони Мукачівської Богородиці.

До 16 липня 2009 року чудотворна ікона знаходилася в Малоберезнянському монастирі і щороку на храмове і на всі Марійські свята виставлялася для публічного шанування.

16 липня 2009 року чудотворна ікона «Мукачівська 3аступниця» урочисто перенесена до нового Мукачівського монастиря Святого Миколая, отців василіан. В Малоберезнянському монастирі залишилася копія чудотворної ікони.

Окрім щоденних і святкових служб в обителі, що є провінційним осідком, в останню неділю кожного місяця відбуваються хресні дороги. Найбільший відпуст тут відбувається на свято Зіслання Святого Духа, а на свято Преображення Господнього у Малому Березному традиційно проходить зліт християнської молоді. Більше інформації ви можете знайти на сайті www.osbm.org.ua.

Великоберезнянський р-н, Малий Березний

неділя та святкові дні

9.30 – Утреня
11.00 – Божественна Літургія
17.00 – Вечірня
18.00 – Божественна Літургія

будні

6.20 – Утреня
7.00 – Божественна Літургія
17.00 – Вечірня
18.00 – Божественна Літургія

Сотрудники парафії:

Ігумен монастиря ЧСВВ та адміністратор парафії Зіслання Святого Духа о.Андрій Белеканич