Ужгородський Хрестовоздвиженський кафедральний собор – головний греко-католицький храм міста Ужгород та всієї Мукачівської греко-католицької єпархії . Храм приурочений Воздвиженню Хреста. Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.
24 квітня 1646 р. підписали Ужгородську унію – відновлення єдності зі Святим Престолом. Теперішній кафедральний собор (колегіальна єзуїтська церква) почав будувати на замковій горі граф Янош Другет у 1640 р. Спорудження собору і монастиря закінчила в 1646 р. його жінка, Анна Якушич, після чого сюди перевели єзуїтську колегію з Гуменного (Словаччина) – родинного маєтку Другетів. Собор зазнав значних руйнувань під час визвольної війни угорського народу в 1703 – 1711 роках, але в 1718 р. в ньому уже проводилася Літургія. У 1773 р. папа Климентій скасував орден єзуїтів, а в 1775 р. австрійська імператриця Марія-Терезія грамотою від 1 березня передала споруду Мукачівській греко-католицькій єпархії.
У соборі зберігається багато творів відомого закарпатського художника Йосипа Бокшая. При вході – повернута музеєм картина Бокшая 1940 р. «Свята Терезка» у розкішній бароковій рамі, зробленій відомим різьбарем Іваном Павлишинцем, який також виготовив престол. Доповнюють оздоблення гарні роботи: амвони і різьблені лавиці.
У 1900 р. на свято Покрова Пресвятої Богородиці під правою дзвіницею було освячено ново встановлену каплицю на честь Божої матері – покровительки єпархії, де встановлено копію ікони Маріяповчанської Богородиці. На празник Воздвиження у 1926 р. були посвячені три дзвони (Марія, Петро, Миколай). Влітку 1928 р. проведено оновлення обох веж та позолочено хрести.
Підвальну частину собору займає пантеон ієрархів Мукачівської єпархії. Біля входу – фреска Й. Бокшая. У спеціальних нішах розміщено близько 70 поховань, але за роки радянської влади майже всі поховання було порушено, таблиці і надписи знищено, а склепи розграбовано. Склепи, котрі не були пошкоджені є склеп владики Андрея Бачинського та Блаженного Священномученика Теодора Ромжі.
У 1949 р. Греко-католицьку Церкву ліквідувала радянська влада, а собор передано Московському патріархату. Після тривалого виборювання, 10 жовтня 1991 р. кафедральний собор повернувся знову своїй законній власниці - Мукачівській греко-католицькій єпархії. У переддень свята Покрови Пресвятої Богородиці, 13-го жовтня 1991 року, єпископом Іваном Семедієм була відправлена перша святкова Архієрейська Божественна Літургія у повернутому Мукачівській єпархії Ужгородському Хрестовоздвиженському храмі. 7-го січня 1992 року в Ужгородському кафедральному соборі була урочисто відправлена Божественна Літургія з нагоди Різдва Христового, в якій узяли участь Архієпископ Франческо Коласуонно, Архієпископ Томас Долинай із Пітсбурзької Митрополії (США), єпископ-ординарій Гайдудорозької греко-католицької єпархії Сілард Керестеш (Угорщина), єпископ-ординарій Пряшівської єпархії владика Ян Гірка, помічний єпископ Мукачівської єпархії владика Йосип Головач, парох кафедрального собору отець Іван Лелекач, священики і вірники єпархії та гості зі США.
При Ужгородському кафедральному соборі діють церковний хор імені о. Августина Волошина та Бл.Св.Теодора Ромжі. У богослужінні одне з провідних місць займає церковний спів. Він виконує важливі функції: надає Літургії величності, святковості, залучає до церкви все більше і більше людей.
Щороку до тайни Першої сповіді та Першого причастя готуються до 200 дітей. Проводиться катехизація дітей у загальноосвітніх школах №1,2,5,6. У підготовці дітей та катехизації допомагають сестри Чину Святого Василія Великого. Двома категоріями дітей опікуються сотрудники Ужгородського Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедрального собору, проводять зустрічі та катехизацію студентів , проводять підготовку пар,які готуються до подружжя.
У стінах собору проводять зустрічі спільноти: «Матері в молитві» (30-35 жінок) та неокатехуменальні спільноти, яких є при Хрестовоздвиженському соборі наразі 7.
Більше інформації ви можете знайти на сайті cathedral.uz.ua