Богослов'я

Для перших християн віра у Друге пришестя Ісуса Христа була радісною. Взагалі суть християнського життя сприймалася, перш за все, як очікування Христа. Остання книга Нового Завіту – Одкровення Івана Богослова завершується закликом: «Прийди, Господи Ісусе!» (Од. 22,20).

Досить часто невіруючі люди стверджують християнам, що вони нібито зберегли первісне, донаукове розуміння неба, як «фізичного» місця у Всесвіті, де «знаходиться» і «сидить» Бог. Проте це стародавнє вірування, спільне для поганського світогляду, не має нічого спільного з християнським розумінням, відчуттям і вживанням слова «небо».

Після розп’яття і зшестя Ісуса Христа у глибини смерті, воскресіння з мертвих – це головне й вирішальне твердження Символу віри. Дійсно, якщо б Христос не воскрес, то марна наша віра.

Чи є вихід із кризи, в якій сьогодні перебуває сучасна сім’я? Для того, щоб відповісти на це запитання, потрібно розібратися, де бере початок сім’я і подружжя як такі? Хто придумав цю форму зв’язку між чоловіком і жінкою?  В чому полягала її суть і призначення, та чи змінилася вона сьогодні? 

Чому саме ім’я Понтія Пилата згадується у «Символі віри»? Це ж тільки одне ім’я, серед багатьох інших імен осіб, які брали участь в засудженні і муках невинного Месії. На дане питання можемо дати дві відповіді, однаково важливі для нашої віри.

«Де Церква, там і Дух Святий і вся повнота благодаті».

 Іриней Ліонський, Проти єресей. 4, 18. 

Для невіруючих немає, мабуть, більшого каменя спотикання і спокуси, ніж віра в те, що Ісус Христос народився від Діви. 

Свідомий християнин повинен добре розуміти, що «я вірю в Бога»