Минула подія

З нагоди празника святого пророка Іллі преосвященний владика Теодор очолив Архієрейську Божественну Літургію у с. Бороняво, де знаходиться монаша обитель отців-василіян.

20 Лип 2024
  • Субота в 23:23
  • с. Бороняво
Слово дня

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Середа 10 тижня по ЗСД__8h.mp3[/audio]

Сучасний світ спонукає нас все висвітлювати, і дуже часто люди у соціальних мережах представляють речі бажані, а не дійсні. Часто за картинкою «згоди», ховається багато бунту і не прийняття. Щось подібне ми бачимо у першому сині, який не може сказати «ні», і це ознака страху, не зрілості і поганих стосунків. На противагу у другому сині ми бачимо зрілу особу, яка відчуває себе гідною і люблячою, особу що є прийнятою, і не боїться робити вибір, адже це те що зарезервовано за нею. Зрілість другого сина дозволяє йому побачити батька який не осуджує його за відмову, а продовжує любити, і це змінює рішення сина. Адже коли зустрічаються дві вільні волі, то там починається чудо. Де я себе сьогодні бачу, який я син із цих двох, адже батько є незмінний у своїй любові!

о. Петро Лучка

0:00
/
Ужгородська Унія

Історія створення МГКЄ

З самого свого заснування Мукачівська єпархія була пов’язана з "рутенами", які представляли більшість її вірних. Навіть якщо термін "рутени" на початку використовувався західними авторами, щоб вказати на східних слов’ян, в тому числі і росіян, пізніше він використовувався, передусім у ватиканському середовищі, по відношенню до тих східних слов’ян, які певний час підчинялись королям Польщі та Угорщини, а в наступний період австро-угорським правителям.

У період Радянського Союзу всі східні слов’яни, які мешкали в регіоні українського Закарпаття, почали офіційно класифікуватися як українці. Різні історичні обставини призвели до того, що деякі групи вірних цієї єпархії ідентифікували себе зі словаками, з угорцями або з румунами, навіть якщо їхня більша частина ще сьогодні ідентифікують себе з русинами, що є слов’янським відповідником рутенів, і часом вживається в різних варіаціях з власним етнічним відтінком: «русини», «карпато-русини», «карпато-руси», «карпато-українці».

Архітектура
Сакральні пам’ятки

Наша древня єпархія багата на сакральні пам’ятки, які притягують не лише вірників нашої Церкви, але також і численних туристів, для яких наші давні церкви є не лише просто музейним експонатом, але й місцем молитви та роздумів.


Детальніше
Духовність
Відпустові місця

Прощі нагадують нам нашу земну мандрівку до неба. Традиційно це інтенсивний час відновлення молитви. Для прочан, які шукають живих джерел молитви, відпустові місця - це виняткові місця, де можна пережити різні форми християнської молитви.


Детальніше
Рекреація
Пасторальні центри

Життя християнина - це не лише молитва, але й братнє перебування у спільноті, яка разом йде до спасіння. Наші пасторальні центри є місцем, де наші вірні збираються, щоб разом пережити цінний духовний та людський досвід через молитву, відпочинок, спілкування.


Детальніше

Не маємо іншого довір'я, крім того, що його черпаємо від Тебе, Діво найпокірніша.

св.Єфрем Сирійський, Проповідь про Пречисту .діву Марію

Мене дивує, що декому неясно, чи можна Пресвяту Діву називати Богородицею чи ні. Коли ж Господь наш Ісус Христос є Богом, то якже не може бути Богородицею Пресвята Діва, що Його породила?

св. Кирило Олександрійський, Перший лист до єгипетських монахів

Багато імен має Марія і мені приємно ними її називати. Вона - нове небо , бо  вній Цар царів мешкав. У неї Він увійшов і прийшов на світ, подібний до неї формою і видом. Марія - це виноградна лоза, що в надприродний спосіб видала виноград як плід. Вона - джерело, з якого б'є жива вода для спраглих, і ті, що п'ють її, видають стократний плід

св. Єфрем Сирійський, Проповідь на Христове Різдво

Відповідаючи на вимоги сучасності наша єпархія реалізовує різні проєкти, покликані на покращення загального добробуту Церкви та народу. Це і робота з військовими, ромами, молоддю, збереження культурних пам'яток тощо.

Церква в особливий спосіб опікується людьми, які потребують особливої допомоги. У цих людях ми зустрічаємо самого Христа, який сказав: “Що ви зробили одному з найменших оцих - те ви мені зробили”.

Семінарія - серце нашої єпархії. Тут молоді хлопці, які колись відчули поклик Бога, плекають та розкривають своє покликання.

Наша єпархія пропонує для вірних різні паломництва, під час яких можна пізнати не лише культурні та історичні місця, але і збагатитися духовно та поглибити свою віру.

img
...я не маю що дати, хіба що цей Рожанець...
о. Петро ОРОС
Усе для Тебе ІСУСЕ!
о. Петро ОРОС
...Нікуди тікати не буду. І що за біда, як вб’ють: умерти за Христа – значить вічно жити
Бл. Теодор Ромжа єпископ Мукачівський
...Прошу молитися на Вервиці чим частіше...
о. Петро ОРОС
...Нехай буде СВЯТА ВОЛЯ ГОСПОДА...
о. Петро ОРОС
Мамко Божа спаси мене!
о. Петро ОРОС
…Тобі, Твоєму Пречистому Серцю вручаємо і присвячуємо себе, Матір Милосердя. Проси у Господа ту милість, яка в змозі відразу привернути людське серце...
Бл. Теодор Ромжа єпископ Мукачівський
...Хто на Бога надіється, той не обманеться!...
о. Петро ОРОС
...Не тратьте надії і не сумуйте! З нами-бо сила доброго нашого Бога!...
о. Петро ОРОС
...Не журіться нич, Бог буде вам помагати. І я чим буду годен, тим вам поможу...
о. Петро ОРОС
...Це життя коротке, але від цього життя залежить наше вічне життя...
о. Петро ОРОС
Минулі події
Слово дня
Переглянути все
    • [audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Середа 10 тижня по ЗСД__8h.mp3[/audio]

      Сучасний світ спонукає нас все висвітлювати, і дуже часто люди у соціальних мережах представляють речі бажані, а не дійсні. Часто за картинкою «згоди», ховається багато бунту і не прийняття. Щось подібне ми бачимо у першому сині, який не може сказати «ні», і це ознака страху, не зрілості і поганих стосунків. На противагу у другому сині ми бачимо зрілу особу, яка відчуває себе гідною і люблячою, особу що є прийнятою, і не боїться робити вибір, адже це те що зарезервовано за нею. Зрілість другого сина дозволяє йому побачити батька який не осуджує його за відмову, а продовжує любити, і це змінює рішення сина. Адже коли зустрічаються дві вільні волі, то там починається чудо. Де я себе сьогодні бачу, який я син із цих двох, адже батько є незмінний у своїй любові!

      о. Петро Лучка

    0:00
    /
    • [audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/вівторок 10 тижня по ЗСД__wv.mp3[/audio]

      Первосвященники і старші народу не відповідали Ісусу, тому що боялися народу, боялися Спасителя, боялися влади, боялись втратити авторитет. Страх їх обмежував так сильно, що вчителі Ізраїлю боялися говорити те,  що було в них на серці. Німі і скуті моральні авторитети… На противагу Христос, яким керує не страх а любов, відчуває себе на стільки вільним і прийнятим, що іноді не потребує навіть переконувати когось. І нас Бог хоче бачити вільними і люблячими дітьми, щоб наше життя не перетворювалось на вічний страх і переживання, а щоб ми були ВІЛЬНІ, вільні у любові яку приймаємо і даруємо!

      о. Петро Лучка


    0:00
    /
    • [audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Понеділок 10 по ЗСД__rf.mp3[/audio]

      Сьогодні апостол Павло дуже твердо каже, що якщо моя надія і віра в Христа обмежується моєю реальністю, і я не дивлюся на Спасителя з перспективи вічності, то я найнещасливіший з людей. Якщо моя віра і надія правильно будуються на Христі, то різні випробування і труднощі які я маю на протязі життя, не стають для мене фатальними, адже з Христом не можливо програти. Навіть коли зустрічаюся із смертю, то з Христом це тільки початок. Тому ми християни є повні радості і надії, яку нам приносить Спаситель, адже ми маємо не тільки теперішнє але і майбутнє, і віру в Бога, що є любов, яку ніхто від нас не може забрати! 

      о. Петоро Лучка
    0:00
    /
    • [audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/неділя 9 по ЗСД__y1.mp3[/audio]

      Важливим є той факт, що Ісус відходить молитися на самоту. Учні відпливають але їх застає буря. Плаваючи по життєвому морі, ми час від часу зустрічаємося з бурями. І якою є наша реакція? Реакція апостолів – страх. Кожна кризова ситуація, може викликати всередині в нас страх. Але приходить Ісус і говорить кожному з нас: Будь спокійний – не бійся. Такий мир, тобто відсутність страху є плодом молитви, плодом перебування з Ісусом. Скільки часу приділяю особистій молитві?

      о. Станіслав Федак


    0:00
    /
    • [audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/пророка Іллі __qc.mp3[/audio]

      Проживаючи життя ми схильні формувати якісь установки, якісь своєрідні «правила життя», за якими всі мають жити. Уривок сьогоднішнього Євангеліє показує нам, що через такі упередження, «правила», земляки Ісуса не побачили в Ньому месію, Спасителя світу. Закон, який вони сформували в своєму серці не дав можливості відчути що перед ними Бог. Так само ми, через такі упередження і своєрідні «правила» часто не помічаємо Ісуса в нашій буденності, в наших ближніх, і виганяємо його з нашого життя. Просім Господа сили, щоб ми пізнавали його через різні ситуації та в наших ближніх.

      о. Станіслав Федак

    0:00
    /
    • [audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/П'ятниця 9 тижня по ЗСД__wu.mp3[/audio]

      Кожен із нас, християн, є Храмом Бога Живого. Господь сьогодні постає перед нами як ревний захисник Дому Отця. Часто під час молитви ми розсіяні, «продаємо, купуємо», і таким чином стаємо печерою розбійників, всередині нас не храм а «базар». Ісус входить до нашого серця через Пресвяту Тайну Євхаристії, тому підготуймо Йому достойне місце.

      о. Станіслав Федак

    0:00
    /
    • [audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/ЧЕТВЕР 8 ТИЖНЯ ПО ЗСД__hr.mp3[/audio]

      Людська природа зранена первородним гріхом спонукає нас робити все для себе. Ми хочемо, щоб все і всі служили нам. Навіть бажання влади, побудоване на тому, щоб мати більші можливості де можуть нам послужити. Ісус застерігає нас від такого мислення, говорячи: «Син чоловічий прийшов не щоб йому служили, але щоб служити». Тому погляньмо на своє життя, на свої можливості, на «владу» яку нам Господь дав у руки, і використовуймо це, щоб послужити іншим. Чим більша влада – тим більше можливості послужити.

      о. Станіслав Федак

    0:00
    /