Заввага: Перший день Церковного року має ряд особливостей в уставі і складає виняток із багатьох правил, тобто має свій особливий і неповторний устав Богослужень.

На великій Вечірні: Катизма 1-а, Блаже1нъ мужъ: – 1-й антифон. На Гдcи, воззва1хъ: стихири на 10: 3 стихири Індикта та 7 стихир прп. Симеона, Сла1ва: прп. Симеона, И# нhнэ: Індикта. Вхід. Прокімен дня.

3 Паремії (2 Індикту та 1 святому): 

Перша Паремія: Іс. 61,1- 9.

Друга Паремія: Лев. 26,3-12,14-17,19-20,22-24.

Третя Паремія: Муд. 4,7-15.

На стиховні: стихири Індикта, Сла1ва: прп. Симеона, И# нhнэ: Індикта. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар Індикта, Сла1ва: тропар прп. Симеона, И# нhнэ: тропар Собора Пресвятої Богородиці. Відпуст великий, дня.

Тропа1рь їндi1кта, гла1съ в7:

ВсеS твaри Содётелю, / временA и3 лBта во своeй влaсти положи1вый, / благослови2 вэнeцъ лёта блaгости ТвоеS, Го1споди, / сохранsz въ ми1рэ лю1ди и3 грaдъ Тв0й, / моли1твами Богоро1дицы, и3 спаси1 ны.

Тропа1рь преподо1бнаго, гла1съ а7:

Терпёніz ст0лпъ бhлъ є3си2, / ревновaвый прaoтцємъ, преподо1бне, / Јwву во страстeхъ, ЇHсифу во и3скушeніихъ, / и3 безпл0тныхъ жи1тельству, / сhй въ тэлеси2, СmмеHне џтче нaшъ, / моли2 ХристA Бо1га спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Тропа1рь Богоро1дицы, гла1съ в7:

. Рaдуйсz, њбрaдованнаz Богоро1дице Дёво, / пристaнище и3 предстaтельство р0да человёческагw, / и3зъ Тебе2 бо воплоти1сz и3збaвитель мjра: / є3ди1на бо є3си2 Ма1ти и3 Дёва, / присноблагословeннаz, и3 препрослaвленнаz, / моли2 ХристA Бо1га, ми1ръ даровaти всeй вселeннэй.

Конда1къ їндi1кта, гла1съ в7:

Въ вhшнихъ живhй, ХристE Царю2, / всёхъ ви1димыхъ и3 неви1димыхъ Тв0рче и3 Зижди1телю, / и4же дни2 и3 нHщи, временA и3 лBта сотвори1вый, / благослови2 нhнэ вэнeцъ лёта, / соблюди2 и3 сохрани2 въ ми1рэ грaдъ и3 лю1ди Тво‰, многоми1лостиве.

Конда1къ преподо1бнаго, гла1съ в7:

Вhшнихъ и3щSй, вhшнимъ совокуплszйсz, / и3 колесни1цу џгненную ст0лпъ содёлавый: / тёмъ собесёдникъ ѓнгелwмъ бhлъ є3си2, преподо1бне, / съ ни1ми ХристY Бо1гу молsсz непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони повсякденні/. Тропар Індикта (гл. 2, Всеz2 тва1ри:), Сла1ва: кондак Індикта (гл. 2, Въ вы1шнихъ живы1и:), И# нhнэ: кондак храму (у храмі святих гл. 6 Застyпнице христіа1нъ: або, якщо такий звичай, гл. 2 Въ моли1твахъ неусыпа1ющую:). Прокімен Індикта (гл. 3, Ве1лий Гдcь на1шъ:). Алилуя гл. 4-й зі стихами Індикта.

Апостол: Індикта – до Тимотея, зач. 282 (1 Тм. 2,1-7), та рядовий – до Галатів, зач.202 (Гл.2,11-16).

Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 2, 1-7.

1. Сину Тимотею, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяка за всіх людей, 2. за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно жити з усією побожністю та пристойністю. 3. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, 4. який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. 5. Один бо Бог, і один посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус, 6. що видав себе самого як викуп за всіх; і він є доказом цього, посланим у відповідний час, 7. для чого я був поставлений проповідником та апостолом, – правду кажу, не обманюю, – учителем поган у вірі й правді.

Послання Апостола Павла до Галатів 2, 11-16.

11. Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. 12. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. 13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. 14. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?

15. Ми з роду юдеї, не грішники з поган; 16. та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.

Євангеліє: Індикта – Луки, зач.13 (Лк. 4,16-22), та рядове – Марка, зач.21 (Мр.5,24-34).

Євангеліє від Луки 4, 16-22.

16. В той час прийшов Ісус у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу і встав, щоб читати. 17. Йому подали книгу, він найшов місце, де було написано:

18. Господній Дух на мені,

бо він мене помазав.

Послав мене нести добру новину бідним,

звіщати полоненим визволення,

сліпим прозріння,

випустити пригноблених на волю,

19. оповістити рік Господнього помилування.

20. Згорнувши книгу, він віддав її слузі й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити:

– Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.

22. Всі свідчили про нього і дивувались словам ласки, які виходили з уст його...

Євангеліє від Марка 5, 24-34.

24. Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. 25. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, 27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. 28. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». 29. І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. 30. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав:

– Хто доторкнувся до моєї одежі?

31. Учні його сказали йому:

– Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?

32. І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. 33. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. 34. Він їй сказав:

– Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.

Причасний Індикта Благослови1ши вэне1ць:. Відпуст найменший, дня.

Свzта1гw му1ченика Ма1манта: И# преподо1бнагw о3тца2 на1шегw Їwа1нна по1стника, патріа1рха Кwнстантi1нz гра1да.

Свzта1гw свzщенному1ченика А#нfi1ма, е3пi2скопа Нікомидi1йскагw: И# преподо1бнагw о3тца2 на1шегw Fеоктi1ста спо1стника вели1кагw Е#vfv1міа.

Свzта1гw свzщенному1ченика Вавv1лы, е3пи1скопа вели1кіz А#нтіохi1и: И# тріе1хъ младе11нецъ ўченикw1въ є6гw2. И# свzта1гw проро1ка и3 богови1дца Мwmсе1а.

Воспомина1ніе бы1вшагw чуде1се въ Колосса1ехъ, є5же є4сть въ Хw1нэхъ, t а3рхістрати1га Міхаи1ла: И# свzта1гw му1ченика Е#vдоxi1а, и3 и5же съ ни1мъ: И# преподо1бнагw о3тца1 на1шегw А#рхi1ппа.

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони повсякденні/. Тропарі, Прокімен, Алилуя, Причасний та відпуст дня.

Апостол до Коринтян, зач.132 (1 Кр.4,17-5,5).

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 17 - 5, 5.

17. Браття, я послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній церкві. 18. Деякі возгодріли, наче б я не мав прийти до вас уже більше. 19. Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і пізнаю не лиш слова загорділих, але й діла їх. 20. Бо Царство Боже не у словах, але у вчинках. 21. Чого хочете: щоб я прийшов до вас з палицею чи з любов'ю та духом лагідности?

1. Скрізь чути, що між вами є розпуста, і то така розпуста, якої і між поганами нема: хтось має за жінку батькову жінку! 2. Ви ж наповнилися гордощами, хоч повинні б сумувати, щоб виключити з-посеред себе того, хто допустився цього вчинку. 3. Бо я, неприявний тілом, але присутній духом, уже засудив того, хто таке вчинив, так, якби я був присутній, 4. коли в ім'я Господа нашого Ісуса зберетесь ви і дух мій, силою Господа нашого Ісуса, 5. щоб видати такого сатані на погибіль тіла, щоб спасся дух у день Господній.

Євангеліє Матея, зач.97 (Мт.24,1-13).

Євангеліє від Матея 24, 1-13.

1. Того часу приступили до Ісуса учні його, щоб показати йому храмові будівлі. 2. Він у відповідь сказав їм:

– Чи бачите все це? Істинно кажу вам: не лишиться тут камінь на камені, який не був би перевернений.

3. І коли він сів на Оливній горі, його учні приступили до нього насамоті й питали:

– Скажи нам, коли це буде і який буде знак твого приходу й кінця світу?

4. Ісус у відповідь мовив їм:

5. – Глядіть, щоб ніхто не звів вас. Багато бо прийде в моє ім'я, що будуть казати: я Христос, і зведуть багатьох. 6. Ви почуєте про війни та воєнні поголоски; глядіть же, не тривожтесь, бо треба, щоб це все сталось, але це ще не кінець. 7. Народ бо на народ повстане і царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях, 8. та все це – початок страждання.

9. Тоді видадуть вас на муки й уб'ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени мого ради. 10. Багато тоді спокусяться і видаватимуть один одного й будуть ненавидіти один одного. 11. Чимало лжепророків устане і зведуть багато людей. 12. Тому, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне. 13. Але хто витримає до останку, той спасеться.

15-а неділя по Зісланні Святого Духа, гл. 6-й. Неділя перед Воздвиженням Чесного та Животворящого Хреста.

Предпра1зденство Рождества2 пресвzты1z Богоро1дицы: И# свzта1гw му1ченика Сwзо1нта.

Рождество2 пресвzты1z Влады1чицы на1шеz Богоро1дицы и3 приснодёвы Марi1и.

Свzты1хъ и3 пра1ведныхъ богоoтє1цъ Їоакi1ма и3 А$нны: И# свzта1гw му1ченика Севиріа1на.

Свzты1хъ му1чєницъ Минодw1ры, Митродw1ры и3 Нmмфодw1ры.

І прп. Піо з П’єтралчіни.

На Божественній Літургії:Все так само як 22/9 вересня, лише:

Апостол до Галатів, зач.214 (Гл.6,2-10).

Послання Апостола Павла до Галатів 6, 2-10.

2. Браття, носіте тягарі один одного, і так виконаєте закон Христа. 3. Як хто гадає, що він є чимсь, бувши нічим, обманює себе самого. 4. Кожен нехай добре провіряє своє діло, і тоді матиме чим хвалитися тільки в собі, а не в іншому. 5. Кожний бо власний тягар нестиме,

6. Хто вчиться слова, хай ділиться своїм добром з тим хто його навчає. 7. Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто сіє, те й жатиме. 8. Хто бо сіє в тілі, той з тіла жатиме зотління; хто ж сіє в дусі, той від духа жатиме життя вічне. 9. Робімо добро без утоми; у свою пору, як не підупадемо, жатимемо. 10. Отже, поки маємо час, робімо добро всім, а зокрема братам у вірі.

Євангеліє Марка, зач.29 (Мр.7,14-24).

Євангеліє від Марка 7, 14-24.

14. В той час Ісус, прикликавши народ, промовляв до нього:

15. – Слухайте мене всі й розумійте! Нема нічого зовнішнього для людини, що, входячи в неї, могло б її осквернити; те, що виходить з людини, те осквернює людину. 16. Хто має вуха слухати, хай слухає.

17. І коли він увійшов до хати, дальше від народу, учні спитали його про притчу. 18. Він каже їм:

– І ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що входить у людину ззовні, не може її осквернити? 19. Воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть на належне йому місце.

20. Таким чином, він об'явив чистими всі страви. Сказав, що те, що виходить з людини, те осквернює людину. 21. З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, душегубство, 22. перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, гордість, безум. 23. Уся ця погань виходить із нутра й осквернює людину.

24. І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хто про те, але не міг окритися.

Преподо1бныz ма1тере на1шеz Fеодw1ры а6леxандрi1йскіz.

Субота перед Воздвиженням Чесного та Животворящого Хреста. 

Па1мzть w3бновле1ніz хра1ма свzта1w Христа2 и3 Бо1га на1шегw воскресе1ніz: И# препра1зднство Воздви1женіz честна1гw и3 животворz1щагw Креста2: И# свzта1гw свzщенному1ченика Корни1ліа со1тника.

На Божественній Літургії: Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони повсякденні/. Тропар оновлення храму, тропар предпразденства, Сла1ва: кондак оновлення храму, И# нhнэ: кондак предпразденства. Прокімен оновлення храму гл. 4-й До1му твоему2:. Алилуя гл. 2-й зі стихами оновлення храму. 

Тропaрь w3бновле1ніz, глaсъ д7:

Ћкоже вhшніz твeрди благолёпіе, / и3 ни1жнюю споказaлъ є3си2 красотY свzтaгw селeніz слaвы ТвоеS, Го1споди, / ўтверди2 сіE во вёкъ вёка, / и3 пріими2 н†ша въ нeмъ непрестaннw приноси6маz Тебэ2 молє1ніz, / Богоро1дицею, всёхъ животE и3 воскресeніе.

Тропaрь свzщенному1ченика, глaсъ д7:

И# нрaвwмъ причaстникъ, / и3 прест0лwмъ намёстникъ ґпо1столwмъ бhвъ, / дэsніе њбрёлъ є3си2, богодухновeнне, / въ видёніz восх0дъ: / сегw2 рaди сл0во и4стины и3справлsz, / и3 вёры рaди пострадaлъ є3си2 дaже до кр0ве, / свzщенномyчениче Корни1ліе, / моли2 ХристA Бо1га, / спасти1сz душaмъ нaшымъ.

Тропaрь предпра1зднства, глaсъ д7:

Животворsщій Кре1стъ ТвоеS бла1гости, / є3г0же даровaлъ є3си2 нaмъ недостHйнымъ, Го1споди, / Тебэ2 прин0симъ въ моли1тву, / спаси2 лю1ди, и3 грaдъ Тв0й молsщійсz, / Богоро1дицею, є3ди1не человэколю1бче.

Кондaкъ w3бновле1ніz, глaсъ в7:

Њбновлє1ніz ду1ха въ сердцaхъ / и3 просвэщeніе внyтрєннимъ дaруй, / вёрою совершaющымъ свzщє1ннаz њбновлє1ніz хрaма д0му Твоегw2, / є3мyже благоволи1лъ є3си2 создaтисz, / въ ТвоE боже1ственное и4мz, / є3ди1не во свzтhхъ прославлsемый.

Кондaкъ свzщенному1ченика, глaсъ д7:

Нача1токъ свzтhй тz2 Це1рковь / t я3зы6къ пріz1тъ, / просвэща1ющаго сію добродётельными твои1ми дэz1ньми, / свzщеннотаи1нниче богому1дре Корни1ліе.

Кондaкъ предпра1зднства, глaсъ и7:

Kви1сz дне1сь t нёдръ земнhхъ спасе1нное дре1во, / въ це1ркви че1стнw возноси1мое а3рхіере1евыма дла1нма: / вселе1ннаz покланz1ющисz со стра1хомъ цэлу1ет, / и4мже спаси2 на1съ, Го1споди.

Апостол: суботи перед Воздвиженням – до Корінтян, зач.126 (1 Кр.2,6-9),

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 2, 6-9.

6. Браття, ми говоримо про мудрість між досконалими, не про мудрість цього віку, ні про мудрість князів цього віку, що зникають; 7. але говоримо про мудрість Божу тайну, закриту, що Бог призначив перед віками нам на славу; 8. її ніхто з князів цього віку не пізнав, бо якби були пізнали, Господа Слави б не розп'яли, 9. але, як написано:

Чого око не бачило й вухо не чуло,
що на думку людині не спало,
те приготовив Бог тим, що його люблять.

та оновлення храму – до Євреїв, зач.307 (Євр.3,1-4).

Послання Апостола Павла до Євреїв 3, 1-4.

1. Браття святі, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиерея, якого ми визнаємо вірою, Ісуса, 2. вірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі. 3. Бо він удостоївся остільки вищої слави понад Мойсея, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок. 4. Усякий бо дім хтось, будує, той же, що збудував усе – Бог.

Євангеліє: суботи перед Воздвиженням – Матея, зач.39 (Мт.10,37-11,1),

Євангеліє від Матея 10, 37 - 11, 1.

37. Сказав Господь: Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той мене недостойний. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той мене недостойний.

38. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний. 39. Хто своє життя зберігав, той його погубить; а хто своє життя погубить задля мене, той його найде.

40. Хто вас приймав, той мене приймає; хто ж мене приймає, той приймає того, хто мене послав.

41. Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду, і хто приймає праведного, тому що він праведний, той одержить праведничу нагороду. 42. Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної води, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди.

1. Коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати і проповідувати по їхніх містах.

та оновлення храму – Матея, зач.67 (Мт.16,13-19).

Євангеліє від Матея 16, 13-19.

13. В той час, прийшовши в околицю Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів:

– За кого мають люди Сина чоловічого?

14. Ті відповіли:

– Одні за Івана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків.

15. – На вашу ж думку, – каже до них, – хто я?

16. Озвався Симон Петро і заявляє:

– Ти – Христос, Син Бога живого.

17. У відповідь Ісус сказав до нього:

– Щасливий ти, Симоне, сину Йони, бо не тіло й кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. 18. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро-Скеля і на цій скелі збудую мою Церкву й адові ворота її не подолають. 19. Я дам тобі ключі царства небесного, і що ти зв'яжеш на землі, буде зв'язане на небі; і те, що ти розв'яжеш на землі, буде розв'язане на небі.

Причасний оновлення храму Гдcи возлюби1хъ:. Відпуст найменший, дня.

16-а неділя по Зісланні Святого Духа, гл. 7-й.

Всеми1рное Воздви1женіє честна1гw и3 животворz1щагw Креста2.

В цей день, з огляду на неділю, замість строгого посту є воздержання.

Колір риз – темно-червоний (бордовий) або фіолетовий.

Цей празник являється єпархіальним відпустомв Ужгородському Хрестовоздвиженському Кафедральному соборі.

Заввага!Перенесення чесного Хреста з жертовника на Престіл відбувається після малої Вечірні або перед великою Вечірнею наступним чином:Ієрей з дияконом стають перед проскомидійним жертовником, де лежить на покритому воздухом дискосі чесний Хрест з віночком, а за ним стають два свічконосці з запаленими свічками. Диякон кадить чесний Хрест і промовляє: Благослови2, влади1ко:, ієрей починає: Благослове1нъ Богъ нашъ: (якщо нема диякона, то ієрей сам кадить і по кадженню проголошує Благослове1нъ Бо1гъ на1шъ:). І продовжується “начало обичноє”, і по Џтче на1шъ: хор співає тропар Спаси2, Го1споди:, Сла1ва: и6 нhнэ: кондак Вознесы1йсz:. Ієрей, вклонившись чесному Хресту, бере його обома руками і, оперши його собі на голові, обертається та, випереджуваний двома свічконосцями й супроводжуваний дияконом, що кадить чесний Хрест, переносить його на Престіл. Свічконосці й диякон стають поблизу закритих Царських дверей (не виходячи зі святилища), а ієрей підходить до Престолу і кладе на нього чесний Хрест, перед яким запалюють свічку. У кінці ієрей вклоняється та починається велика Вечірня з литією, як звичайно.

На великій Вечірні: Катизма 1-а, Блаже1нъ мужъ: – ціла. На Гдcи, воззва1хъ: стихири свята на 8, Сла1ва: и6 нhнэ:свята. Вхід. Прокімен дня.

3 Паремії свята:

Перша Паремія: Вих. 15,22-27;

Друга Паремія: Прип. 3,11-19;

Третя Паремія: Іс. 60,11-16.

На Литії: стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ:свята. На стиховні: стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ:свята. ПісляНhнэ tпуща1еши: тропар свята/3 рази/ та благословення хлібів, пшениці, вина та олії. Відпуст великий, свята Хрcто1съ и4стинный Бг7ъ на1шъ, моли1твами пречи1стыz своеz2 Ма1тере, си1лою честна1гw и6 животворz1щагw Креста2, є6гwже дне1сь всемi1рное воздви1женiе свётло пра1зднуемъ:.

На святковій Утрені: На Б0гъ Г0сподь: тропар свята/2 рази/, Сла1ва: и6 нhнэ: тропар свята /1 раз/. Сідальні свята. Полієлей. Величання, болгарський приспів та післяполієлейний сідальний свята, Сла1ва: и6 нhнэ:сідальний той самий.А$нгелскій соб0ръ: не співається. Степенна – 1-й антифон 4-го гласа, T ю4ности моеz2:. Прокімен свята.

ЄвангелієІвана, зач. 42 (Ів.12,28-36).

Після Євангелія священик співає Воскресе1ніе Христо1во ви1дэвше:. 50-й Псалом, звичайні припіви та стихира свята. Канон та катавасія свята. По 3-й пісні: сідальний свята, Сла1ва: и6 нhнэ:сідальний той самий. По 6-й пісні: кондак та ікос свята. На 9-у пісню: замість Вели1читъ з Честнёйшую: співаємо святкові припіви Велича1й:. По 9-й пісні Свz1тъ Гдcъ Бг7ъ на1шъ: не співається, лише: світильний свята /2 рази/,Сла1ва: и6 нhнэ: інший світильний свята. На Хвали1те: 4 стихири свята, Сла1ва: и6 нhнэ:свята. Славосло1віе вели1кое.

Під час великого славослів’я відбувається винесення чесного Хреста з Престола на тетрапод наступним чином:

Під час співання хвалительних стихир священик одягає всі священичі одежі. Коли хори співають велике славослів’я, ієрей виходить Царськими дверима до тетраподу, бере Євангеліє і відносить Його на Престіл. Прийнявши кадильницю, кадить тричі чесний Хрест, віддає кадильницю дияконові і, вклонившись низько, бере чесний Хрест обома руками та, оперши його собі на голові, Хрестом до людей, виходить випереджуваний двома свічконосцями і дияконом, що кадить чесний Хрест, обходить Престіл з правого боку, виходить північними дверима і стає перед Царськими дверима позаду диякона, і там очікує закінчення славослів’я і Трисвятого. По їх закінченні диякон, а якщо його нема, то сам ієрей голосно виголошує: Прему1дрость, про1сти, а народ починає співати тропар Спаси2, Гдcи:. Потім священик і диякон обертаються, йдуть і стають перед тетраподом, обходячи його правою стороною: спочатку свічконосці, за ними диякон з кадильницею, а на кінці – ієрей. Ієрей кладе чесний Хрест на тетрапод і кадить його з чотирьох боків. По співі тропаря і кадженні чесного Хреста ієрей бере Його обома руками і, стоячи перед тетраподом обличчям до сходу, співає поважно і радісно перше прохання єктенії Поми1луй насъ, Бо1же: а потім починає помалу схиляти голову до землі, наскільки можливо. Хор починає співати тихим і смиренним голосом Гдcи, поми11луй /100 разів (але найменше 12 разів)/, в кінці співу Гдcи, поми11луй ієрей випрямившись благословляє Хрестом в сторону сходу, відходить на південний бік тетраподу і, дивлячись на північ, співає друге прохання єктенії і творить піднесення та благословення на зразок першого. Так само робить зі східного боку на захід і з північного на південь, і знову, з західного на схід, співаючи з кожного боку прошення єктенії і творячи піднесення та благословення на зразок першого, а хор після кожного прошення співає Гдcи, поми11луй11: /100 разів (але найменше 12 разів)/. І співається Сла1ва: и6 нhнэ: та кондак Вознесы1йсz:, під час чого ієрей кладе чесний Хрест на тетрапод і по закінченні кондака починає співати Кресту2 твое1му:, що повторює потім народ 2 рази. Всі вклоняються чолом до землі (роблять великий поклін) після кожного відспівування Кресту2 твое1му:. Тепер починають співати хресні стихири Пріиди1те вёрніи:, а ієрей вклоняється, цілує чесний Хрест і, знову вклонившись, стає на своєму місці, чекаючи доки й інші священнослужителі поклоняться і поцілують чесний Хрест. Після цього всі разом з ієреєм вклоняються і входять до святилища. Інші священнодостойники, а після них і люди, підходять і цілують по одному чесний Хрест, вклоняючись перед і після цього. По закінченні хресних стихир диякон, якщо є, а якщо немає, то сам ієрей співає дві звичайні єктенії: Поми1луй на1съ, Бо1же: та Испо1лнимъ: і все інше до кінця, як звичайно на Утрені.

Відпуст великий, свята.

На Божественній Літургії:Антифони та вхідне свята. Тропар свята, Сла1ва: и6 нhнэ: кондак свята. Замість Трисвятого співаємо Кресту2 твое1му:. Прокімен та Алилуя свята.

Тропaрь, глaсъ д7:

Спаси2, Го1споди, лю1ди Тво‰, / и3 благослови2 достоsніе ТвоE, / побBды благовёрнымъ лю1демъ на сопроти6вныz дaруz, / и3 Тво‰ сохранsz Крест0мъ Твои1мъ лю1ди.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Вознесhйсz на Кре1стъ в0лею, / тезоимени1тому твоемY н0вому жи1тельству, / щедрHты Тво‰ дaруй, ХристE Бо1же, / возвесели2 си1лою Твоeю люде1й Твоёхъ, / побBды даS и4мъ на супостaты, / пос0біе и3мyщымъ ТвоE nрyжіе ми1ра, / непобэди1мую побёду.

Апостолдо Корінтян, зач. 125 (І Кр. 1,18-24).

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 1, 18-24.

18. Браття, слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо:

Знищу мудрість мудрих,
і розум розумних зведу нінащо.

20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, 23. ми проповідуємо Христа розп'ятого – ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. але для тих, що покликані – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу силу і Божу мудрість.

ЄвангелієІвана, зач.60 (Ів.19,6-11.13-20.25-28.30-35).

Євангеліє від Йоана 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.

В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи:

6. Візьми і розпни його!

Каже їм Пилат:

– Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому.

7. Юдеї йому відповіли:

– У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим.

8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові:

– Звідкіля ти?

Ісус не дав йому одвіту.

10. Каже йому Пилат:

– Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп'яти тебе?

11. Відповів Ісус:

– Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх.

13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв:

– Ось цар ваш.

15. Ті закричали:

– Геть! Геть із ним! Розпни його!

Пилат каже їм:

– Царя вашого розп'яти?

Первосвященики відповіли:

– Нема у нас царя, крім кесаря!

16. І видав його їм на розп'яття.

17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп'яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп'ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.

25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:

– Жено, ось син твій.

27. Потім каже до учня:

– Ось мати твоя.

І від тієї хвилини учень узяв її до себе.

28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив:

– Жажду.

30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав:

– Совершилось.

І схиливши голову, віддав духа.

31. Тому що то була п'ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп'яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода.

35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.

Замість Дост0йно: співаємо Велича1й душе2 моz2 пречестны1й: та 9-й ірмос канону Та1инъ є6си2 Богоро1дице:. Причасний свята. Відпуст найменший, свята.

Після Божественної Літургії слідує Мирування.

Свzта1гw великому1ченика Ніки1ты.

На великій Вечірні:На Гдcи, воззва1хъ: стихири на 6: 3 стихири свята та 3 стихири велмч. Микити,Сла1ва:велмч. Микити, И# нhнэ:свята. Вхід (з огляду на великий прокімен).Великий Прокімен гл. 7-йБо1гъ на1шъ на небеси2:На стиховні: стихири свята, Сла1ва:велмч. Микити, И# нhнэ:свята. Після Нhнэ tпуща1еши: тропар велмч. Микити, Сла1ва: и3 нhнэ: тропар свята. Відпуст великий, свята з поминанням святого.

На Божественній Літургії:Псалми зображальні та Блаже1ни: /або Антифони свята як у попразденство/. На малому вході співаємо: Пріиди1те поклони1мсz и6 припаде1мъ ко Хрcту, спаси1 ны, Сн7е бж7ій, пло1тію распны1йсz на Крестэ2, пою1щыz Ти2: Аллилу1іа, аллилу1іа, аллилу1іа. Тропар свята, Сла1ва: и6 нhнэ: кондак свята. Замість Трисвятого співаємо Кресту2 твое1му:. Прокімен та Алилуя свята.

Апостол до Ефесян, зач.219 (Еф.1,22-2,3).

Послання Апостола Павла до Ефесян 1, 22 - 2, 3.

22. Браття, Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа усе підкорив йому під ноги й поставив його вище над усе, як голову Церкви, 23. яка є його тілом, повнота того, що виповнює все у всьому.

1. І ви були мертві вашими провинами й гріхами, 2. в яких ви колись за звичаєм цього світу жили, за владою князя повітря, духа, що діє тепер у синах непослуху. 3. Між ними й ми всі колись жили в наших похотях тілесних, виконуючи примхи тіла і природних нахилів, і ми були з природи дітьми гніву, як і інші.

Євангеліє Марка, зач.48 (Мр.10,46-52).

Євангеліє від Марка 10, 46-52.

46. Того часу, як Ісус виходив з Єрихону, син Тимея – Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він, кажучи:

– Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

48. Багато хто сварив його, щоб мовчав, та він кричав ще більше:

– Сину Давидів, змилуйся надо мною!

49. Ісус спинивсь і каже:

– Покличте його!

Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього:

– Бадьорися! Устань, він кличе тебе.

50. Тоді він, скинувши верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51. Ісус, звернувшись до нього, каже:

– Що хочеш, щоб я зробив тобі?

Сліпий йому каже:

– Учителю мій – щоб я прозрів!

52. Сказав Ісус до нього:

– Іди, віра твоя спасла тебе.

І негайно прозрів той, і пішов дорогою за ним.

Замість Дост0йно: співаємо Велича1й душе2 моz2 пречестны1й: та 9-й ірмос канону Та1инъ є6си2 Богоро1дице:. Причасний свята. Відпуст найменший, свята з поминанням святого.

Свzты1z великому1ченицы Е#vфи1міи всехва1льныz.

На Божественній Літургії: Все так само як 28/15 вересня, лише:

Апостол до Ефесян, зач.222 (Еф.2,19-3,7). 

Послання Апостола Павла до Ефесян 2, 19 - 3, 7.

19. Браття, ви не чужинці більше і не приходні, але співгромадяни святих і домашні Божі, 20. збудовані на підвалині апостолів і пророків, а наріжним каменем – самим Ісус-Христом. 21. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте у святий храм у Господі; 22. на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі.

1. Ось чому я, Павло, в'язень Христа Ісуса за вас, поган... 2. Ви, гадаю, чули про служіння Божої ласки, яке він дав мені для вас, 3. тобто що він дав мені в об'явленні знати тайну, як я вище описав вам коротко. 4. Коли це прочитаєте, зможете збагнути, як я розумію Христову тайну. 5. Вона бо у минулих поколіннях не була відкрита синам людським, як тепер Духом відкрита святим апостолам і його пророкам, 6. тобто що погани мають доступ до такого самого насліддя і що вони члени того самого тіла, і що мають участь у тій самій обітниці в Христі Ісусі через євангеліє. 7. Я став його слугою за даром благодаті, якою Бог наділив мене діянням своєї сили.

Євангеліє Марка, зач.50 (Мр.11,11-23).

Євангеліє від Марка 11, 11-23.

11. В той час увійшов Ісус у Єрусалим, у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію.

12. На другий день, коли вони виходили з Витанії, зголоднів він. 13. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не найде чого на ній, та підійшовши до неї, окрім листя не найшов нічого, бо ще не була пора смоков. 14. І звернувшись до смоковниці, промовив:

– Нехай ніхто повіки не їсть плоду з тебе!

Учні його чули це.

15. Приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус став виганяти тих, що продавали й купували в храмі; він перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, 16. і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. 17. Навчав він їх і казав їм:

– Хіба не написано: дім мій домом молитви назветься для всіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!

18. Почули це первосвященики й книжники й шукали, як би його погубити, але боялися його, бо ввесь народ дивувався його науці. 19. А як настав вечір, він вийшов за місто.

20. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. 21. Тоді Петро, згадавши, каже йому:

– Учителю, дивися, смоковниця, що прокляв єси, усохла.

22. Ісус у відповідь сказав їм:

– Майте віру в Бога. 23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так.

Тропaрь великому1ченицы, глaсъ д7:

Ѓгница твоS, Їису1се, Е#vфи1міа / зовeтъ вeліимъ глaсомъ: / ТебE, женишE м0й, люблю2, / и3 ТебE и4щущи страдaльчествую, / и3 сраспинaюсz, и3 спогребaюсz крещeнію ТвоемY, / и3 страждY Тебє2 рaди, / ћкw да ца1рствую въ Тебэ2, / и3 ўмирaю за ТS, / да и3 живY съ Тоб0ю: / но ћкw жeртву непор0чную пріими1 мz съ люб0вію пожeршуюсz Тебэ2. / ТоS моли1твами, ћкw ми1лостивъ, / спаси2 дyшы нaшz.

Кондaкъ великому1ченицы, глaсъ д7:

Во страдaльчествэ твоeмъ д0брэ подвизaласz є3си2, / и3 по смeрти ны2 њсвzщaеши чудeсъ точeньми, всехвaльнаz. / Тёмже твоE ўспeніе свzт0е поeмъ, / вёрою притекaюще въ боже1ственный хрaмъ тв0й, / да и3збaвимсz недyгwвъ душeвныхъ, / и3 чудeсъ благодaть почерпeмъ.

Свzты1z му1ченицы Софi1и, и3 тре1хъ є6z2 дще1рей: Вёры, Наде1жды и3 Любве2.

На Божественній Літургії: Все так само як 28/15 вересня, лише:

Апостол до Ефесян, зач.223 (Еф.3,8-21).

Послання Апостола Павла до Ефесян 3, 8-21.

8. Браття, мені, найпослідущому з усіх святих, була дана ця благодать: благовістити поганам незбагненне багатство Христа 9. і навчити всіх про здійснення тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який сотворив усе; 10. щоб об'явилася тепер началам і властям небесним через Церкву безконечна мудрість Божа, 11. згідно з відвічною постановою, що Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім, 12. в якому маємо сміливість і повний надії доступ через віру в нього. 13. Тому благаю вас не падати духом у моїх стражданнях, які терплю за вас, бо вони ваша слава.

14. Ось чому я згинаю мої коліна перед Отцем, 15. від якого бере ім'я всяке отцівство на небі й на землі, 16. щоб він дав вам за багатством своєї слави скріпитись у силі через його Духа, для зросту внутрішньої людини, 17. і щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, і ви закорінені й утверджені у любові, 18. могли зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина, 19. і пізнати любов Христову, що вища над усяке уявлення, і, таким чином, сповнились усякою Божою повнотою.

20. Тому ж, хто може зробити багато більше, ніж те, чого ми просимо або що ми розуміємо за діючою в нас силою, 21. йому слава в Церкві та у Христі Ісусі по всі роди на віки віків. Амінь.

Євангеліє Марка, зач.51 (Мр.11,23-26).

Євангеліє від Марка 11, 23-26.

Сказав Господь своїм учням:

23. Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так. 24. Тому й кажу вам: усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так. 25. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте що проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який на небі, простив вам провини ваші. 26. Коли ж ви не простите, і Отець ваш, що на небі, не простить провин ваших.

Тропaрь му1ченицъ, глaсъ д7:

Торжеству1етъ Це1рковь перворо1дныхъ и3 свесели1тсz, / пріе1млz ма1терь w3 ча1дэхъ веселzщуюсz, / я4же бо, я4кw му1дрости тезоимени1таz, / тро1йственнымъ богосло1вскимъ добрбодётелємъ равночи1сленныz породи2, / ты6z съ му1дрыми дёвами зри1тъ / ўневэсти1вшыzсz жениху2 Бо1гу и3 Сло1ву: / съ не1ю и3 мы2 духо1внэ въ па1мzти и4хъ свесели1мсz, глаго1люще: / Тро1ицы побw1рницы, Вёро, Любве2 и Наде1ждо, / въ вёрэ, любви2 и6 наде1ждэ ўтвержда1йте на1съ.

Кондaкъ му1ченицъ, глaсъ а7:

Софjи честнhz свzщeннэйшыz вBтви, / Вэ1ра и3 Надeжда и3 Любо1вь показaвшесz, / мyдрость nбуи1ша є4ллинскую благодaтію, / и3 пострадaвше, и3 побэдонHсицы kви1вшесz, / вэнцeмъ нетлённымъ t всёхъ Владhки / ХристA ўвzз0шасz.