Парафія Святих Верховних апостолів Петра і Павла с. Туриця

Село Туриця до 1945 року називалося Велика Туриця. У 1751 р. згадують дерев’яну церкву Святого Петра і Павла з двома дзвонами, забезпечена всіма образами у Великій Туриці (нині Туриця), новозбудована і ще не освячена дерев’яна церква Святого Дмитра в Малій Туриці (нині Турички) і ще одна дерев’яна церква Святого Михайла (можливо, йдеться про церкву в сусідніх Лумшорах).

Теперішня церква, передана православним Московського патріархату, з приходом Радянської влади на Закарпаття, є стрункою мурованою базилікою. Селяни згадують, що камінь на церкву брали з річки Туриці, а будували її 12 років. У кінці XIX ст. інтер’єр церкви розмалював Ф. Видра. У церкві збережено стародавній іконостас, на зворотному боці якого записано головні події стосовно обладнання храму.

14 липня 1946 р. під час Служби Божої в Ужгородському кафедральному соборі єпископ Мукачівської Греко-католицької єпархії Теодор Ромжа рукоположив на священика 14 богословів, серед них був і Гафич Стефан. Після висвячення був призначений парохом в с. Вільшинки, де проводив душпастирську роботу до початку 1949 р., коли тодішня тоталітарна влада розпочала планомірний наступ на Греко-Католицьку Церкву, примушуючи її священиків “добровільно возз’єднуватися” з російським православ’ям. 18 квітня 1949 року судова колегія Закарпатського обласного суду засудила о. Стефана Гафича на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Після повернення з таборів ГУЛАГу активно включається в підпільну душпастирську роботу, хоч проводити священичу діяльність йому було заборонено і тим більше, що знаходився під пильним наглядом репресивних органів влади, обслуговує греко-католицьких вірників в м. Ужгород і за потребою — в найвіддаленіших селах Мукачівської єпархії. Він у ті страшні часи переслідувань сміливо визнавав свою прадідну греко-католицьку віру, добивався її легалізації та реабілітації. У часи підпілля до 1991 року вірники греко-католицької церкви села Туриця сповідалися, проводили Богослужіння по хатам. Підпільно провадили душпастирську роботу серед вірників у селі Туриця священики Стефан Гафич, Юрій Федака, Павло Сокол, отець Михайло із Мукачева. Після легалізації Греко-Католицької Церкви в листопаді 1989 року отець Стефан бере активну участь у відновленні греко-католицьких громад. Уже у 1991 році з липня місяця проводились Богослужіння у селі Туриця греко-католиками на чолі з отцем Стефаном Гафичем та отцем Юрієм Федакою. Нажаль, з того часу і по 2000 рік доводилось молитися біля цвинтаря на подвір’ї церкви у центрі села, оскільки церкву у селі Туриця не повернули відновленій греко-католицькій громаді. З 2000 року громада орендує частину приміщення старої греко-католицької парафіяльної школи. Виникла потреба у побудові нового храму, 11 листопада 2012 року було освячено наріжний камінь Церкви Святого Петра і Павла в селі Туриця делегованим владикою Міланом архідеканом Ужанським Володимиром Ковтиком. Спільними зусиллями громади, майстрів та меценатів побудовано новий храм. 27 грудня 2015 року, у Неділю Святих Праотців, Преосвященний владика Мілан освятив новий храм Верховних апостолів Петра і Павла у с. Туриця Перечинського деканату. Після Служби Божої владика подякував усім жертводавцям, а особливо усім, які молитовно підтримували будівництво та зберегли вірність Католицькій Церкві. З березня 2010 року парафією опікується отець Василь Савчур. При парафії діє недільна школа, проводиться катехизація та підготовка дітей до Першої Сповіді та Першого Урочистого Причастя. Діє спільнота «Матері в молитві».

[ngg src="galleries" ids="60" display="basic_thumbnail"]

Перечинський р-н, с. Туриця

неділя і свята

будні (вівторок, четвер)

перша п’ятниця місяця

Сотрудники парафії:

Настоятель парафії Святих Верховних апостолів Петра і Павла с.Туриця прот. Василь Савчур