Архієрейська Служба Божа. Освячення вай

25 квітня, у Квітну Недію, Преосвященний Владика Ніл, відслужив Архиєрейську Службу Божу в Хресто-Воздвиженському Кафедральному Соборі м. Ужгород. Йому співслужили митр. прот. Іоанн Тидір, настоятель Собору, прот. Мирослав Русин і прот. Франческо Андольфатто. Після Служби Божої, владика освятив ваі для всіх прихожан. У своєму архипастирському слові владика сказав: Вступаємо в такий найпрекрасніший час церковного року, власне в п'ятницю ми закінчили святу чотиридесятницю , бо вже  з п'ятниці після вечірньої, ми вступаємо в тріоду (в книгу пісень, стихир), яка називається Тріода Цвітна, і сюди входить теж і Пасха. І ця субота, яку ми мали вчора називається Лазарева,  і сьогодні ми чули в Євангелії від Івана як Господь наш 6 днів перед Пасхою прийшов до Витанії, де підняв із мертвих свого приятеля Лазара, який важко захворів і його тіло було 4 дні вже в гробі, і на четвертий день Господь до нього прийшов і підняв його із мертвих, молячись до небесного Отця :" Отче, Ти завжди мене вислуховував, не заради себе, а заради цих людей, я прошу Тебе, вислухай мене тепер.." і крикнув Лазарю , щоб той вийшов. І ось кажуть , що це воскресіння Лазаря зробило велике заворушення . У Витанії де жила Марія , Марта і Лазар це була родина, яка часто приймала Господа, Ісус любив там гостювати, відпочивати, бо почувався там дуже затишно. Витанія була недалеко від Єрусалиму, і по цілому Єрусалиму понеслась чутка, що цей проповідник, великий цілитель, якого багато людей вважають за Месію він підняв мертвого чотириденного. Це було щось неймовірне і надзвичайне. І коли Ісус іде до Єрусалиму його вітає народ, вітають діти, як колись вітали великого переможця , месіанського царя пророка Давида, про якого ми знаємо , що він написав ті чудові псалми, які ми зараз співаємо на Літургії. І ось, коли Ісуса так величаво зустрічає той народ, це не можуть не чути ті ,які йому заздрять, хто його не приймає як Месію ті  первосвященики з  книжниками , і вони кажуть : " Чуєш, як вони кричать, вони тебе вітають як Месію, скажи їм, щоб вони замовкли". Ісус відповів їм : " Якщо вони замовкнуть, то каміння буде кричати". У цій поведінці Ісуса Христа відбувається дуже цікава річ, бо до цього часу , роблячи чудеса,  Ісус забороняє розголошувати славу про нього, він не хоче, щоб люди проголошували його своїм царем. Але в Квітну неділю він в'їжджає до Єрусалиму як Давид, дуже торжественно. Чому? То пророцтво Захарія, що Месія увійде до міста, до славного Єрусалиму на осляткові, так як то робив Давид і макавейські переможці. Але є ще одне важливе пророцтво, яке буде в центрі нашої уваги весь Страсний тиждень, і це є 53 глава пророка Ісаї. Цей пророк показує Спасителя дуже ясно і чітко, він показує, що Христос бере на себе наші провини, наші гріхи. Ісая показує Спасителя у предивний спосіб, як Боже Ягня. Пам'ятаємо, коли Іван Хреститель над Йорданом зустрів Ісуса назве його Агнцем Божим, що бере гріхи світу. Іван продовжить те, що говорив Ісая: "Його поведуть на заріз, як ягня. І як вівця він перед своїми обстригачами не відкривав своїх уст ". Тобто в тому смиренні ягнята, ми бачимо смирення Спасителя. І ця Квітна неділя є ще тим прекрасна, бо сім'ї, які приходили до Єрусалиму приносили з собою ягнятко, щоб потім  у Велику п'ятницю принести його в жертву. Це була Пасха Старого завіту, це був знак того, що Господь врятував їх від фараона і страшного рабства. Те ягнятко було знаком спасіння для ізраїльського народу. А Ісус, коли входить в Єрусалим не має ягняти, бо він сам є тим ягнятком, про яке каже пророк Ісая, Іван Хреститель і про яке давно казав великий Батько віри, Великий Авраам. І коли Ісус входить до Єрусалиму, то здійснюються ті слова  Авраама, що Батько подбає про своє ягня, яке бере на себе гріхи всіх людей без винятку. Тому Церква сьогодні наповнює нас радісним співом : "Бо Ти пасхальний ягнятку є тут" - це Ісус Христос, який бере твої гріхи, щоб винести їх аж на хрест. У шостому часі , який ми зараз молимося, є дуже гарні слова  : " Він розірвав розписку твоїх гріхів" . Ті всі гріхи твої , які демон записував, Ісус взяв і розірвав на хресті, твої гріхи є пробачені, бо Божий Агнець приніс себе в жертву. Але є ще такий цікавий момент, який розповідають ізраїльські равини, що Ісак, якого Авраам ніс, щоб принести у жертву, сказав своєму батькові : "Тату, зв'яжи мене дуже сильно, щоб я не пручався". Лиш те ягнятко було достойне, щоб його принесли в жертву, яке було смиренне і лагідне. Те саме ми бачимо в Ісусі Христі, що він виконує Волю Отця у великому смиренні. Навіть умираючи на хресті, Ісус просить Небесного Отця простити їм, бо ті люди не знають, що роблять, їхній розум є затемнений. І це є знаком для нас, бо кожен з нас, як учень Христа, теж покликаний стати ягнятком. Ми хочемо бути левами, переможцями, щоб нас всі хвалили, але Ісус каже, щоб ми вчились від Нього, бо Він є лагідний і смиренний серцем. Ми маємо вчитися приймати удари, благословляти ворога, нести мир, там де є неспокій, пробачати коли нас б'ють чи зневажають, бо це християнство, коли не ми живемо, а живе у нас Христос. Ісус у собі поєднав ці дві великі риси: з одного боку Боже ягнятко, але з іншого боку - лев із покоління Юди. Іван ТЕРНИНКО, семінарист [ngg src="galleries" ids="624" display="basic_thumbnail" thumbnail_crop="0"]