Перша згадка про Білки належить до 1338 р., а назва походить від однойменної річки.
Очевидно, кілька століть тому в Білках було багато римо-католиків і вони мали свій храм, що занепав у час Реформації. Чисельною мала бути і руська громада, оскільки до Білок належали два монасти-pi: «Archimandria Sanctae Crucis de Bilke», що стояв на горі Городище між селами Імстичево і Луково, та «Archimandria Beata Virgo Mariae de Komorod» на так званому Телячому цвинтарі, а ще давніше це місце звалося Комариним полем.
У 1692 р. згадують дві церкви. У 1748 р. в селі були дві дерев'яні церкви: верхня - Вознесіння Господнього, нижня - Пресвятої Богородиці. Філії були в селах Осій та Дубрівка. У 1797 р. була лише одна дерев'яна церква, а також дерев'яна фара, вкрита соломою. Наприкінці Х ст. на тих місцях, де колись були дерев'яні церкви, стояли дві каплиці: верхня присвячена Вознесінню Господньому, нижня - Успінню Пресвятої Богородиці.
Теперішня церква - це велика мурована базиліка з бароковою вежею над входом, зміцненою двома контрфорсами. Табличка на фасаді повідомляє, що церкву споруджено з 1797 до 1822 р. за священника В. Романця та куратора С. Андрашка. Відомо, що інтер'єр розмалював знаний художник Фердинанд Видра, а куратор Михайло Копинець твердить, що на стелі є дата «1865» і підпис художника Іоана Вайріха, який працював з Ф. Видрою в селах Горбок та Мала Розтока. Образ у північно-східній частині має напис: «В память Миханла Уйгелья д вывшего Пароха Білецкго, Его Позоставшейся Вдовицы Гжи Юліанны Алмашневой иждивеніємь». У липні 1939 р. навколо церковного подвір'я вимуровано огорожу. У 1948 р. церкву закрили, 9 січня 1953 р. зняли з реєстрації діючих храмів і планували знести, але споруду вдалося перетворити на музей атеїзму і таким чином врятувати. Церкву повернуто греко-католикам у 1989 р. Громаду очолив подвижник віри, світла і мудра людина о. Павло Мадяр, ЧСВВ.
Після ліквідації Греко-католицької церкви в 1949 р. багато свя-щенників продовжували свою діяльність підпільно. Серед них був і парох села Білки Петро Орос.
Уночі 28 червня 1953 р. його застрелив міліціонер, коли він ішов сповідати хворого. Останки мученика виявили аж у 1992 р. і перенес-ли їх у муровану каплицю біля церкви. Інший білківський священ-ник, Іван Попович був у концтаборі з 1946 до 1953 р.
с.Білки, вул.Лермонтова, 1
Неділя
Утреня - 8.30 к.ч.
Служба Божа - 10.00 к.ч.
Будні
Служба Божа - 8.00 к.ч.
Субота
Вечірня - 17.00 к.ч.
Сотрудники парафії:
Парох собору Успіння Пресвятої Богородиці - став.прот.Віталій Шелемба
Сотрудник собору Успіння Пресвятої Богородиці - о.Михайло Попович