ЕГРЕШІ Олександр
Парох церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) в с. Паладь-Комарівці (в 1946 р. перейменовано в с. Комарівці) Ужгородського р-ну.
Народився 8 березня 1892 р. в сім'ї греко-католицького священика Омеляна Егреші і Корнелії Грибовської в с. Заднє (в 1960 р. перейменовано в с. Приборжавське) Іршавського р-ну. Здобувши середню освіту в Шарошпотоцькій гімназії (Угорщина), продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії.
27 березня 1921р. в Ужгородському кафедральному храмі був висвячений на священика єпископом Мукачівської Греко-Католицької єпархії Антоном Паппом. Після рукоположення в 1921—1922 рр. виконує душпастирську роботу як помічний священик у Хусті; в 1922—1925 рр. був парохом у с. Пузняківці Мукачівського р-ну, в 1926—1938 рр. — парох у с. Гливичі (тепер Словаччина), в 1938—1942 рр. був парохом у с. Ярок Ужгородського р-ну, а з 1942 по 1949 рр. — в с. Комарівці. Визнаючи його віддану й плідну душпастирську роботу, єпископ Олександр Стойка нагороджує в 1937 р. о. Олександра титулом почесного намісника (декана).
На початку 1949 р., коли розпочалася кампанія по ліквідації Греко-Католицької Церкви, органи місцевої влади при активній підтримці співробітників КДБ пробують схилити його до переходу на російське православ'я. Коли це не вдалося, о. Олександр і його сім'я були виселені з парохіяльного будинку, два молодші брати, Іван та Георгій, вже були заарештовані, але і після цього він не змінив свого рішення. Тоді працівники КДБ заарештовують о. Олександра в смт. Середнє, а Закарпатський обласний суд 26 травня 1950 р. засуджує його на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Побувавши у відомих тюрмах-розподільниках м. Львова і Києва, він був вивезений у табори ГУЛАГу Казахстану. В таборі Чурбай-Нура його безкоштовна праця використовувалася на будівництві різних промислових об'єктів.
З місць позбавлення волі повернувся додому інвалідом 9 серпня 1956 р. Отець Олександр Егреші проживав у м. Ужгород, і 3 вересня 1959 р. на 68-му році життя й 39-му році свого душпастирства помер.
Згідно ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Олександр Егреші реабілітований 12 жовтня 1991 р. Прокуратурою України.
Дружина о. Олександра Егреші, Олена Рошкович, народилася 18 березня 1894 р. у сім'ї греко-католицького священика о. Емануїла Рошковича й Марії Бокшай в м. Ужгород.3 березня 1921 року вийшла заміж за богослова і майбутнього священика Олександра Егреші. Померла в Ужгороді 3 червня 1942 р. в результаті інфаркту серцевого м'яза.