Слово дня

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/пророка Іллі __qc.mp3[/audio]

Проживаючи життя ми схильні формувати якісь установки, якісь своєрідні «правила життя», за якими всі мають жити. Уривок сьогоднішнього Євангеліє показує нам, що через такі упередження, «правила», земляки Ісуса не побачили в Ньому месію, Спасителя світу. Закон, який вони сформували в своєму серці не дав можливості відчути що перед ними Бог. Так само ми, через такі упередження і своєрідні «правила» часто не помічаємо Ісуса в нашій буденності, в наших ближніх, і виганяємо його з нашого життя. Просім Господа сили, щоб ми пізнавали його через різні ситуації та в наших ближніх.

о. Станіслав Федак

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Четвер 10 тижня по ЗСД__ya.mp3[/audio]

Апостол Павло пише Коринтянам про Бога, наголошуючи що Він є утіхою для нас, і щоб ми утіху котру отримали несли іншим, і їх утішали. В цих словах проглядається місія яку на нас християн покладено, нести утіху тим, і в ті місця, де є потреба. В Євангелії Христос продовжує й каже про плоди, тобто виконуючи свою місію, ми будемо приносити плоди, і по цим плодам можна буде оцінити чи ми апостоли утіхи чи апостоли ненависті. Чи ми приносимо Царство Боже іншим вже тут на землі, чи ми приносимо пекло ненависті не прийняття. Розпізнаваймо, де я сьогодні, яку місію я виконую, і не біймося бути апостолами утіхи, адже ми цього потребуємо так само як й інші люди.

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Середа 10 тижня по ЗСД__8h.mp3[/audio]

Сучасний світ спонукає нас все висвітлювати, і дуже часто люди у соціальних мережах представляють речі бажані, а не дійсні. Часто за картинкою «згоди», ховається багато бунту і не прийняття. Щось подібне ми бачимо у першому сині, який не може сказати «ні», і це ознака страху, не зрілості і поганих стосунків. На противагу у другому сині ми бачимо зрілу особу, яка відчуває себе гідною і люблячою, особу що є прийнятою, і не боїться робити вибір, адже це те що зарезервовано за нею. Зрілість другого сина дозволяє йому побачити батька який не осуджує його за відмову, а продовжує любити, і це змінює рішення сина. Адже коли зустрічаються дві вільні волі, то там починається чудо. Де я себе сьогодні бачу, який я син із цих двох, адже батько є незмінний у своїй любові!

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/вівторок 10 тижня по ЗСД__wv.mp3[/audio]

Первосвященники і старші народу не відповідали Ісусу, тому що боялися народу, боялися Спасителя, боялися влади, боялись втратити авторитет. Страх їх обмежував так сильно, що вчителі Ізраїлю боялися говорити те,  що було в них на серці. Німі і скуті моральні авторитети… На противагу Христос, яким керує не страх а любов, відчуває себе на стільки вільним і прийнятим, що іноді не потребує навіть переконувати когось. І нас Бог хоче бачити вільними і люблячими дітьми, щоб наше життя не перетворювалось на вічний страх і переживання, а щоб ми були ВІЛЬНІ, вільні у любові яку приймаємо і даруємо!

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Понеділок 10 по ЗСД__rf.mp3[/audio]

Сьогодні апостол Павло дуже твердо каже, що якщо моя надія і віра в Христа обмежується моєю реальністю, і я не дивлюся на Спасителя з перспективи вічності, то я найнещасливіший з людей. Якщо моя віра і надія правильно будуються на Христі, то різні випробування і труднощі які я маю на протязі життя, не стають для мене фатальними, адже з Христом не можливо програти. Навіть коли зустрічаюся із смертю, то з Христом це тільки початок. Тому ми християни є повні радості і надії, яку нам приносить Спаситель, адже ми маємо не тільки теперішнє але і майбутнє, і віру в Бога, що є любов, яку ніхто від нас не може забрати! 

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/неділя 9 по ЗСД__y1.mp3[/audio]

Важливим є той факт, що Ісус відходить молитися на самоту. Учні відпливають але їх застає буря. Плаваючи по життєвому морі, ми час від часу зустрічаємося з бурями. І якою є наша реакція? Реакція апостолів – страх. Кожна кризова ситуація, може викликати всередині в нас страх. Але приходить Ісус і говорить кожному з нас: Будь спокійний – не бійся. Такий мир, тобто відсутність страху є плодом молитви, плодом перебування з Ісусом. Скільки часу приділяю особистій молитві?

о. Станіслав Федак

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/П'ятниця 9 тижня по ЗСД__wu.mp3[/audio]

Кожен із нас, християн, є Храмом Бога Живого. Господь сьогодні постає перед нами як ревний захисник Дому Отця. Часто під час молитви ми розсіяні, «продаємо, купуємо», і таким чином стаємо печерою розбійників, всередині нас не храм а «базар». Ісус входить до нашого серця через Пресвяту Тайну Євхаристії, тому підготуймо Йому достойне місце.

о. Станіслав Федак

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/ЧЕТВЕР 8 ТИЖНЯ ПО ЗСД__hr.mp3[/audio]

Людська природа зранена первородним гріхом спонукає нас робити все для себе. Ми хочемо, щоб все і всі служили нам. Навіть бажання влади, побудоване на тому, щоб мати більші можливості де можуть нам послужити. Ісус застерігає нас від такого мислення, говорячи: «Син чоловічий прийшов не щоб йому служили, але щоб служити». Тому погляньмо на своє життя, на свої можливості, на «владу» яку нам Господь дав у руки, і використовуймо це, щоб послужити іншим. Чим більша влада – тим більше можливості послужити.

о. Станіслав Федак

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Середа 9 тижня по ЗСД__bj.mp3[/audio]

Слухаючи сьогоднішню притчу, можемо зрозуміти на чому побудоване Царство небесне, і яким є наш Небесний Отець. Проживаючи своє життя, людина схильна вибудовувати собі систему нагород, яка базується на людській справедливості, і думає, що ці «правила гри» продовжаться також у вічності. Але людська справедливість немає нічого спільного з Божою справедливістю. Боже Царство побудовано на милосерді і любові, яку маємо отримувати як дар. Тому через сьогоднішню притчу відкриваймо обличчя справжнього Бога, який є Богом Любові, Справедливості і Милосердя.

о. Станіслав Федак

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Вівторок 9 тижня по ЗСД__b3.mp3[/audio]

Скільки разів маю простити? - запитує апостол Петро, і часто ми можемо запитувати так себе, скільки можна прощати? Бог у своїй доброті постійно прощає нам, коли ми приходимо просити прощення, і це дає нам життя. Тому Ісус заохочує нас робити так само стосовно наших ближніх, прощати, щоб гнів та ненависть не знищила нас зсередини. Накопичення гніву та образ не лишає місця Святому Духови у нашому серці. Прощення інших можливе тоді, коли приходить усвідомлення що тобі прощено. Тому пам’ятаймо як багато нам прощено, щоб легко прощати.

о. Станіслав Федак

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/понеділок 9 тижняя По ЗСД__bk.mp3[/audio]

В кожному з нас всередині є бажання стати великим. Але в чому полягає велич людини? Світ пропонує своє розуміння величі, яке полягає у силі, владі, грошах, успіхові, незалежності. Але не така логіка Бога. Ісус говорить що велич у применшенні, хто стане малим як дитина, той буде найбільшим. Що означає бути як дитина? Дитина повністю залежна від своїх батьків і у всьому їм довіряє. До такого способу життя нас закликає Христос.

о. Станіслав Федак

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Неділя 8 по ЗСД__hz.mp3[/audio]

Це чудо є духовним уроком для всіх тих, хто хоче йти за Христом. Господь закликає нас не відвертатися від тих, хто потребує не лише фізичної їжі, але й любові, співчуття, підтримки та милосердя. Він спонукає нас ділитися всім, що маємо: часом, талантами, ресурсами, добротою. Повна довіра до Божого слова і готовність віддати все, що маємо, уможливлює чудо з боку Бога. Коли ми робимо крок віри, ми стаємо свідками приходу Божого Царства в силі. Ісус не лише насичує фізично, але як Воскреслий Господь обіцяє бути вічним джерелом життя для тих, хто вірує в Нього.