Слово дня

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/середа 8 тижня по ЗСД__pn.mp3[/audio]

Ісус закликає учнів зректися себе, взяти свій хрест і йти за Ним. Це означає відмовитися від власних планів заради Божого задуму, дивитися на світ Божими очима і співчувати стражденним. Петро, люблячи Ісуса, все ж хотів пристосувати Його план до своїх уявлень. Це відображає поширену сьогодні тенденцію. Важкий шлях Месії демонструє Божу вірність плану спасіння, незмінну любов і щедрість, попри людські гріхи та невдячність. Бог не змінює Свого наміру дарувати щастя людям, але поважає нашу свободу вибору. Христові страждання та воскресіння підкреслюють серйозність питань нашого майбутнього, а Божа терпеливість дає нам шанси для переосмислення життя.

о. Михайло Джіджіна

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/вівторок 8 по ЗСД__lq.mp3[/audio]

Ісус двічі застерігає від "закваски" фарисеїв і садукеїв. Ці впливові релігійні групи, попри відмінності, були переконані у своєму розумінні Бога, що заважало їм сприймати вчення Христа. Сьогодні "не бути фарисеєм" означає уникати лицемірства. Ісус закликає нас бути щирими - "гарячими або холодними", але не "теплими". Це означає бути відвертими з Богом: дякувати в радості і визнавати труднощі в скрутні часи. Головне послання - відмовитися від лицемірства і жити правдиво перед Богом. Нам не слід боятися бути щирими, адже Божа любов не залежить від нашої досконалості чи недоліків. Господь закликає нас бути справжніми, не ховаючись за маскою удаваної праведності.

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/понеділок 8 по ЗСД__uz.mp3[/audio]

Ісус, завершуючи своє служіння в Галилеї, стикається з духовною сліпотою релігійних лідерів фарисеїв і садукеїв, яку порівнює з невірністю предків, описаною у Второзаконні. Відмовляючись дати їм знамення, крім "знаку Йони", Він пророкує про свою смерть і воскресіння - остаточне знамення для невіруючих. Попри людську невірність, Бог залишається вірним своєму плану спасіння, реалізуючи його через хрест і воскресіння Христа. Бог запрошує нас і сьогодні до Божої любові і закликає відповісти на неї.
Бог говорить до нас постійно, але ми часто не помічаємо цього, шукаючи незвичайних знаків. Як за часів Христа, ми очікуємо чогось особливого, замість того щоб бачити Бога у повсякденні. Часто лише кризи змушують нас переосмислити життя. Варто навчитися помічати Божі знаки у буденності, адже кожна мить життя – прояв Божої любові.

о. Михайло Джіджіна

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/недіділя 7 по ЗСД__mx.mp3[/audio]

Євангеліє від Івана закінчується цікавим ствердженням: «Коли б написати про все, що зробив Ісус, то ввесь світ не вмістив би написаних книг» (Ів. 21,35 б). Зрештою, навіть описаних подій достатньо, щоб переконатися, що Христос робив багато чудес: «Сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, а бідним проповідується Євангеліє» (Мт. 11,15). Однак останній вірш сьогоднішнього читання показує нам через просту послідовність слів справжнє значення всіх цих чудес та зцілень – вони є знаками, які підтверджують для людей достовірність Його навчання та проповіді Царства, яку проголошує Ісус. Зрештою, для людини, що має закрите та тверде серце, як фарисеї в сьогоднішньому читанні, навіть найбільше і нечуване чудо не допомагає пережити зустріч із Сином Божим, який стоїть просто перед ними. Наскільки чуйне сьогодні моє серце на знаки присутності Бога в моєму житті?

о. Олександр Андрусяк

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Субота 7 по ЗСД__71.mp3[/audio]

Як тільки гріх увірвався в життя людини, гармонія, яка була сутнісною частиною створеного світу, зникла. Тому так часто, шукаючи головну і кінцеву ціль нашого життя, ми ставимо на місце Бога щось інше. Іноді це може бути щось жахливе, але більшість з нас ставить на перше місце в ієрархії цінностей щось прекрасне: сім`я, батьківщина, мистецтво і т.д. Віддаючи всі свої сили цим, як здається, благородним цілям, ми залишаємось відчуженими, внутрішньо-спустошеними та одинокими. Сьогодні слова Ісуса Христа повертають нас до реальності – тільки Господь може бути правдивою ціллю нашого життя, адже Він є і його причиною. Тільки Христос може надавати нашому існуванню сенс. Саме тому, коли ми «любимо» наших рідних більше ніж Бога, ця «любов» перемінюється у суцільне страждання. Просто, але неймовірно влучно говорить про це св. Августин: «Постав Бога на перше місце – і все стане на свої місця»

о. Олександр Андрусяк

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/п'ятниця 7 тижня по ЗСД__cy.mp3[/audio]

Сучасна людина щораз виразніше відчуває себе «розірваною» різними ідеологіями, тенденціями, та культурними особливостями нашої епохи. Багатьом з нас, а особливо підліткам і молоді часто бракує чіткого усвідомлення сенсу власного життя. Світ, переповнений культурою споживацтва, спрямовує всі сили, щоб поглинути людину тисячами рекламних роликів та політичних лозунгів. В такому вихорі, який «розриває» людство зсередини, Ісус Христос є тим, хто повертає нам втрачену цілісність. Тут ховається сенс правдивої зустрічі з Господом, яка зціляє людину не симптоматично, а цілковито.

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/четвер 7 тижня по ЗСД__9a.mp3[/audio]

Відомий та проникливий письменник Клайв Стейплз Льюїс влучно зауважив, що світ, в якому живуть християни, це, по суті, окупована ворогом територія. Тому не дивно, що нас оточує так багато зла, перед яким опускаються руки: війна, культура смерті, деструктивні ідеології і багато іншого. Однак сьогодні Ісус спрямовує наш погляд не на зовнішнє, а на внутрішню реальність, наше серце. Саме там «загніздилася» справжня причина нашого поневолення злом. Для того, щоб дізнатися на які гріхи здатна людина, не потрібно читати газет, достатньо зазирнути в найтемніші закутки нашого серця.

о. Олександр Андрусяк

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/середа 7 тижня по ЗСД__3j.mp3[/audio]

Питання, що стосуються виконання Закону, і сьогодні турбують багатьох вірних. У дискусіях на цю тему людям прикметно впадати в крайнощі. Кінець кінцем, якщо уважно проаналізуємо наше життя, то можна зауважити, що жодна людина не здатна виконати всього Закону, незважаючи на всі прикладені зусиллля. Як тоді бути? На це питання чудово відповів апостол Павло: «Брати! Нікому нічого не будьте винні, за винятком любові одне до одного. Адже хто любить іншого, той виконав Закон.» (Рим. 13,9). Ось простий спосіб, який дозволить не потрапити в пастку фарисеїв, які проціджують комара, але пропускають верблюда, які дотримують всіх правил, але не Духу Закону.

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Вівторок 7 тижня по ЗСД__cd.mp3[/audio]

В кожному із нас є влите самим Творцем глибоке прагнення правди та справедливості. Однак після первородного гріха всі сфери нашого буття є зранені. Тому часто перед лицем істини про наше життя нам притаманна поведінка Ірода. Коли правда, яку ми чуємо не є зручною, рожевою, солодкою, чи приємною, а правдою справжньою, Божою, яка роздягає нас із найтовстіших шарів лицемірства і самообману. Врешті-решт, така ситуація може повторюватися з нами кожного разу, коли ми слухаємо Слово Боже. Однак, ніколи не пізно перестати ув`язнювати та вбивати цей тихий, але твердий голос Правди, а дозволити, щоб він переконав нас у Любові Бога до грішника.  

о. Олександр Андрусяк

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/понеділок 7 тижня по ЗСД__vx.mp3[/audio]

Багато юдеїв так і не впізнали в Ісусі істинного Бога, який навідався до Свого народу. Подібно стверджує євангелист Іван: «Прийшло до своїх, а свої його не прийняли» (Ів. 1. 11).  Люди, в яких найважливішим очікуванням їхнього життя була надія на прихід Месії, пропустили цей момент наближення Господа. Що стало причиною такої трагедії? Можливо їхній гріх або незнання Писання? Насправді, багато людей так і не зрозуміли, що Ісус Христос є Спасителем світу, тільки тому, що вони очікували зовсім не такого «Месію». Ми настільки часто моделюємо у своїй голові певний образ «Бога», який мав би спасти нас від наших труднощів, що можемо пропустити зустріч із справжнім, живим Богом, який навідується до нас у спосіб, якого ми навіть не могли уявити.

о. Олександр Андрусяк

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/неділя 6 по ЗСД__mz.mp3[/audio]

Ісус побачив віру тих, які несли розслабленого. Яка була їх віра?
Сильна, покірна і дієва, бо вони вірили в силу і благодать Ісуса Христа. Така віра ніколи не боїться перешкод на дорозі до Христа. А яка моя віра?

[audio]https://mgce.uz.ua/images/summernote/blog/Субота 6 по ЗСД (Петра і Павла)__ed.mp3[/audio]

Церква, заснована Ісусом Христом, має скарб. Цим скарбом є Святі Таїнства, які є таїнством зустрічі Бога і людини.
Користуймося цим великим даром, щоб пізнати, що Бог живий.