ОРТУТАЙ Стефан
Парох церкви Перенесення мощей святого Миколая-Чудотворця (22 травня) в с. Ворочево Перечинського р-ну
Народився 28 лютого 1894 р. в с. Дравці (у 1976 р. приєднано до м. Ужгород) в сім'ї греко-католицького священика Андрія Ортутая і Марії Меллеш. Здобувши середню освіту в Ужгородській гімназії, продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії.
22 грудня 1918 р. єпископ Мукачівської Греко-Католицької єпархії Антоній Папп висвятив Стефана Ортутая на священика разом з богословами: Сабов Стефаном і Федорко Іваном. Свою душпастирську діяльність розпочав помічним священиком в Мукачеві. В 1919 р. декілька місяців був помічним священиком в с. Плоске Свалявського р-ну. З 1919 по 1925 рр. у с. Сімерки, а з 1925 по 1949 рр. в с. Ворочево Перечинського р-ну виконував обов'язки пароха.
Після відмови підписати відозву про возз'єднання з російським православ'ям працівники КДБ на початку 1949 р. заборонили йому виконувати будь-яку душпастирську роботу. Коли це не дало результатів, то 12 липня 1950 р.заарештували, а Закарпатський обласний суд 14 серпня 1950 р. засудив його на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна.
Через Львівську тюрму-розподільник був відправлений у табори ГУЛАГу м. Тайшет Красноярського краю. Тут перебував у таборах № 46 і № 37. Додому повернувся в 1956 р. Помер в м. Ужгород 2 квітня 1967 р. на 83-му році життя і 58-му році свого душпастирства.
На підставі ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Стефан Ортутай реабілітований 19 серпня 1991 р.
Дружина Стефана Ортутая, Єлизавета Сільвай, народилася 17 листопада 1901 р. в сім'ї греко-католицького священика Сіона Сільвая та Ізабелли Бачинської. Разом із чоловіком виховали двох синів. Померла в серпні 1975 р. в м. Ракошсентмігаль (Угорщина) на 74-му році життя.