ЖЕЛТВАЙ Юлій
Парох церкви Царя-Христа (остання неділя жовтня) у с. Руські Комарівці Ужгородського р-ну.
Народився 5 березня 1911 р. в сім'ї греко-католицького священика Юлія Желтвая і Юліанни Матяцко в с. Ізки Міжгірського р-ну. Здобувши початкову освіту у рідному селі, батьки віддали хлопця у 1921 році для продовження навчання до Ужгородської гімназії. Закінчив Ужгородську реальну гімназію в 1929 році. Відчуваючи покликання до стану духовного, того ж року поступив в Ужгородську духовну семінарію.
Щоб повністю віддатися священницькому покликанню і стати вірним слугою Христової Церкви, прийняв целібат (обітницю безшлюбності) і 17 вересня 1933 р. єпископ Мукачівської Греко-Католицької єпархії Олександр Стойка в Ужгородському кафедральному храмі висвятив на священиків 5 богословів: Бачинського Теодора, Мурані Миколая (нежонатого), Мустянович Миколая, Сатмарій Іоанна Йосифа ЧСВВ, серед яких був і Юлій Желтвай (теж нежонатий).
У 1933—1936 рр. працював парохом у с. Липча Хустського р-ну, 1936—1940 рр. виконував обов'язки помічного священика в с. Богдан Рахівського р-ну, де тоді був парохом 68-річний Іван Егреші (1898—1942), в 1940—1946 рр. — парох у с. Грушево Тячівського р-ну.
Після прийняття в березні 1945 р. Народною Радою Закарпатської України Декрету про свободу зміни релігії в селах нашого краю владою велася серед вірників посилена агітація щодо переходу до російського православ'я. Через штучно створені владою міжконфесійні чвари о. Юлій змушений був покинути село Грушове, де місцева влада при активній допомозі військових і міліції силою забрали греко-католицьку церкву і все церковне майно було передано православній громаді, а священика викинули з парафіальної хати (фари).
Але у червні 1946 р. у с. Руські Комарівці Ужгородського району помер батько о. Юлія, і єпископ Теодор Ромжа призначає на цю парохію сина. Отець Юлій працював тут до 1949 р., коли почалося відкрите гоніння Греко-Католицької Церкви, і місцева влада за активної підтримки працівників КДБ пробує схилити його на перехід до російського православ'я. Він категорично відмовився, і його виселили з парохіяльного дому й заборонили виконувати душпастирську роботу.
Працівники КДБ 28 серпня 1949 р. заарештували, а Закарпатський обласний суд 26 жовтня засудив о. Юлія на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Пройшовши тортури тюрем-розподільників, він був відправлений у табори ГУЛАГу м. Воркути, де зустрів своїх олтарних братів оо. Миколу Бобіту, Івана Ороса, Стефана Петенка, Івана Скібу і римо-католицьких священиків Йосифа Голомбоша й Людвика Гудру. Тут його безкоштовну працю використовували у вугільних шахтах і на різних будівельних роботах. Восени 1956 р. під час так званої хрущовської відлиги о. Юлій Желтвай був звільнений, йому дозволили повернутися додому в м. Ужгород.
Влаштовується на роботу робітником по догляду і ремонту залізної дороги, потім робітником Ужгородського зеленгоспу, останні роки працював у міській лікарні, звідки й вийшов на пенсію. Після повернення з таборів ГУЛАГу активно включається в підпільну душпастирську роботу. У вільний від роботи час займався душпастирською роботою в м. Ужгород і на його околицях, а при потребі і в найвіддаленіших селах Мукачівської єпархії.
Ці дії греко-католицького духовенства, зокрема підпільна діяльність о.Юлія Желтвая, насторожують робітників Закарпатського обкому Компартії України, бо завідуючий відділом пропаганди й агітації Керечанин у своїй доповідній записці від 23 березня 1973 р. пише: "... Ще і тепер в області проживає близько 100 греко-католицьких священиків і ченців. Понад 20 з них... підтримують зв'язок з греко-католицькими вірниками, підпільно проводять серед них релігійні обряди, підбурюють їх за відновлення Греко-Католицької Церкви... Це зокрема... Сокол І. І.. Желтвай Ю. Ю., Гафич С. С. (м. Ужгород) . Помер о.Юлій 17 листопада 1980 р. на 70-му році життя і 47-му році свого душпастирства у Мукачівській міській лікарні в результаті автомобільного наїзду на нього в Росвигові.
Згідно ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Юлій Желтвай реабілітований 26 серпня 1992 р. прокуратурою Закарпатської області.