Булла призначення о. Теодора Мацапули єпископом Мукачівським

   

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ

   Булла, з латинської Bulla, «печатка» — у дипломатиці особливий указ, патент або грамота, видана Папою Римським. Назва походить від печатки, що прикріплюється внизу до документа. Перша булла такого типу була видата папою Адеодатом I (615-628рр.). Хоча вони вже і використовувалися від часів Адеодата І, однак офіційним воно стало в  XV столітті, коли один з відділів Апостольської канцелярії отримав назву «Реєстр булл».

   До приходу на престол Папи Лева IX у 1048 році встановилося чітке розмежування між двома класами булл: більшої і меншої урочистості. Більшість «великих булл», що існують зараз, мають характер підтверджень власності або охоронних грамот, наданих монастирям і релігійним установам. В епоху, коли існувало багато фальсифікацій таких документів, ті, хто купував булли в Римі, хотіли бути впевненими, що автентичність їхньої булли не викликає жодних підозр. Папське підтвердження, за певних умов, могло вважатися достатнім доказом права власності у випадках, коли оригінал документа був втрачений або знищений. 

   Починаючи з XII століття, папські булли мають свинцеву печатку з головами апостолів Петра і Павла з одного боку та ім'ям папи з іншого. Папські булли спочатку видавалися папою для багатьох видів комунікації публічного характеру, але до XIII століття папські булли використовувалися лише для найбільш формальних або урочистих випадків. Папірус, здається, майже однаково використовувався як матеріал для цих документів до перших років XI століття, після чого він був швидко витіснений грубим видом пергаменту.

   Сучасні дослідники використовують слово «булла» для опису будь-якого складного папського документа, виданого у формі декрету чи привілею, урочистого чи простого, а також для деяких менш складних документів, виданих у формі листа. У народі буллою називають будь-який папський документ, що містить металеву печатку.

ФОРМАТ БУЛЛИ

   Хоча папські булли завжди скріплювалися металевою печаткою, тепер це робиться лише в найурочистіших випадках. Папська булла сьогодні є найбільш офіційним типом публічного декрету або патенту, виданого Ватиканською канцелярією від імені Папи Римського. Формат булли зазвичай починався з одного рядка високими видовженими літерами, що містив три елементи: ім'я Папи, папський титул «Єпископ, слуга слуг Божих» («Episcopus Servus Servorum Dei») та інципіт, тобто перші кілька латинських слів, з яких булла отримала свою назву з метою ведення обліку, але які могли безпосередньо не вказувати на мету булли. Основна частина тексту часто була дуже простою за структурою і не мала певних правил форматування. Заключна частина складалася з короткої «дати», в якій зазначалося місце видання, день місяця і рік понтифікату папи, на який видано буллу, та підписів, біля яких ставилася печатка.

БУЛЛА ПРИЗНАЧЕННЯ О. ТЕОДОРА МАЦАПУЛИ ЄПИСКОПОМ МУКАЧІВСЬКИМ

   Нижче приводимо вас буллу призначення, якою Папа Римський Франциск призначив о. Теодора Мацапулу правлячим єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії.

ФРАНЦИСК, ЄПИСКОП, СЛУГА СЛУГ БОЖИХ

   Дорогому синові ТЕОДОРУ МАЦАПУЛІ, Інституту Воплоченого Слова, дотеперішньому настоятелю парафії в Красній, а також синкелу у справах монашества Мукачівської єпархії і для неї ж призначеному єпископові, вітання і благословення. «Ісус Христос, Воплочене Слово, …усією своєю присутністю і явленням, своїми словами й ділами, знаками та чудами, …підтверджує Божественним свідченням, що Бог справді є з нами» (Dei Verbum, 4). Натхнені цими роздумами, спрямовуємо наш погляд на Мукачівську єпархію візантійської традиції, для якої хочемо призначити управителя священнотаїнств, щоб через виконання пастирських справ ревно проповідувалося Євангеліє Господнє та славленням Таїнств виявлялася присутність Бога між народом. Цей великої ваги обов’язок хочемо довірити Тобі, дорогий сину, що відзначаєшся досвідом у  веденні справ, здоровою наукою та іншими чеснотами. Тому, розглянувши думку Державного секретаріату, зваживши на пораду Дикастерія для Східних церков та нашою Апостольською владою, призначаємо Тебе єпископом МУКАЧІВСЬКОЇ єпархії, враховуючи права і обов’язки покладені на тебе через твій уряд. • Єпископське свячення можеш прийняти будь-де за межами Риму від католицького єпископа, обраного Тобою, згідно з богослужбовими приписами. Але перед цим, як постановляє церковне право, треба, щоб Ти зробив визнання віри відповідно до обряду, а також дав обіцянку послуху нам і нашим наступникам згідно з нормами Кодексу канонів Східних церков. Про цей наш лист повідом священників та народ Твоєї спільноти. Закликаємо їх, щоб вони Тебе прийняли з повагою та синівською співпрацею. У виконанні Твоєї пастирської служби, любий сину, нехай Тобі допомагають Пречиста Діва Марія і Блаженний Теодор Георгій Ромжа, Твій попередник та мученик, який у часи переслідування віри удостоївся отримати пальму слави через непохитну вірність спасенній Церкві (Martyrologium romanum, 1. Nov.). З їхньою допомогою зможеш служити люду Божому належним чином і розсудливо.

Дано у Римі, у Латерані, 8-го травня 2024 року Господнього, у 12-ий рік нашого понтифікату.

Франциск Чезаре Бурґацці, апостольський протонотар