Монастир сестер ЧСВВ Стрітення Господнього

Монастир сестер ЧСВВ Стрітення Господнього

Лип 11, 2024

«Служіння Богові й людям»

Коли йде мова про історію Мукачівського монастиря Сестер Василіянок, то обов’язково потрібно взяти під увагу ширший контекст, а саме, початки праці сестер в Мукачівській єпархії.
Своє монаше служіння в Закарпатті Сестри Василіянки розпочали на початку ХХ століття.
29 жовтня 1921 року м. Агнета Ценкнер, ЧСВВ, зі Станіславова, звернулася до управи Мукачівської Греко-Католицької єпархії з проханням про дозвіл на працю Сестер Василіянок в Закарпатті. На це прохання черниці отримали схвальну відповідь і запрошення до праці в м. Ужгород. Уже в листопаді цього ж року розпочала свою місійну працю перша монаша спільнота Сестер Чину Святого Василія Великого. Ігуменею новоствореної спільноти була мати Магдалина Гуменюк, а її помічницею – сестра Ірена Олексюк.

Foto #1

мати Магдалина Гуменюк

Початковий етап праці й служіння сестер у м. Ужгород був складним через труднощі, пов'язані з помешканням і матеріальним забезпеченням монахинь. Це, мабуть, і стало причиною, що в скорому часі сестри відгукнулися на прохання о. др. Миколи Руснака, Капітулярного вікарія Пряшівської єпархії, опікуватися інтернатом для дівчат у м. Пряшеві.
Після кількох років праці в Пряшеві, у вересні 1924 року, сестри повернулися до м. Ужгород, щоб поновити там раніше розпочату місійну працю. Тепер основним завданням монахинь було провадження інтернату для дівчат-студенток, яких на той час налічувалося 70 осіб. Крім того, сестри проводили навчання релігії та катехизму в церковних та державних школах. Згодом зі Станіславова на допомогу монахиням приїхали ще дві сестри.  Оскільки монаша спільнота зростала й з’являлися нові покликання, то в 1925 році було прийнято рішення про заснування формаційного дому новіціяту в м. Ужгород. Новіціят було розміщено в одній з частин єпархіального інтернату для дівчат.
Foto #2

Сестри ЧСВВ

Сестри ЧСВВ

У 1929 році сестри змогли придбати власний будинок, який став першим монастирем сестер в Закарпатті. Цей будинок було куплено на зібрані кошти закарпатців-емігрантів в Америці.
З роками сестри налагодили та розвинули добру й плідну духовну працю, яка в скорому часі посприяла ще більшому зросту монаших покликань. Зі спогадів сестер відомо, що вже на початку 40-их років XX століття монаша спільнота в Ужгороді налічувала близько 100 черниць. А це у свою чергу дало змогу думати про розширення місійної праці й заснування нових осередків в інших містах Закарпаття.
Так на початку 40-их років на запрошення адміністрації лікарні м. Мукачева сестри-монахині почали трудитися як медсестри цього закладу в різних відділеннях. І відповідно черниць, які здобували медичну освіту й одержували дипломи, скеровували на працю до м. Мукачева. Керівництво лікарні потурбувалося про те, щоб сестри проживали в медичному закладі, виділило для цього кілька кімнат, забезпечувало харчуванням та виплачувало заробітну плату.  У 1935 р. сестрам ЧСВВ було передано греко-католицьку церковну школу в Мукачеві.
Осінь 1944 року внесла свої корективи в духовне життя та працю сестер-монахинь, адже в жовтні цього року радянські війська зайняли територію Закарпаття. Після утвердження нової влади, сестер було звільнено з учительської праці. Монахині, які мали медичну освіту, влаштувалися працювати в хірургічне відділення Мукачівської міської лікарні.
Foto #3

Похорон бл. Теодора Ромжі

Foto #4

Сестри в мукачівській міській лікарні

Після смерті Блаженного Владики Теодора Ромжі, 31 жовтня 1947р., одна частина сестер була звільнена з праці в лікарні, а інша – переведена на працю в інтернат для розумово відсталих осіб. Цей заклад надав можливість сестрам проживати у своїх приміщеннях, у яких, щоправда, сестри довго не затрималися, адже кімнати були не відповідні для проживання. З цієї причини черниці були змушені шукати для себе помешкання серед родичів та добродіїв.
Визначною історичною датою для Сестер Василіянок в м. Мукачеві стали 60-ті роки (це був період, коли тривала заборонена Греко-Католицької Церкви і чернечого життя). За старанням о. Антонія Мондика, тогочасного Протоігумена Отців Василіян в Закарпатті, було придбано будинок для сестер-монахинь по вулиці Івана Франка 16. У роки підпілля цей дім був головним осередком Сестер Василіянок в Закарпатті. До 1962 року Настоятелькою Мукачівського монастиря була м. Ігнатія Геревич, ЧСВВ. Потім довгі роки підпілля і аж до часу, коли церква отримала повну свободу, це служіння виконувала м. Йоанна Перевузник, ЧСВВ.
Foto #5

     Мати Ігнатія Геревич

Foto #6

м. Йоанна Перевузник (по центру, 3 ряд)

Приміщення для монастиря, у якому проживають Сестри на сьогодні, було придбано 1996 р. Б. Ця будівля була надто малою й не пристосованою для  проживання великої монашої спільноти, тому було прийнято рішення про реконструкцію старого будинку, і вже 30 вересня 2008 р. освячено камінь під будівництво нової монастирської каплиці.  

Foto #7
По кількох роках зусиль і трудів, 15 лютого 2011 р. відбулося посвячення оновленого монастиря, яке звершив Високопреосвященний Владика Мілан Шашік, Єпископ Мукачівський. А 15 лютого 2014 р., у Празник Стрітення Господнього, владика Ніл Лущак, ЧБМ, Єпископ-помічник Мукачівської Греко-Католицької Єпархії, освятив монастирську каплицю.Foto #8
На сьогодні своє служіння у м. Мукачеві сестри-монахині Чину Святого Василія Великого здійснюють через ревну молитву, змагаючись за власну святість і святість Божого народу. Працюють при храмах в захристії, турбуючись про красу Божого дому, навчають у школах, виховуючи дітей, молодь та дорослих через катехизацію і приклад посвяченого життя.

Foto #9

Поділитись
Категорія
Адреса
Знайти дану подію

м. Мукачево