ЛЕГЕЗА Йосиф
Парох церкви св. Архангела Михаїла в с. Ботар (у 1946 р. перейменовано в с. Братово) Виноградівського р-ну
Народився 9 вересня 1888 р. в сім'ї ремісника-шевця Івана Легези і Марії Широкої у м. Берегово. Закінчивши в 1901 р. четвертий клас початкової школи, поступив у Берегівську гімназію. Після закінчення гімназії в 1908 р. продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії .
19 грудня 1914 р. Йосиф Легеза разом з Бокшай Омеляном був рукоположений на священика єпископом Мукачівської Греко-Католицької єпархії Антоном Поппом. Ще до висвячення, коли закінчив курс навчання в семінарії, єпископ призначив його викладачем Закону Божого в Берегівській гімназії. На протязі 1914—1916 рр. працює помічним священиком у с. Моккошяноші (2 березня 1995 р. перейменовано в с. Яноші) Берегівського р-ну. 1916—1932 рр. працював парохом у с. Квасово Берегівського р-ну, з 1932 по 1939 рр. — парохом у с. Онок Виноградівського р-ну, а з 1939 по 1949 рр. — парох у с. Братово.
На початку 1949 р. органи місцевої влади, втілюючи в життя заходи по ліквідації Греко-Католицької Церкви, заборонили о. Йосифу виконувати душпастирську роботу, виселяють із сім'єю з парохіяльного будинку. Коли і після цього він не погодився на возз’єднання з російським православ'ям, працівники Виноградівського відділу КДБ 20 квітня 1950 р. заарештовують, а Закарпатський обласний суд 31 травня засуджує о. Йосифа Легезу на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном па 5 років і конфіскацією належного йому майна.
Після суду через тюрми-розподільники його було відправлено в табори ГУЛАГу Мордовської АРСР, де працював на різних будівельних роботах. З місць позбавлення волі повернувся додому 1954 р. як інвалід і поселився в м Берегово. Тут розпочав підпільну душпастирську роботу по обслуговуванню духовних потреб греко-католицьких вірників у місті та на його околиці. 21 листопада 1985 р. на 98-му році життя і 71-му році свого душпастирства о. Йосиф Легеза помер в м. Берегово. Свого олтарного брата вночі таємно хоронили 22 листопада оо. Стефан Бендас, Микола Васовчик та Іван Гриценко.
Згідно ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Йосифа Легезу реабілітовано 31 січня 1992 р. прокуратурою Закарпатської області.
Дружина о. Йосифа Легези, Олена Балтович, народилася 19 серпня 1889 р. в сім'ї греко-католицького священика Миколи Балтовича і Олени Штефан у с. Мала Мартинка Свалявського р-ну.26 листопада 1914 року вийшла замуж за богослова Йосифа Легезу, для якого була вірною помічницею в житті і пасторальній праці. В їх сім’ї народилось і виховувалось п’ятеро дітей: Йосиф 1916 р.н., Олена 1918 р.н., Марія 1920 р.н., Даниїл 1923 р.н. і Теодор 1926 р.н. Померла 3 лютого 1970 р. на 81-му році життя в м. Берегово, а 5 лютого її таємно хоронили греко-католицькі священики оо. Юлій Бачинський, Йосиф Кампов, Стефан Бендас, Євген Па-сулька, Віктор Шуба, Василь Похіл, Михайло Тербан, Дезидерій Гарайда, Микола Васовчик і Йосиф Сабов.