САВЧУК Микола

Парох церкви Покров Пресвятої Богородиці (14 жовтня) в с. Луг Рахівського р-ну Народився 24 вересня 1915 р. в сім'ї Олексія Савчука і Марії Божук у с. Великий Бичків (з 1947 р. — смт. Великий Бичків) Рахівського р-ну. Після здобуття початкової освіти батьки віддали хлопця в Ужгородську гімназію. Відчуваючи покликання до духовного життя, поступив в Ужгородську духовну семінарію. 12 лютого 1942 р. єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Олександр Стойка рукоположив його на священика. Свою душпастирську роботу після висвячення розпочав у с. Синевир Міжгірського р-ну; 1944 — 1949 рр. був парохом в с. Луг Рахівського р-ну. На початку 1949 р. після відмови возз'єднатися з російським православ'ям працівники Рахівського відділу КДБ заборонили йому виконувати будь-яку душпастирську роботу і примусили разом із сім'єю виселитися з парохіяльного будинку. Коли й після цього не погодився підкоритися владі, працівники КДБ 13 липня 1949 р. заарештовують, а Закарпатський обласний суд 12 вересня 1949 р. засуджує о. Миколу Савчука на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Після суду був вивезений через Львівську тюрму-розподільник у табори ГУЛАГу, де його безкоштовна праця використовувалася в таборі Джезди біля м. Джезказган. З місць позбавлення волі повернувся додому в 1955 р. Як не дивно, йому вдається поступити на навчання. Здобувши диплом, працював лікарем у Рахівській районній лікарні. Помер о. Микола Савчук 22 січня 1975 р. в Ужгороді. Похований у рідному Великому Бичкові. Згідно з ст 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. прокуратура Закарпатської області реабілітувала о. Миколу Савчука 8 квітня 1992 р. Дружина о. Миколи Савчука, Анна Логош, народилася 9 вересня 1921 р. в сім'ї залізничного службовця в с. Требушани (у 1946 р. перейменовано в с. Ділове) Рахівського р-ну.