ВЕРБ'ЯЩУК Стефан
Парох церкви Покров Пресвятої Богородиці (14 жовтня) в с. Малий Раковець Іршавського р-ну.
Народився 13 жовтня 1893 р. в сім'ї хліборобів Михайла Верб'ящука та Софії Кузюк в с. Ясіня (у 1947 р. перейменовано в смт. Ясіня) Рахівського р-ну. Після успішного закінчення церковноприходської школи в рідному селі батьки віддали його в гімназію м. Кіщуйсаллаш (Угорщина).
Після її закінчення він виявив бажання присвятити своє життя духовному покликанню і в 1916 р. поступив в Ужгородську духовну семінарію . 16 жовтня 1921 р. єпископ Мукачівської Греко-Католицької єпархії Антоній Папп висвятив на священиків 7 богословів: Бачов Віктора, Іванчо Олексія, Сабов Андрія, Сщпко Івана, Фірцак Івана, серед яких був і Вкрб’ящук Стефан.Після висвячення був призначений парохом в с. Липецька Поляна Хустського р-ну, а в 1928 — 1948 рр. він парох у с. Малий Раковець.
У лютому 1939 року під час Карпатської України зазнав переслідувань. На нього був виданий ордер на арешт, але вірники вчасно довідались про це і допомогли священику переховуватись у надійному місці . Після визволення краю Радянською Армією, вже нові власті різними правдами і неправдами намагаються скомпрометувати Греко-Католицьку Церкву. Вони пішли навіть на вбивство єпископа Теодора Ромжі, сподіваючись підпорядкувати Мукачівську Греко-Католицьку єпархію під юрисдикцію Московського патріарха. Працівники КДБ звинуватили о. Стефана Верб'ящука, що він нібито мав зв'язок із бандерівцями й видав їм голову окрвиконкому, старого комуніста Онуфрія, який був закатований у лісі.
2 лютого 1948 р. о. Стефана заарештовують, а Закарпатський обласний суд 8 травня 1948 р. засуджує на 10 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна. Після суду був вивезений у табори ГУЛАГу. З місць позбавлення волі був звільнений 25 травня 1955 р. й повернувся додому. 1 червня 1971 р. помер на 78-му році життя і 50-му році свого душпастирства від інфаркту міокарда в м. Тячів. Згідно ст. 1 Закону Української РСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17 квітня 1991 р. о. Стефана Верб'ящука реабілітовано 11 березня 1992 р.
Дружина о. Стефана Верб'ящука, Олена Злоцька, народилася 7 квітня 1900 р. в сім'ї греко-католицького священика Михайла Злоцького і Серени Семан у с. Колониця (Словаччина). Екстерно навчається в ужгородській горожанській школі і в 1912 році здає екзамени за І-ий клас , в 1913 році за 2-ий і 3-й класи а в 1914 році закінчує горожанську школу. 29 вересня 1921 року вийшла заміж за богослова, майбутнього священика Стефана Верб’ящука, з яким у дальнійшому ділить усі життєві радощі й печалі, допомагає чоловікові у нелегкій душпастирській діяльності. У 1943 році сім’ю о. Стефана постигло велике горе, бо в 1943 році в 43-х річному віц померла в с.Дібрівка Іршавського району його дружина і мати трьох дітей. У важкі роки випробувань, коли заарештували їх батька, вони були залишені самі на себе під відкритим небом без жодних засобів для існування. Але світ не без добрих людей і всі троє дівчат Ірина 1925 р.н., Єва 1927 р.н. і Ольга 1929 р.н. вийшли в люди. Після повернення батька з таборів ГУЛАГу вони взяли його під свою опіку.