Чому ми вдома не кажемо дітям, яку силу має їхня молитва?

«Я скажу вам щось, що може шокувати, але я певен, що якщо ми бачимо штурм зла у світі, то це тому, що нам бракує кількості дітей, які моляться», — сказав мені о. Даніель Анж, невтомний євангелізатор з очима маленької дитини. — Світ відбирає в них дитинство. Це страшно! Викрадання у дітей невинності дитинства — демонічне. В кожній дитині, яка молиться, Бог бачить свого малого Сина у Віфлеємі. Він бачить Ісуса, який простягає рученята під час втечі до Єгипту. Ірод боровся не в могутньою армією. Він боровся з немовлятами! Тремтів перед ними, був переляканий. Проблема в тому, що Ірод не помер. Я знаю багатьох Іродів. Говорімо дітям удома, яку силу має їхні молитва! Сьогодні діти навертають цілі села в Африці: в Мозамбіку, чи на острові Тимор. Святий Франциск Ксаверій висилав дітей, щоб вони молилися над хворими, й ті зцілювалися. Хто з нас, захворівши, кличе своїх найменших, щоб молилися про його видужання? Ми б бачили більше чудес. Я знаю багато таких випадків. Я записую вислови дітей і замислююся інколи, чи я чую малюка, чи Йоана Золотоустого (сміється). Святий Тома Аквінський писав, що дитина це дорослий у Святому Дусі. Діти можуть бути більш зрілими духовно, ніж їхні батьки. Вони прозорі. І мають щось, що у нас світ уже вкрав: носять у собі захват. Рабини писали, що «світ існує тільки завдяки диханню дітей, які читають Тору». Біблійний вірш «з уст дітей і немовлят учинив єси хвалу» ми знаємо напам’ять. Але чи усвідомлюємо те, як далі звучить Псалом 8? «…супроти твоїх супостатів, щоб угамувати ворога й бунтаря». Діти своїм щирим, невимушеним сміхом чи плачем угамовують «ворога і бунтаря». Може, тому він так їх ненавидить? Джерело: CREDO: credo.pro/2021/11/305465