«Ecclesia»
Маємо ще один лонгрід,і радий Вам передати цю історію,бо ця організація є за моєї пам'яті:)Отже історія така!Одного весняного дня року 2002, коли церковна спільнота святкує свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, о. Тарас Ловска теж оголосив дуже добру звістку про те, що кожної суботи на парафії Успіння Пресвятої Богородиці, після Вечірні, він чекає на катехитичні зустрічі молодь.
Коли вже у Мукачеві, Королеві, Ужгороді вже якийсь час діяли зразкові молодіжні християнські організації, для виноградівської молоді це був початок.
Починалося все з пояснення Св. Літургії, Вечірні, Утрені, які правилися на церковнослов’янській мові і не завжди були зрозумілими для молодого покоління. Так прививалася любов до свого обряду. А ще молодь часто збирали, щоб допомогти хоч якось на будівництві церкви.
А потім почалися з’їзди молоді при Боронявському монастирі, прощі до Малого Березного та Зарваниці. Це був неймовірний досвід і час. Адже на таких зустрічах ти бачив, що ти не один. Що є ще такі ж діти, юнаки і дівчати, які прагнуть зустрічі з Богом.
За деякий час духівником і провідником виноградівської молоді став о. Констянтин Сабов. о. Тарас Ловска, коли прощався з громадою, заспокоював її такими словами : « Не бійтеся, до вас йде людина не велика за зростом, але велика за вірою». І це виявилося правдою. о. Констянтин всіляко заохочував до активної участі у всіх заходах, котрі проводила комісія у справах молоді МГКЄ. Це і літні табори, і вишколи молодіжних лідерів, і фестивалі духовної пісні.
25 жовтня 2003 року у актовому залі ЗОШ № 4 відбулася презентація молодіжного центру «Ecclesia», що в перекладі з латинської означає «церква». Зал був повний представниками інших молодіжних центрів, а ми раділи, що тепер ми офіційно зареєстровані, маємо власну символіку. Щороку нас ставало більше.
о. Константин дуже заохочував і до соціальної роботи ( це була опіка над старими людьми, катехизація у дитячому будинку). Згодом до праці з молодіжним центром доєдналися молоді і творчі, повні сміливих ідей – о.Михайло Соляник, о. Василь Петечук, о.Мирослав Сипко.
Традицією стало не тільки зустрічатись для обговорень питань релігійної тематики, але і брати активну участь у житті церковної громади. Щосуботи перед зустрічами з духівником молодь відвідувала Велику вечірню, а щонеділі зустрічалась в молитві на Утрені та на Святій Літургії. Кожен новий учасник легко ставав частиною великої християнської родини і вчився у старших товаришів, які завжди прагнули полегшити прихід та влиття у новий колектив.
Щороку єпархіальне керівництво молоді у турботі про нас давало змогу відчути себе частиною ще більшої сім’ї – цілої єпархії. Ми зустрічались на днях молоді, які просто обожнювали, знайомились з представниками інших організацій, підтримували з ними спілкування, показували свою витримку під час Пішої прощі до мощей Блаженного Теодора та старалися не пропускати жодних подій.
МХО «Ecclesia» стала місцем реалізації для багатьох юнаків та дівчат. Тут вони могли відкрити в собі таланти, які у звичному житті не мали змоги втілити. До прикладу, одні почали писати власні пісні для участі у щорічному єпархіальному фестивалі духовної пісні, інші показували свої креативні можливості у підготовці до вертепних дійств та інших свят. Створення костюмів, написання сценаріїв та виготовлення декорацій - стояли з одного боку можливостей учасників, а з іншого вони старанно готувалися, щоб показати високі результати на церковних олімпіадах.
Час йшов, а традиції залишались незмінними, і тільки прихід нових облич давав змогу розширювати коло учасників та виховувати нове покоління молоді. У цьому завжди на подальших етапах старалися допомогти нові отці-помічники, такі як о. Олексій Курзаков, о. Августин Сокол, о. Міхал Вішневські.
Молодіжний центр став нашим поштовхом до дорослого життя, кожен з його представників приходив «чужим», а згодом ставав «своїм». Нові знайомства, нові ідеї, нові думки – все це змінювало наш світогляд. Тут ми вчилися любити, розуміти, приймати рішення, терпіти та пробачати, хоч як важко це і було. Тут ми стали тими, ким ми є тепер, і саме роки проведені в «Ecclesia» сформували наші погляди на життя і нас самих як особистостей, за що ми щиро вдячні всім, хто з’являвся на нашому шляху і допомагав словом, думкою чи ділом.
Загалом, участь у молодіжній організації - це неймовірний досвід віри і дружби, взаємодопомоги, досвід прощення і прийняття; це смак перемог і поразок; це тепло нічного вогнища на березі Вільшанського водосховища і шалені танці дитячих таборів.
[ngg src="galleries" ids="509" display="basic_thumbnail" thumbnail_crop="0"]