Євангельські роздуми на Другу неділю Великого посту
Роздуми о. Павло Фіцай
НЕДІЛЯ • 1 БЕРЕЗНЯ 2026
Друга неділя Великого посту
Євангеліє від Марка 2, 1-12
Коли ми чуємо євангельську історію про зцілення розслабленого, то десь не зауважуємо про роль осіб, які принесли ноші з хворим чоловіком. Марко вживає у цьому уривку дієслова, які вказують на особливу активність цих чотирьох людей: прийшли до Ісуса, несли розслабленого, розкрили стелю, опустили ноші. Ці дії людей демонструють бажання допомогти, не зважаючи на перепони, служіння, підтримку і розуміння того, хто може допомогти у зціленні цього чоловіка.
Хвороба і страждання є завжди найважчим випробувань для людини, бо вони тривають ціле життя людини. Хвороба і страждання одного члена родини змушує допомоги і спів- страждання від інших членів родини. Бо християнська сім’я не може бути байдужа до страждань рідних, вона відчуває свій обов’язок допомогти і бути поруч з близькою людиною, яка страждає.
У наших реаліях страждання членів родин можуть бути різні. Це і фізичні хвороби, залежності, поранення на війні. Але це можуть бути хвороби і зранення душевні, як наприклад: полон когось із близьких, втрати на війні, самотність, пережиття різних криз, втрата роботи, чи працездатності, отже всього того, що так може глибоко ранити людське серце.
Тому родина – це те середовище у якому потрібно плекати підтримку і розуміння до тих, хто потребує допомоги у ній самій. Коли ми розділяємо і приймаємо страждання близьких, то це стає великим внеском у лікування хворих. Сама атмосфера любові і розуміння дає надію і силу вийти із недуги. Чому ми кажемо, що вдома і стіни лікують?
Не цегла є ліком, а присутність вдома осіб, які люблять і попри все допомагають. Це ознака того, що хворий не є самотній у своєму стражданні, і що не зважаючи на свою недугу є важливим для своєї родини.
Так і в сьогоднішньому читанні друзі розслабленого стали учасниками чуда і зцілення розслабленого, так і наші родини мають мати особливу активність допомогти, послужити близь- ким хворим, не зважаючи ні на що, та привести до Господа Ісуса і стати учасниками чуда. Можливо це не чудо зцілення, але точно чудо любові до того, хто цього потребує.