Євангельські роздуми на Неділю м'ясопусну, про Страшний суд

Роздуми о. Михайло Микуланинець

НЕДІЛЯ • 8 ЛЮТОГО 2026

Неділя про м’ясопусна, про Страшний суд

Євангеліє від Матея 25, 31-46

Сказав Господь: Коли Син чоловічий прийде у славі своїй, і всі ангели з ним, він сяде на престолі своєї слави.І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: – Ходіте, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене. Тоді озвуться праведні до нього: – Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі і прийшли до тебе? А цар, відповідаючи їм, скаже: – Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх найменших братів, ви мені зробили. Тоді скаже й тим, що ліворуч: – Ідіть від мене геть, прокляті, у вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; бо я голодував, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли; був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і ви не навідались до мене. Тоді озвуться і ті, кажучи: – Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили? Він відповість їм: – Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх найменших братів, і мені не зробили. І підуть ті на вічну муку, а праведники – на життя вічне.

Євангельський уривок проголошує нам добру новину про радість Царства, приготовану всім (в. 34). Можемо звернути увагу, що дієслово «приготоване» вжите у пасивному значенні без прямої вказівки на того, хто є джерелом такого діяння. Такий спосіб часто використовується Святим Письмом для вираження Божого діяння. Так само і термін «благословенні» вказує на дію самого Бога. Отже, автор неодноразово підкреслює, що радість, проголошена у цій промові, походить від Господа. Водночас ця промова змальовує також неуспіх, коли благословення та радість Царства, до якої запрошені всі, змінюються на «прокляття» та «вічний вогонь», що був приготований саме для диявола та його ангелів (в. 41). Причиною такої суттєвої зміни визначаються діла, яких забракло. Примітним залишається і те, що добрі діла, до яких закликає євангельський уривок, є дуже конкретними справами, у певній мірі пересічними, далеко не надзвичайними.

Сім’я стає відображенням спільнот, згаданих у притчі, адже радість Царства приготована для багатьох, як і прокляття вічного вогню — теж для «множини». Одне та інше є «щасливою» чи, відповідно, «проклятою» спільнотою. Можна звернути увагу на дві необхідні умови для бажаної всіма «благословенної» спільноти. Перша — це розуміння потреби присутності Бога та місця для Його діянь у наших сім’ях, бо радість Царства дарується Богом. Інша — важливість конкретних кроків, буденних справ, звичайних діл, котрі були б позначені турботою та увагою один до одного. Дорогою до «благословенної» сім’ї не мусять бути вражаючі події, а прості та постійні вчинки любові (пор. Мт. 7, 22н).