Євангельські роздуми на Неділю про блудного сина

Роздуми о. Михайло Микуланинець

НЕДІЛЯ • 1 ЛЮТОГО 2026

Неділя про блудного сина

Євангеліє від Луки 15, 11-32

Сказав Господь притчу оцю: – В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: – Тату, дай мені частину маєтку, що мені припадає. Батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший зібрав усе й пустився у далекий край і там розтратив свій маєток: жив розпусно. І як він усе розтратив, настав великий голод у тім краю, і він став бідувати. Пішов він і найнявся у одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їли свині, але й тих ніхто не давав йому. Опам'ятавшись, він сказав до себе: скільки наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. Встану, піду до батька мого і скажу йому: отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Прийми мене за одного з твоїх наймитів. Встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько і, змилосердившись, побіг, кинувся йому на шию і поцілував його. Син сказав до нього: – Отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.  Батько ж кликнув до своїх слуг: – Принесіть швидко найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандали на ноги. Приведіть годоване теля й заріжте його; і їжмо, веселімся, бо цей мій син був мертвий і ожив, пропав був і найшовся. І вони стали веселитись. Старший його син був у полі; і як він, вертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного зі слуг і спитав, що то таке. Той сказав йому: – Брат твій вернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо найшов його живим-здоровим. Розгнівавсь той і не хотів увійти. Вийшов тоді батько і став його просити.Той же озвавсь до батька: – Ось стільки років служу тобі й ніколи не порушив ані одного приказу твого, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. А коли вернувся оцей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. Батько ж сказав до нього: – Ти завжди при мені, дитино, і все моє – твоє. Однак слід було веселитись і радіти, бо цей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і найшовся.

Відома, добре знана та широко осмислена в історії світового мистецтва притча про блудного сина не може бути сприйнята поза контекстом родини. Адже терміни, що вжиті в цій історії, народилися у сім’ї: «батько», «син», «брат». Тема родинних відносин відкриває шлях до пізнання нашої людськості.

Ця розповідь починається саме зі слова «людина» (ἄνθρωπος) та показує важливість, а навіть необхідність, знайти себе, свою сутність (правдиве єство). Менший син висловлює це прагнення через термін οὐσία, який, очевидно, правильно перекладати як «маєток». Та водночас слід зауважити, що цей термін походить від дієслова «бути» й означає також «сутність». Батько дозволяє сину пошук самого себе, розділяючи між дітьми «засоби для прожитку» (вжитий термін βίος, що пов’язаний із поняттям «життя»). Текст історії змальовує фіаско у спробах сина знайти себе далеко від родинних зв’язків: він тратить свою сутність (знову вжитий термін οὐσία) у ворожих для поняття сім’ї зв’язках з блудницями. Притча пропонує нам шлях виправлення цієї помилки через оздоровлення сімейних відносин. Менший син знаходить себе, зустрівши батька, а старший — устами батька — має можливість зрозуміти себе братом.

Пропонуємо звернути увагу на важливість таких сімейних цінностей, як вірність, турбота, прощення, для того, щоб знайти справжнього себе, свою справжню людськість. Ми потребуємо сім’ї не менше, ніж сім’я потребує нас. Турбота, вірність та прощення — це відносини, що не гарантують нам безтурботного життя. Але хибним є страх, що сімейні обов’язки можуть нас «ув’язнити», «зв’язати», не дозволяючи нам розвиватися, знайти самих себе. Притча відкриває нам протилежне. Цінності сімейних відносин здатні нас збудувати: у них ми можемо дозріти, знайшовши правдивих себе, відкритися для глибокого внутрішнього миру. А врешті-решт, саме сімейні зв’язки стали одним зі способів зобразити стосунки між людством і його Творцем.