Євангельські роздуми на Неділю про Закхея
НЕДІЛЯ • 18 СІЧНЯ 2026
Неділя 32-га по Зісланні Святого Духа, про Закхея
Євангеліє від Луки 19, 1-10
В тому часі проходив Ісус через Єрихон. А був там чоловік, За кхей на ім'я; він був головою над митарями і був багатий. Бажав він бачити Ісуса, хто він, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. Прийшовши на те міс це, Ісус глянув угору і сказав до нього: – Закхею, злізай швидко, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі. І зліз той швидко і при йняв його радо. Бачачи те, всі стали нарікати й казали: – До чоловіка грішника зайшов у гостину. Закхей устав і промовив до Господа: – Господи, ось половину майна мого даю вбогим, і коли я чим кого покривдив, верну вчетверо. Ісус сказав до нього: – Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо чоловічий прийшов шукати й спасти те, що загинуло.
У сьогоднішньому Євангелії неділі про Закхея чуємо історію про дім, у який входить Ісус. Тут важливо побачити, що цей візит це ініціатива самого Ісуса. Він сам говорить: «Я сьогодні маю бути в твоїм домі». Його ніхто не кликав. Йому не готували урочистого прийому. Він сам вирішує увійти туди, де, на думку інших, Йому входити не личить. Адже Закхей людина проблемна. Грішник, митар, збагачений за рахунок інших, з зіпсутою репутацією, зруйнованими стосунками. І саме до такого чоловіка Ісус каже: «Сьогодні Я хочу бути в твоєму домі».
У світлі цієї історії важливо побачити і наш родинний дім. Чи не буває так, що у нашій родині є хтось, кого ми внутрішньо вже «списали»? Хтось, про кого думаємо: «Він не зміниться», «Вона чи він вже не такі, як колись», «Тут уже нічого не врятуєш». Може, це чоловік чи дружина, дитина, батьки… Любов охолола. Довіра зруйнована. Все, що пов’язує рідних виглядає як «те, що загинуло». Так все може виглядати для нас, але не для Ісуса. Ісус не шукає ідеальних домів. Він не входить не тільки туди, де все бездоганно. Він входить всюди, де потрібне спасіння. Люди нарікають: «До грішника зайшов у гостину». Так само і ми інколи можемо нарікати на тих, з ким живемо поруч. Ми бачимо їхні недоліки, гріхи, залежності, слабкості... Але Ісус бачить сина Авраама, бачить людину, яка ще може бути врятована.
Звернімо увагу, що переміна Закхея починається не з читанням моралі, не з докорів, не з вимог. Вона починається з присутності Ісуса в домі. І тільки після цього Закхей сам встає і каже: «Ось половину мого майна даю вбогим…» Спасіння приходить не через тиск, а через прийняття Ісуса. І в цьому дуже важливий урок для наших родин. Радість у домі не народжу ється тому, що всі члени родини є досконалими. Радість у домі народжується тоді, коли Ісус є поміж нас. Ми часто чекаємо, що коли зміняться інші, тоді буде мир. А Ісус каже: «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння» — бо Я тут.
Наша місія в родині не бути суддями інших, а бути тими, хто закликає Ісуса прийти: через терпеливість, через прийняття недосконалостей, через молитву, особливо тоді, коли не бачимо результату. Будьмо переконані, що Син Чоловічий і сьогодні шукає і спасає те, що здається загинуло. І, можливо, саме через нашу витримку, нашу вірність, нашу ревну молитву Ісус і до нас скаже: «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння».