ВАРТНІШІ

Сучасна людина постійно перебуває в стані нескінченної журби. Ми ламаємо голову над тисячею питань: де взяти гроші, як закрити борги, що буде завтра з роботою, як виплатити кредити, коли закінчиться війна, і, що нас чекає попереду? Нам здається, що журитися й панікувати – це наш обов'язок, це ознака відповідальності.

Але сьогодні в Євангелії Христос зупиняє нас посеред цього тривожного бігу по колу і каже слова, які звучать як виклик: «Не журіться про життя ваше, що будете їсти чи що будете пити…

Погляньте на птахів небесних, подивіться на лілеї польові». Це не заклики до ліні чи байдужості. Бог хоче відкрити нам три фундаментальні правди.

Перша правда – ти для Бога вартуєш більше за все на світі. Послухайте, що каже Ісус: якщо Небесний Отець годує птахів і одягає квіти, які сьогодні є, а завтра їх кинуть у піч, то скільки більше Він подбає про вас, маловірні? Ти – не сирота при Живому Батькові. Ти вартуєш більше, ніж увесь цей матеріальний світ, бо за твою душу Син Божий заплатив Своєю Кров’ю на хресті. Уявіть дитину під час страшної грози: навколо грім, блискавки, страшно... але дитина спокійно спить на руках у батька. Не тому, що гроза зникла, а тому, що поруч тато. Наш Бог – Небесний Тато, Який тримає тебе в Своїх долонях навіть посеред війни.

Друга правда – запрошення подбати про найважливіше, про Царство Боже. Ісус дає нам чіткі координати миру: «Шукайте перше Царства Божого та Його справедливості, а все інше вам додасться». Що це означає в нашому житті? Це означає поставити Бога на перше місце.

Коли тато і мама починають день не з панічного гортання новинної стрічки в телефоні, а зі спільної молитви. Коли ввечері родина сідає не перед телевізором, а разом відкриває Святе Письмо і слухає голос Божий. Коли ми шукаємо Божої волі в наших сім’ях, коли вчимо дітей не просто виживати та заробляти, а бути людьми Божими. Якщо Бог буде на першому місці, то все інше стане на свої місця.

І третя правда, яка випливає з попередніх – не трать себе на те, що не вартує. Скільки сил, здоров’я і нервів ми витрачаємо на речі, які згниють і знеціняться! Ми вбиваємо свої шлюби в нескінченних заробітках, ми не маємо часу поговорити з дружиною чи почути біль власної дитини, бо ми «зайняті», ми забезпечуємо побут. Ми марнуємо життя на порожні образи, на з’ясування стосунків, на те, щоб довести комусь свою правоту чи почути похвалу. Ми витрачаємо безцінне золото свого часу на дешеве сміття буденної суєти. Ваша тривога не додасть вашому віку ні однієї хвилини.

«Дякуємо, Боже, що ми є для Тебе найбільшою цінністю! Хочемо, щоб в нашому житті Ти був найцінніший нам. Благослови наші родини, щоб ми шукали найперше те, що найважливіше і не тратили себе на те що не вартує!»