Господи пробач нам, що ми не вміємо жити в мирі

Слово владики Ніла на Першу п'ятницю місяця липня Слава Ісусу Христу Дорогі всечесні отці, любі у Христі браття і сестри. Сьогодні ми святкуємо свято до якого готуємося, можна так сказати, на протязі цілого року, бо кожна Перша п’ятниця є для нас таким особливим днем, коли ми йдемо до сповіді і коли ми в особливий спосіб віддаємо шану, віддаємо поклоніння, адоруємо Пресвяте Ісусове Серце. І всі ті Перші п’ятниці сьогодні є якби увінчені тим віночком, яким є свято Ісуса Христа чоловіколюбця у східній церкві, а у західній церкві ми його називаємо святом Ісусового Серця. Для чого служить Перша п’ятниця? Основна мета кожної Першої п’ятниці це є винагородження Божій любові за ті зневаги, які вона отримує від грішників, від грішних людей, то значить, що ті вірні люди, які люблять Бога горнуться до нього, вони стараються робити ці акти умилостивлення Божій любови за гріхи світу, надолужувати за ті рани, які люди завдають Божій любові, Божому серцю Ісуса, Божественному серцю Христа Спасителя. На тому образі в якому Христос об’явився Марії Маргареті Лякок, в часі середньовіччя, в 13 столітті, ми бачимо серце яке має на собі зверху велике полум’я. То полум’я символізує ту велику любов Бога до людини, але також ми бачимо що то серце є оточене таким терневим вінцем і це якраз гріхи людей, зневаги які Божа любов отримує через ці гріхи. І в наш час теж, час війни, час агресії, час великої ненависті, ми маємо тим більше умилостивлювати то Ісусове Серце. Але теж є ще другий такий дуже гарний момент почитання Ісусового Серця, який бере початок якраз 13-го століття, і він має в собі такий дуже гарний момент, що містики середньовіччя в рані, яка була на грудях Ісуса Христа, знаходили велику утіху у тих труднощах того часу. Це теж був час пандемій, час воєн, час дуже важкий, коли була дуже велика бідність в Європі і в інших місцях, і ось містики звертаючи свій погляд на розп’ятого довший час перебували в своїм погляді на рані, на грудях Ісуса Христа. І з цього споглядання виникло почитання його любови почитання його Серця, бо та рана відкрила нам то Серце наповнене незбагненною любов’ю, яка немає глибина якої є недосяжна для нас. І тому цей другий аспект почитання Ісусового Серця є такий дуже прекрасний, бо він запрошує нас у хвилі страждань, у хвилі труднощів, шукати відпочинок на грудях Ісуса. Щось подібного до того як зробив Іван Богослов на тайній вечері, коли він свою голову клав на груди Ісуса Христа і чув як б’ється його серце під час тайної вечері. Бо в часі тайної вечері Ісус казав візьміть їжте - це моє тіло, пийте - це моя кров, правда, це є той акт його великої жертви, його великої жертви на хресті, яка сьогодні повторюється в кожній Євхаристії, та жертва то його велика любов. Тому бачимо що є ці моменти дуже гарні, один момент це є коли ми молимо Ісусове Серце за гріхи людей, і за свої власні теж, але за гріхи, за ті війни, і просимо Господи пробач нам, що ми не вміємо жити в мирі, що ми мусимо стріляти один в одного. Правда, ці моменти які переживаєм ми сьогодні є дуже кроваві,  другий момент це є той що Господи! Мені так є важко я хочу сьогодні спочити на тій рані, на твоїх грудях. А де є той спочинок? Звичайно що у Пресвятій Євхаристії. Тому Пресвяте Серце дуже тісно пов’язане із Пресвятою Євхаристією, із службою Божою, але також із цими відвідинами храму. Бачите, що у католицькій церкві дуже важливий є той момент, що на протязі дня, коли я проходжу біля храму, або коли маю якусь вільну хвилинку, то я можу відвідати порожній храм і віддати шану Пресвятій Євхаристії яка завжди є на нашому престолі, тому завжди є це червоне світло у нас у храмі, яке каже, що Боже чекає на тебе тут, в особливий спосіб тут, у Божому храмі. Є багато людей які ідуть по місту ідуть до римо-католицького костела поклоняться Євхаристії, прийдуть до нашого собору,  поклоняться Євхаристії. То займе трохи часу, але яка це велика справа! Віддати шану тій Божій любові, яка за нас сталася хлібом. Тому в нелегкий час війни шукаємо ту утіху, у тій рані на Ісусових грудях, у тій рані яку споглядаємо на хресті. Лише там можна знайти той справжній спочинок для душі. Маємо багато біганини, багато труднощів, але коли приходимо до Ісуса, то все те якби заспокоюється. То кажуть нам і пісні цього свята. Слава Ісусу Христу!